Фізичне і нервово-психичечкое розвиток недоношених дітей

До недоношеним дітям прийнято відносити дітей, які народилися до закінчення нормального терміну вагітності 38 — 42 тижні. В даний час ступінь недоношеності визначається не за масою дитини при народженні, а за його гестационному або внутрішньоутробного віком, тобто по часу вагітності в тижнях.

Виділяється (за А. В. Хазанову, 1981) по терміну вагітності 4 ступені недоношеності :

1 — 35-37 тижнів;

П — 32-34 тижні ;

111 — 29-31 тиждень ;

1V — до 29 тижнів.

Слід зазначити, що недоношених дітей необхідно диференціювати від дітей з внутрішньоутробною гіпотрофією. Для останньої характерні гостре або хронічне порушення харчування плода, метаболічні розлади, знижена імунологічна реактивність, яка може супроводжуватися порушеннями з боку ЦНС. Як правило, оцінка фізичного розвитку дітей в залежності від гестаційного віку та оцінка зрілості (в балах) за сукупністю клінічних і неврологічних ознак проводиться за Р. М. Дементьєвої, Е. В. Короткової (1980) — фізичний розвиток; з К. А. Сотникової, Ю. І. Барашневу (1982) — оціночна таблиця зрілості новонароджених.

Для фізичного розвитку недоношених дітей характерні більш високі темпи приросту маси і довжини тіла на першому році життя (за винятком першого місяця). До 2 — 3 міс вони подвоюють початкову масу тіла, до 3 — 5 — потроюють, до року — збільшують у 4 — 7 разів. При цьому вкрай незрілі діти за абсолютними показниками зросту і маси тіла значно відстають (“мініатюрні” діти), 1 -3 “коридор” центильных таблиць. У наступні роки життя глибоконедоношені діти можуть зберігати своєрідну гармонійну “затримку” фізичного розвитку.

Темпи нервово-психічного розвитку недоношених дітей в перші 1,5 року зазвичай уповільнені, і ступінь цієї затримки залежить від ступеня недоношеності — це своєрідна “норма” для незрілих дітей. При відсутності ураження нервової системи навіть вкрай незрілі діти до 2 — 3 років за рівнем психомоторного розвитку не відрізняються від доношених, хоча у багатьох з них зберігаються емоційна лабільність, стомлюваність і швидка виснажуваність нервових процесів. Повноцінне розвиток недоношених дітей багато в чому залежить від соціально-економічних і медико-організаційних чинників.