Алергічний кон’юнктивіт, профілактика, скринінг.

Алергічні захворювання очей є важливою проблемою практичної офтальмології та алергології, за даними зарубіжних епідеміологічних досліджень, їх поширеність серед населення західних країн становить близько 15-20%. Аналіз недавно проведеного в США дослідження NHANES III (Third National Health and Nutrition Examination Survey) показав, що такі симптоми, як «епізоди сльозотечі, свербіння очей протягом останніх 12 місяців» турбують 40% дорослої популяції, причому показники поширеності подібних симптомів з віком достовірно не змінювалися.

Клінічні симптоми алергічних коньюктивитов обумовлені реакціями гіперчутливості, що запускаються імунологічними механізмами. У більшості пацієнтів алергічних коньюктивитов розвивається за IgE – залежного механізму. Взаємодія специфічного алергену з IgE – AT, фіксованими на високоафінних рецепторах цього імуноглобуліну (Fes -рецептори і типу – FCsRI), представлених на тучних клітинах і базофілів, що призводить до активації і вивільнення з клітин-мішеней алергії медіаторів (гістамін, серотонін, фактор активації тромбоцитів, лейкотрієни, простагландини, хемотаксические фактори, протеоглікани, ферменти та ін), відповідальних за розвиток симптомів хвороби.

Профілактика

Первинна профілактика спрямована на попередження розвитку алергічного кон’юнктивіту, яка, в першу чергу включає формування у пацієнтів грамотного ставлення до свого здоров’я, ознайомлення з причинами й механізмами розвитку захворювання на основі широкої інформації про особливості розвитку алергічного кон’юнктивіту, можливих етіологічних і провокують чинники, необхідності проведення елімінаційних заходів та обов’язкового виконання призначень лікаря.

Первинну профілактику слід проводити, починаючи з періоду вагітності і з перших днів життя. Під час вагітності необхідно забезпечити правильне і різноманітне харчування, що відповідає за обсягом і співвідношенням харчових інгредієнтів віку, маси тіла, супутніх захворювань та енергетичним витратам, суворо вимагається суворе виключення активного і пасивного куріння та ін. необхідно боротися і підтримувати мотивацію за грудне вигодовування дітей. Для немовлят і дітей з високим ризиком розвитку астми та алергії (до них належать діти з сімей, де хоча б один з батьків або братів/сестер має алергію) пропонуються багатосторонні заходи по зменшенню впливу в ранній період життя кліщів домашнього пилу, наприклад, постільні чохли і спеціальні покриття для батьківської і дитячої ліжка, прання постільної білизни, м’яких іграшок при температурі перевищує 60°С, використання акарицидів , гладкі підлоги без килимів і т. д.

Вторинна профілактика – профілактика загострення алергічного кон’юнктивіту у тих осіб, які страждають алергією

– ретельно збирати і аналізувати алергологічний, фармакологічний і харчовий анамнез

– максимально обмежити контакт з алергеном причиннозначимым

– не призначати лікарські препарати, виготовлені або містять рослинну сировину у пацієнтів із сезонним алергічним коньюктивитом, обумовленим сенсибілізацією до пилку рослин

– пацієнтам з алергічним коньюктивитом, обумовленим сенсибілізацією до медикаментів, не призначати ці лікарські препарати і подібні з ними по хімічній структурі і уточнювати синоніми ліків, оскільки лікарський препарат, вироблений різними фірмами, може мати різні торгові назви

– не використовувати косметичні засоби, що містять рослинну сировину у пацієнтів із сезонним алергічним коньюктивитом, обумовленим сенсибілізацією до пилку рослин

– не вживати харчові продукти рослинного походження, що мають

перехресні реакції з причинно-значущими пилковими або грибковими алергенами

Третинна профілактика важлива для осіб, які перенесли важкі, ускладнені прояви АК, і включає розробку заходів щодо довготривалого контролю над симптомами захворювання:

– постійний нагляд у алерголога-імунолога

– наявність у хворого письмового плану лікування

– навчання і тренінг пацієнтів, у т. ч. в аллергошколах.

Всім пацієнтам з алергічним коньюктивитом необхідно видавати «Паспорт хворого алергічним захворювання» за встановленою формою.

Скринінг

Скринінг (від англ.screening — «відбір, сортування») — стратегія в організації охорони здоров’я, спрямована на виявлення захворювань у клінічно безсимптомних осіб в популяції. Термін «скринінг» використовується також у значенні – диспансеризація.

Мета скринінгу (або диспансеризації) — по можливості раннє виявлення алергічного кон’юнктивіту серед A3, що дозволяє забезпечити ранній початок лікування в розрахунку на полегшення стану пацієнтів і зниження смертності.

Методи скринінгу: збір алергологічного анамнезу, прик-тести з різними групами алергенів, провокаційний кон’юнктивальний тест з алергенами. Сила рекомендацій (C,D), рівні доказів (3, 4).