Діагностика інфекцій сечовивідних шляхів

Анамнезіфізикальнеобстеження

Діагноз інфекції МВП слід запідозрити на підставі даних анамнезу та фізикального обстеження:

Слід розпитати батьків дитини про наявність епізодів немотивованого підвищення температури (без респіраторних симптомів, блювоти, діареї). У дітей старше 3 років необхідно звернути увагу на наявність скарг на хворобливе і/або прискорене сечовипускання, імперативні позиви на сечовипускання, нетримання сечі, болі в животі та в області попереку. Можливо також зміна кольору (помутніння) та запаху сечі.

У новонароджених і грудних дітей симптоми інфекції МВП неспецифічні: блювання, діарея, втрата маси тіла, субфебрилітет.

У дітей більш старшого віку до основних симптомів інфекції МВП відносяться підвищення температури (частіше до фебрильних цифр) без катаральних явищ, блювання, діарея, болі в животі і/або в області попереку, різкий запах сечі, дизуричні явища (прискорене і/або хворобливе сечовипускання, денне і нічне нетримання сечі, імперативні позиви на сечовипускання).

Висока температура нерідко є єдиним клінічним проявом інфекції МВП. При гострому бактеріальному циститі вона зазвичай не перевищує 38 °С, температура 38,5 «З і вище — симптом залучення в процес верхніх сечових шляхів. Прискорене хворобливе сечовипускання, часто спостерігається при уретриті і циститі, нехарактерно для дітей віком 1,5—2 років і зазвичай відсутня при пієлонефриті.

Додатково для виключення можливих факторів ризику непотрібно уточнити наявність наступних анамнестичних даних:

■Епізоди немотивованого підвищення температури.

■Порушення моторики кишечника (схильність до закрепів).

■Регулярність випорожнення сечового міхура.