Донованоз (аргентинський, пахова гранульома): фото, причини, лікування
Донованоз (аргентинський, пахова гранульома) – захворювання, що має венеричне походження, тобто передається статевим шляхом.
Збудником виступають тільця Донована — Calymmatobacterium granulomatis. Патологія має хронічний і повільно прогресуючий перебіг.
Причини і фактори призводять до розвитку
Відразу варто відзначити, що це такий патологічний стан, який має декілька шляхів передачі. Основним, звичайно ж, виступає статевої, але існує і нестатевий, при якому характерні висипання з’являються в інших відділах тулуба, не в паховому відділі.
Існують випадки, коли передача інфекції відбувається під час пологової діяльності. Захворювання схильні люди будь-якого віку і статевої приналежності. У більшості випадків патологію виявляють у осіб, що досягли 20 років і, які не перейшли рубіж у 40 років.
У групу ризику входять особи, які мають ослаблений імунітет, наприклад, на тлі ВІЛ, після хіміотерапевтичного лікування, у період після оперативних втручань. Також сюди відносять людей, які ведуть безладне статеве життя і нехтують особистою гігієною.
Клінічні прояви та форми захворювання
Тривалість інкубаційного періоду – 2 дні-3 місяці, а в деяких випадках – і більше.
Патогени проникають через відкриті ранові поверхні на епідермісі і слизових оболонках, сприяючи розвитку запальної реакції.
Симптоми
Серед перших фото-симптомів – виникнення островоспалительной дермальной папули, що має плоску поверхню. Розмір новоутворення – приблизно з горошину. Іноді початкова стадія патології протікає з везикулобульозною папулой, поверхня якої сплощена, а при пальпації виникає больовий синдром.
З часом відбувається виявлення папул, утворення на їх місці одиничних виразок, які мають бархатисту поверхню і підняті кордону. Пальпація викликає біль. На дні виразок – яскраво червоне пляма з зернистою поверхнею.
У ураження залучаються статеві органи: статевий член у чоловіків і піхву з прилеглими областями у жінок. Також страждають такі області, як задній прохід, лицьова частина, верхні і нижні кінцівки, слизові оболонки у роті і глотці.
Форми
У більшості випадків донованоз у жінок і у чоловіків протікає в типовій формі. Грануляція збільшується в розмірі, за зовнішнім виглядом схожа з пухлиною, наділеної зубчастими або хвилястими краями. Має обмеження від оточуючих тканин. Новоутворення м’яке, епідерміс навколо набряклий і потовщений.
У разі приєднання вторинної інфекції ранка набуває сірого відтінку і на її поверхні формуються некротичні маси. З неї виділяється убогий ексудат за типом гнійного виділення, має кров’яні прожилки і неприємний запах.
До іншим, менш поширеним формам донованоза, відносять:
- Веррукозная. Формуються безболісні виразки, які мають блідий рожевий колір. Можуть кровоточити і розростатися по типу бородавок. Після засихання виділяється ексудату на його місці виникають кірки. Больовий синдром має слабку вираженість або зовсім відсутній.
- Квітчаста. Грануляції мають яскравий червоний відтінок, наділені бархатистою та вологою поверхнею. Шкірний покрив навколо розростання набрякає. Часто присутня больовий і сверблячих синдроми. З новоутворення виділяється гнійний ексудат з неприємним запахом.
- Некротична. Виникає на тлі хронічного перебігу захворювання та у разі приєднання вторинної інфекції. З патологічного вогнища виділяється коричневий ексудат. Патологія швидко прогресує, переходить на м’язи і кістки. У комплексі розвивається лімфаденіт і лімфангіт. Спостерігається загальний інтоксикаційний синдром з підвищенням температури, загальним нездужанням, слабкістю, головним болем.
- Метастатична. Наступний етап після некротичній стадії процесу. У ураження залучаються інші органи, наприклад, селезінка та печінка. Якщо не почати лікування і в даний період, розвивається сепсис і настає смерть.
- Склерозуючий. В такому випадку звужується зовнішній отвір сечовивідного каналу, анального отвору, піхвового отвори. Відбувається порушення анатомічної будови зовнішніх статевих органів, їх деформація.
Існує ще одна форма донованоза – змішана, при якій виникають клінічні прояви, властиві декільком різновидам патології.
Діагностика та лікування
На ранньому етапі розвитку захворювання його плутають з твердим шанкром, широкими кондиломами, злоякісною пухлиною. На пізніх етапах перебігу, коли присутні рубцеві зміни, необхідно виключити венеричний лімфогранулематоз.
В першу чергу для підтвердження діагнозу проводять гістологічне дослідження взятого біологічного матеріалу з області із запальним процесом. У більшості випадків донованоз протікає в комплексі з іншої венеричною хворобою. Частіше за інших зустрічається третинний сифіліс.
Донованоз у чоловіків і у жінок вимагає дотримання особистої гігієни. Кожен день рекомендується змінювати постільну і натільну білизну, яке після піддають термічній обробці.
Призначають медикаментозну терапію з використанням антибактеріальних препаратів. Часто використовують Еритроміцин, Тетрациклін, Азитроміцин.
Тривалість терапії – до 21 дня або до повного загоєння виразок. Перші позитивні зміни в загальному стані можна спостерігати вже по закінченні тижня після початку лікування.
Місцева терапія полягає в обробці областей з запальним процесом спеціальними препаратами. Це може бути перекис водню. Для підвищення захисної функції організму призначають засоби з імуномодулюючою дією.
Наслідки
Лише при своєчасному виявленні захворювання і початку відповідного лікування можна сподіватися на сприятливий прогноз і повне одужання. Після проходження курсу терапії людину ставлять на облік до дерматовенеролога на 2 роки.
Серед можливих ускладнень:
- Некроз тканини в області зовнішніх статевих органів. Часто це відбувається при тривалому запальному процесі, який не піддавали терапевтичній дії.
- Негативний вплив на внутрішні органи, кістковий і м’язовий апарат.
- Порушення лімфообігу і кровотоку. Це викликає такий стан, як «слоновість» — набряк шкірного покриву і підшкірної клітковини.
- За рахунок утворення сполучної тканини може звужуватися піхвовий просвіт, мочевыходящее отвір статевого члена.
- Приєднання вторинних інфекцій загрожує формуванням абсцесів та бешихового запального процесу.
Висновок
Найбільш небезпечний наслідок – летальний результат, який настає при бездіяльності і на занедбаному етапі розвитку патології.
Тому не варто упускати з уваги перші тривожні симптоми і при найменшій зміні у цілісності шкірного покриву пахового відділу варто звертатися до фахівця.