Еритразма у чоловіків і жінок – фото, причини і лечиние

Захворювання еритразма відноситься до хронічних псевдомикозам і має бактеріальну природу. Еритразма у жінок вражає верхній шар шкірного покриву, особливо в місцях, де є складки шкіри.

Еритразма у чоловіків і у жінок має загальну клінічну картину. Діагностика хвороби відбувається з використанням люмінесцентного дослідження, у подальшому визначаються методи лікування і профілактики патології. За МКБ 10 хвороба пронумерована L08.1.

Причини

Провокує появу хвороби збудник Corynebacterium minutissium. Патоген відносяться до різновиду коринебактерій. Для нього характерна невелика контагіозність і патогенність.

Він присутній на шкірному покриві у кожної здорової людини і є мікроорганізмом сапрофитом.

Такі провокуючі фактори забезпечують патогенної мікрофлори комфортні умови для розвитку і розмноження:

• перебування на спекотному і вологому кліматі;
• зміна pH шкірного покриву;
• явище гіпергідрозу;
• наявність попрілостей, мацерації;
• постійне тертя шкірного покриву про тісну білизну;
• недостатній контроль за особистою гігієною.

Хвороба ця заразна, відгуки пацієнтів це підтверджують. Передача її відбувається при контакті з носієм активного патогена або з предметом, на якому був присутній живий мікроорганізм.

Розвиток і розмноження збудника відбувається в поверхневих шарах шкіри, на які він потрапляє. Еритразма в паху у чоловіків з’являється після інтимної близькості з жінкою, на шкірі якої активно розвивався грибок.

У дітей хвороба проявляється вкрай рідко, однак якщо не стежити за дитиною не використовувати присипку для утримання шкірного покриву в сухості, то є ризик появи хвороби.

Симптоми

Враховуючи етіологію захворювання, частіше зустрічається еритразма в паху у чоловіків. Еритразма у жінок проявляється набагато рідше, оскільки для останніх не характерне підвищене потовиділення.

Якщо описувати симптоми, то перше, що варто відзначити — це місця локалізації патогена. В основному проявляється хвороба у складках шкірного покриву з-за найбільш комфортних умов для розмноження патогенної мікрофлори.

В іншому симптоматика наступна:

• на початковій стадії захворювання з’являються плями, що мають чіткі межі;
• колір проявів буває червоний, червоний, коричневий або жовто-рожевий;
• за розміром плями також варіюють від дрібних точкових утворень до проявів, які досягають декількох сантиметрів;
• за формою круглі плями;
• по краю освіти пофарбовані більш інтенсивно;
• з плином часу і розвитком захворювання плями зливаються і утворюють місця осередкової локалізації;
• на уражених ділянках шкірного покриву присутній лущення;
• відомі випадки, при яких патологія ніяк себе не проявляє і симптоми у вигляді плям виявляються випадковим чином;
• можливе приєднання вторинної інфекції характеру;
• місця ураження сверблять, сверблять і з’являється больовий синдром при торканні до місця локалізації освіти.

Захворювання при відсутності належного лікування приймає хронічний характер перебігу, періодично загострюючись. Періоди загострення часто доводиться на літній час року. Розібратися симптоматикою хвороби допоможуть фото із зображеннями проявів патології.

Лікування

Для лікування хвороби використовуються наступні прийоми:

• проводиться обробка уражених ділянок місцевим способом. Для цього в місця локалізації патогенних мікроорганізмів втирають сірчано-дегтярну або еритроміцинову мазь. В деяких випадках обидва препарату поєднуються й використовуються одночасно. Тривалість застосування мазей становить мінімум тижневий період. Повторювати процедуру потрібно двічі за день. Після того як курс завершують, в деяких випадках, з’явилися плями ненадовго залишаються на шкірному покриві, однак через невеликий період часу забарвлення проявів стає блідою і висипання зникають зовсім;
• якщо приєднався вторинний інфекційний процес і з’явилося запалення на уражених ділянках шкіри, то потрібно проводити додаткову обробку за допомогою анілінових барвників або резорцинового спирту. Якщо вогнища ураження великі, то потрібно пропити курс антибіотиків системного типу. Допускається в разі виникнення інфекційного процесу в місцях локалізації бактерій проводити обробку саліциловим спиртом з 5 % концентрацією або настоянкою йоду 2%;
• для дезінфекції і досягнення підслуховуючого ефекту використовується ультрафіолетове опромінення. Заходи необхідно для запобігання загострення захворювання і прискорення процесу регенерації шкірного покриву. У місцях ураження у більшості випадків лікарі призначають хворим процедуру УФО місцевим способом і рекомендують систематично зробити провулки в сонячну погоду (в періоди неактивного сонця) кілька разів на день;
• якщо пацієнт страждає від цукрового діабету, який спровокував появу захворювання, то перед визначенням лікувальних заходів і терапії в цілому потрібна консультація ендокринолога. Це необхідно зробити для визначення допустимих медикаментів, які використовуються для лікування эритразмы з метою одночасної корекції вмісту цукру в крові.

Щоб якомога швидше позбутися від патології та не допустити можливості самоинфицирования, пацієнти повинні регулярно стежити за чистотою постільної білизни, предметів особистого користування, взуття та одягу, здійснюючи дезінфекційні заходи.

Прання білизни та натільних речей рекомендується проводити кожен день з подальшим прогладжуванням праскою після висихання.

При самодіагностики варто бути уважними і не переплутати пахову эритразму з рубромикозом паховій області, оскільки прояви патологій схожі. Відрізнити захворювання один від одного можна за характером країв плям. Рубомикоз характеризує нечіткий, переривчастий край проявів, при эритразме видно суцільний вогнище локалізації бактерій.

Профілактика

Після лікування потрібно стежити за станом організму для того, щоб не допустити повторного зараження і розвитку патогенної мікрофлори.

Для цього рекомендується дотримуватися наступних правил:

• суворо контролювати виконання правил особистої гігієни;
• проводити обробку складок шкіри, використовуючи саліциловий спирт 2% і робити присипки з тальком;
• відмовитися від носіння одягу, меншої за розміром і виготовленої з синтетичного волокна;
• спрямувати сили на боротьбу з підвищеним потовиділенням і надлишковою масою тіла.

Висновок

Щоб позбутися патології потрібно вчасно розпізнати захворювання і визначити, як лікувати патологію.

Не варто відкладати візит до лікаря для обстеження та проходження аналізів. Тільки своєчасні і грамотні заходи допоможуть позбутися від патології без наслідків і ускладнень.