10 золотих правил для гіпертоніка
Всім відомо, що гіпертонія — зовсім не рідкісна хвороба. Ця недуга залишається найпоширенішим на земній кулі: неприємні симптоми підвищеного кров’яного тиску відзначаються приблизно у 25 відсотків людей. Тобто, якщо довіряти неупередженим даними статистики, кожен четвертий житель землі — гіпертонік. Зазвичай розквіт захворювання відзначається після 35-річного віку, проте серед наших пацієнтів є і молоді люди, підлітки і навіть діти. Причому кількість юних гіпертоніків теж досить значна: до 10 відсотків! Гіпертонія у старечому віці ще більш поширений, ніж в інші періоди життя людини. Якщо у вас є людина, за якими потрібен постійний догляд, то дізнайтеся, як доглядати за літніми людьми. Вам може знадобитись ця інформація.
Розглянемо фактори, що сприяють розвитку даного захворювання. Якщо розташувати їх у порядку убування, то на першому місці, на жаль, виявиться спадкова схильність. Далі в якості можливих причин гіпертонії лідирує зловживання алкоголем, за яким з невеликим відставанням йде зайва вага; потім з деяким відривом — стреси і гіподинамія.
Тобто малорухливий спосіб життя відіграє певну роль в розвитку захворювання. Однак, надмірні навантаження здатні завдати не меншої шкоди, ніж сидячий спосіб життя. Фізичні вправи необхідні для профілактики та боротьби з хворобою, але в розумних межах. Якщо ви, не маючи достатнього рівня підготовки, в середньому або літньому віці вирішите зайнятися оздоровчим бігом години три в день, то піддасте себе значному ризику.
Якщо говорити про фізичних вправах, рекомендується гіпертонікам, то оздоровчий біг підходить не всім. А адже ходьба прискореним кроком абсолютно безпечна і надає саме благотворний вплив на організм. Крім цього, можна назвати їзду на велосипеді і плавання. В цілому слід вибирати вправи з аеробіки, що дають не надмірну, але рівну і ритмічну навантаження.
Також рекомендується виключити алкоголь, тютюн, кофеїн, обмежити споживання повареної солі. До речі, сам по собі повний або частковий відмова від солі може знизити тиск на кілька одиниць. Однак для багатьох гіпертоніків цей крок пов’язаний з серйозними проблемами. Справа в тому, що при цьому захворюванні смакові рецептори піддаються зміні. В результаті людина часто сприймає навіть нормально посолену їжу як недосоленную. Тим не менш слід пам’ятати, що недосіл, як відомо, на столі, а ось пересіл може дуже помітно позначитися на вашому самопочутті.
Гіпертонія — захворювання дуже небезпечне, особливо своїми ускладненнями. Саме підвищений тиск збільшує ризик розвитку інсульту у 2,5 рази. Крім того, може початися енцефалопатія, яка призводить до значного звуження судин головного мозку, внаслідок чого у хворого знижується пам’ять і можлива лажі часткова втрата інтелекту. На щастя, це стан—я маю на увазі гіпертонію — добре піддається корекції, хоча повністю позбавитися від нього неможливо. Лікування таких хворих медикаментозними засобами повинно проводитися постійно, а не курсами. Переривати прийом медикаментів неприпустимо.
Як же підібрати лікування при гіпертонії? В даний час в арсеналі лікарів є 5 основних груп препаратів антигіпертензивної дії. Перша група відома всім: це діуретики, тобто сечогінні. Інші більш складні: це бетоадреноблокаторы, антагоністи кальцію і так далі. Загальний принцип лікування: дія препарату повинно бути тривалим, так як коливання тиску небезпечні. І не слід домагатися відразу різкого зниження цифрових показників: воно повинне бути плавним, а не стрибкоподібним. Що ж стосується оптимального вибору медикаментозного засобу, то тут необхідно мати повну інформацію про стан здоров’я пацієнта в цілому, а також супутніх захворюваннях.
Тепер давайте зупинимося на тому, які аналізи та процедури необхідно пройти. Якщо виходити з мінімальних можливостей, то бажано хоча б зробити електрокардіограму, відвідати окуліста на предмет дослідження очного дна, здати загальні аналізи крові та сечі. Якщо можливості дозволяють, рекомендується також біохімічний аналіз крові та аналіз сечі за Нечипоренком, УЗД нирок, щитовидної залози, магістральних артерій голови, визначення рівня гормонів.
Відомо, під час вагітності нирки відчувають подвійне навантаження. Якщо при цьому виникає підвищення тиску, наскільки це ризиковано? Гіпертонія в період вагітності дуже небезпечна. Навіть невелике підвищення тиску погіршує кровопостачання плода і здатне викликати предэклампсию — стан, небезпечний для життя матері і дитини. В цьому випадку потрібна негайна госпіталізація. Під час вагітності постійний контроль за тиском необхідний.
Що стосується питання, чи позначається гіпертонія на загальному стані судин, то можна сказати, що підвищений тиск призводить до порушення нормального стану судинної системи. Гіпертрофується оболонка судин, розвивається артеріосклероз, тобто зменшується еластичність стінок, з’являються бляшки… В кінцевому рахунку це може призвести до крововиливу в мозок.
Більшість гіпертоніків відноситься до категорії погодозалежним. Реакції на зміну погоди дуже індивідуальні: одні передчувають її, інші відчувають зміну лише після її настання, а треті найбільш гостро відгукуються на переломний момент… Більшість погано переносить настання морозів, але знову ж таки можливі варіації…
Гіпертонічний криз – це різке підвищення тиску щодо звичайних для даного організму цифр. Криз може виражатися в різних формах, але найбільш часто зустрічаються церебральна (головний біль, нудота, блювання) та кардіальна(болі в грудях, перебої серцевої діяльності). Можливо і поєднання цих двох форм. Щоб не допустити такого зриву, бажано регулярно стежити за тиском, вимірюючи його не рідше 2-3 разів на тиждень. Якщо гіпертонічний криз все-таки стався, пацієнт може сам зробити собі невідкладну допомогу, поклавши під язик таблетку капотена, гиметона або корінфара. Це препарати швидкого, але нетривалого дії. У разі необхідності можливий повторний прийом. Слід дотримуватися напівпостільний режим і в найближчі день-два показатися лікарю.
Що нового в лікуванні цього старого недуги з’явилося за останні десятиліття? Насамперед, було переглянуто ставлення до так званої «м’якої» форми гіпертонічної хвороби (140 -179/90 — 104 мм рт. ст.). У колишні роки лікарі були схильні дивитися на таких пацієнтів з відносно невисокими цифрами крізь пальці і займатися більш важкими хворими. Однак, за даними нашого інституту, серед осіб, які перенесли мікроінсульт, переважала саме «м’яка» форма гіпертонії. Залишена без належного контролю і лікування, така форма захворювання здатна спричинити за собою не менш серйозні наслідки, ніж помірна і навіть важка гіпертонія. Що стосується медикаментозних засобів, то пішли в минуле препарати типу резерпіну та клофеліну, що викликають короткочасне (4-6 годин) дію. Поки ще зберігаються в медичній практиці адельфан і крістепін, головним чином з-за їх порівняно невисокої ціни. Завоювали популярність нові медикаменти, такі, як еналаприл, эднит, ренитек… Вони володіють пролонгованою дією, тому досить прийому однієї-двох таблеток на добу.
Зупинимося на розгляді народних засобів лікування гіпертонії. Відомо, що деякі трави мають значний седативний судинорозширювальним ефектом і допомагають знімати неприємні симптоми, що супроводжують гіпертонію, покращуючи якість життя хворого. Однак, на відміну від медикаментозних засобів, вони не здатні компенсувати зміни, викликані хворобою в судинній системі гіпертоніка, і вже тим більше повернути їх назад. Сучасні ж препарати можуть забезпечити такий ефект, тим самим не тільки знімаючи симптоми, але і покращує довгостроковий прогноз. Між тим гіпертонія, як і діабет, — швидше не хвороба, а спосіб життя. Люди існують з нею десятиліттями, а іноді і все життя.
На закінчення перелічимо ряд «золотих правил гіпертоніка»:
1. Розлучитися з чаркою, сигаретою, чашкою кави.
2. Обмежити (а краще звести до мінімуму) споживання кухонної солі.
3. Оголосити нещадну боротьбу зайвим кілограмам.
4. Вести рухливий спосіб життя з помірними навантаженнями.
5. Виробити миролюбне ставлення до дійсності, не допускаючи конфліктів, скандальних ситуацій, з’ясування відносин.
6. Відмовитися від шкідливих тварин жирів, обмежити споживання смаженого і м’ясних продуктів.
7. Постійно тримати під контролем кров’яний тиск.
8. Не допускати затримки рідини в організмі, своєчасно приймати заходи проти набряків.
9. Дотримувати правильний режим праці і відпочинку.
10. Оволодіти технікою зняття стресу.