Глисти у дітей: симптоми і лікування, методи діагностики, шляхи зараження

Глисти у дітей, симптоми і лікування яких неодноразово описував доктор Комаровський та інші педіатри, можна назвати найбільш поширеним захворюванням у ранньому віці.

Ситуацію погіршує той факт, що раніше у нашій країні доктора стикалися з невеликою кількістю легко виявляються паразитів, нині у зв’язку з розвитком туристичного бізнесу, діти схильні іншим, незвичним для лікарів глистових інвазій.

На щастя, практично всі гельмінтози, особливо при своєчасній діагностиці, добре піддаються терапії лікарськими препаратами. Причому для позбавлення від більшості паразитів достатньо всього 2-3 таблетки.

До того ж на допомогу батькам у боротьбі з симптомами глистів у дітей приходить лікування народними засобами. В першу чергу — це гарбузове насіння, сік цибулі та інші прості рецепти на основі натуральних природних компонентів.

Біологічна класифікація паразитів, здатних спричинити зараження у дитини, досить складна. Доскональне її вивчення представляє інтерес хіба що для фахівця. Щоб правильно підібрати лікування й визначити симптоми глистів у дітей, знання наступних аспектів. Перш за все, потрібно відзначити, що паразити поділяються на дві великі групи: гельмінти (або черв’яки) і найпростіші. Найпоширенішими представниками останніх є амеби, лямблії і токсоплазми.

Гельмінтози можуть бути викликані паразитами, що відносяться до одного з трьох класів:

• Трематоди. Це рідко зустрічаються в організмі у дітей двуустки (викликають опісторхоз, фасціольоз), шистосоми (зазвичай поширені в тропічних країнах).
• Цестоди, до них відносяться ехінококки і ціп’яки.
• Нематоди. Найбільш поширений в дитячому віці клас. До нього належать відомі практично всім аскариди, гострики, волосоголовці, трихінели та ін.

І якщо з останніми можна в лічені дні впоратися в домашніх умовах за допомогою лікарських або народних засобів, захворювання, спровоковані трематодами або цестодами, вимагають тривалої терапії. У важких випадках може знадобитися госпіталізація.

В деяких джерелах пропонують класифікацію паразитарних інвазій, засновану на способах зараження. Так, педіатри виділяють глисти, які передаються лише від людини до людини, геогельминтозы (проникнення черв’яків в організм через грунт, забруднену фекаліями), і биогельминтозы (виникають при вживанні не обробленого належним чином м’яса або риби).

Шлях передачі переважної більшості паразитів — фекально-оральний. Деякі глисти можуть жити тільки в організмі людини, інші — в кишечнику тварин. Так чи інакше, їх яйця виділяються разом з калом, потрапляють в грунт, де під впливом сприятливих зовнішніх чинників (насамперед, це температура повітря і землі, вологість і, найголовніше, кисень) вони залишаються в незмінному вигляді або переходять в активну форму. Наприклад, личинки токсоплазми приблизно добу після виділення з фекаліями не представляють небезпеки.

Трохи по-іншому відбувається розвиток і розмноження гостриків збудники ентеробіозу. З-за відсутності повітря самка не відкладає яйця в кишечнику, а виповзає назовні з анального отвору і виділяє майбутні личинки на складки шкіри навколо ануса. Паразит покриває їх своїм секретом, який викликає сильний свербіж. Дитина мимоволі під час сну лізе руками в цю область, в результаті яйця гостриків залишаються під нігтями і далі переносяться на книги, іграшки, білизна, килими і т. д.

За рідкісним винятком паразити потрапляють в організм через рот. Іншими словами, ризик заразитися є практично у всіх дітей, особливо цьому схильний дитина, не привчений до правил гігієни. Паразити також можуть проникнути в кишечник при вживанні в їжу погано вимитих овочів та фруктів, зелені.

Іншими, менш поширеними способами передачі патогенних мікроорганізмів є:

• шерсть і лапи тварин після прогулянки;
• на підошві вуличному взутті;
• слина домашніх улюбленців, особливо якщо вони люблять підбирати все з землі;
• неякісна питна вода або випадкове її заковтування при купанні в прісному водоймищі;
• через слизову оболонку кон’юнктиви (простий приклад — хвора токсоплазмозом кішка облизала дитині руки, після чого малюк потер очі);
• вживання недостатньо просмаженого м’яса (більшою мірою характерно для дітей віком 5 — 7 років, наприклад, погано приготований шашлик), прісноводної риби;
• через шкіру (при купанні у забрудненому водоймищі таким чином в організм потрапляють шистосоми, стронгилоид проникає при лежанні на землі;
• укуси москітами (від зараженої тварини людині), це зустрічається в основному в країнах Азії лейшманіоз, або звичайними комарами (дірофіляріоз);
• повітряно-крапельний (від іншого зараженого дитини, собаки або гризуна) шлях передачі характерний для пневмоцисты.

Проникаючи в організм дитини, гельмінти або найпростіші запускає цілий каскад реакцій, спрямованих на захист від інвазії і їх вигнання з кишечника. Все це відображається у вигляді неспецифічних і специфічних для конкретного типу паразита клінічних ознак.

Глисти у дітей, симптоми і лікування яких можуть бути визначені тільки лікарем, вимагають ретельної діагностики, основні ознаки:

• Прояви алергічної реакції, причому чим довше в організмі дитини розмножуються і розвиваються гельмінти, тим сильніше вона виражена. При атопічному дерматиті і позитивних проб на багато алергени показано проведення обстеження на паразитарні інвазії.
• Анемія. Це може бути викликано декількома факторами. Деякі паразити, поселяючись в тонкому кишечнику, порушують процес всмоктування і перетравлення багатьох поживних речовин. Інші, пошкоджуючи слизову оболонку органів травлення, викликають численні дрібні кровотечі, що також призводить до зниження рівня гемоглобіну.
• Симптоми хронічної інтоксикації. Зазвичай у більшості дітей, заражених паразитами, відзначають слабкість, втомлюваність, зниження здатності до навчання, млявість.
• Порушення функції імунної системи. Приводом до лікування глистів у дітей служать симптоми, на перший погляд, не стосуються зараження паразитами. Це часті простудні захворювання та їх нетипове протягом (тривала температура, минаючий кашель тощо).
• Диспепсичні явища (відзначають майже у 80% випадків). Це розлади стільця, болі в животі, відсутність апетиту, схуднення або зупинка набору ваги.
• Симптоматика з боку нервової системи, викликана порушеннями сну, авітамінозом, анемією. Діти з гельмінтозом більш дратівливі, примхливі.
• Нестача вітамінів. Це зазвичай проявляється випаданням волосся, ламкість нігтів, сухістю і лущенням шкіри, «заїдами» в куточках рота.

Крім того, є і інші ознаки, які не є безпосередніми симптомами глистів у дітей, що потребують лікування, але служать підставою для подальшого обстеження.

Це підвищення кількості еозинофілів, відмічається протягом декількох місяців, на УЗД — збільшення печінки і селезінки.

Але при виявленні таких непрямих проявів паразитарної інвазії не варто кидатися в крайності, годувати дитину таблетками, ставити клізми з рослинним маслом, давати відвар пижма або випробовувати інші досягнення сучасної традиційної і народної медицини.

Підтвердити припущення щодо гельмінтозу можна більш достовірними і специфічними методами:

1. Зішкріб на ентеробіоз. Найбільш простий і доступний аналіз. Але він дозволяє виявити тільки гостриків в певний цикл їх розвитку. Для проведення дослідження знадобляться предметне скло і звичайний канцелярський скотч. Відразу після пробудження необхідно щільно притиснути невеликий шматочок скотчу до складок шкіри навколо анального отвору дитини, потім приклеїти його до предметного скла і віднести в лабораторію. При отриманні негативних результатів радять повторити аналіз 7 разів з інтервалом у 2 дні.
2. Аналіз калу. Дозволяє виявити практично всіх глистів, паразитують в кишечнику, причому не тільки активні, живі личинки або черв’яки, але і цисти. Однак дане дослідження неінформативно на деяких етапах розвитку гельмінтів, коли паразити вже є в організмі, але не досягли травного тракту.
3. Клінічне дослідження крові методом ІФА. Цей аналіз заснований на визначенні типу і титру антитіл, що утворюються в організмі у відповідь на потрапляння того чи іншого мікроорганізму. Дане дослідження володіє високою специфічністю, проте після впровадження в кишечник деяких паразитів вироблення антитіл триває слизовою оболонкою травного тракту, тому в крові не виявляються.
4. Клінічне дослідження крові методом ПЛР. На сьогоднішній день є найбільш достовірним, але в той же час і дорогим способом діагностики паразитарних захворювань. В лабораторії визначають наявність ДНК мікроорганізму, що виключає ймовірність помилки і помилкових результатів.

Існує ще кілька досліджень, але в нашій країні вони практично не застосовуються із-за складності виконання. Навіть при позитивних даних обстеження самодіагностика, заснована на інформації та фото з інтернету, неприпустима. Остаточний висновок про наявність паразитарного захворювання і тип збудника робить лікар на підставі зіставлення симптомів глистів у дітей, і призначає лікування.

Якщо у дитини глисти: які симптоми і як правильно підібрати метод лікування

Якщо у дитини глисти, які симптоми при цьому його турбують визначається особливостями життєвого циклу паразита і роботою імунної системи малюка. Іноді клінічна картина настільки специфічна, що подальше обстеження та аналізи проводити необов’язково.

Так, для ентеробіозу, що розвивається на тлі попадання в організм гостриків, провідним симптомом є інтенсивний нестерпний свербіж біля заднього проходу, який проявляється в більшості випадків в нічний час доби. У дівчаток також виникає печіння в області піхви. Це часто стає причиною безсоння, дратівливості, загальної слабкості. На тлі ентеробіозу у дитини може різко знизитися успішність у школі, в гіршу сторону змінитися поведінка в дитячому саду.

При масивній, хронічної інвазії виникає нудота, блювання, метеоризм, бурчання в животі. Інтенсивне, неконтрольоване розчісування промежини часто призводить до таких ускладнень, як вульвовагініт, сфінктерит.

Якщо у дитини глисти аскариди, виділити якісь специфічні симптоми досить складно. Цикл розвитку цих гельмінтів включає пересування з током крові по всьому організму, в тому числі і дихальної системи. Тому на даній стадії інвазія протікає під маскою ускладненого бронхітом ГРЗ. У дітей виникає лихоманка, озноб, кашель, причому іноді в слизу з’являється кров.

Рентгенограма на цьому етапі показує всі характерні для пневмонії ознаки, і лікарі часто призначають антибіотики. Природно, лікування не приносить результату. Після впровадження аскарид в кишечник переважають симптоми з боку травної системи. У дитини пропадає апетит, періодично виникає переймоподібний біль у животі, метеоризм. Частим ускладненням захворювання у дітей старше 3 років є непрохідність кишечника і жовчовивідних шляхів.

Не можна не згадати про такому, що турбує багатьох батьків паразитарному ураженні, як лямбліоз (жиардиаз). У більшості дітей патологія протікає або безсимптомно, або з невираженою клінічною картиною. Основним проявом хвороби є діарея. Зазвичай на даному етапі імунна система дитини успішно справляється з паразитом. Показанням до початку лікування є пронос і інтенсивні болі в животі, що тривають більше 10 днів. У деяких випадках лямблії можуть також стати причиною порушення роботи ендокринної та нервової системи.

Для зараження амебами характерно тривале, періодично загострюється перебіг. У дитини відзначають стілець з домішкою слизу і крові, з-за чого фекалії набувають характерний бурий відтінок. Лихоманка при цьому зазвичай відсутня.

Варто звернути увагу, що останнім часом зросла частота заражень стронгилоидозом. Збудник цього захворювання може проникати через шкіру. Патологія протікає з різноманітними проявами. Характерними симптомами є сильна біль у правому підребер’ї, задишка, кашель (сухий, так і з домішкою слизу), сильна лихоманка. В аналізі крові виявляють зниження рівня лейкоцитів з одночасним підвищенням еозинофілів.

Ехінококоз в першу чергу вражає у дітей печінку та легені. Паразит формує наповнені зародками бульбашки, розрив яких може призвести до масивного зараження. Хвороба дає про себе знати відчуттям тяжкості праворуч і клінічними проявами з боку дихальної системи.

Якщо у дитини глисти, які симптоми можуть вказувати на інвазію не менш поширеного волосоголовця, провокуючого трихоцефальоз? Іноді його ознаки плутають з апендицитом. Це інтенсивна біль у животі, нудота. Порушення травлення також обумовлено зниженням кислотності шлункового соку.

У дітей часто зустрічається і токсокароз. Основним симптомом захворювання є субфебрильна температура, яка може зберігатися протягом декількох тижнів або навіть місяців.

На тлі лихоманки відбувається збільшення лімфатичних вузлів.

Дитину мучать часті напади нічного кашлю. Личинки токсокар також можуть проникнути в головний мозок, викликаючи судоми, часткові паралічі мускулатури.

Дітям старше 3 років можна практично все антигельмінтні засоби широкого спектра дії. Однак масивна загибель паразитів здатна призвести до серйозних наслідків, аж до загрозливих для життя станів дитини. Тому початкова стадія терапії спрямована на ліквідацію токсикозу з одночасним створенням несприятливих умов для життєдіяльності паразита. За 2 — 3 дні до прийому противопаразитарного препарату призначають ентеросорбенти (Атоксил, Сорбекс, Смекта), а за 5 днів — антигістамінні ліки (Еріус, Лоратадин).

Одним з найпопулярніших противогельминтных коштів є Ворміл (Альбендазол). До його переваг відносять вплив на всі стадії розвитку гельмінтів (яйця, личинки і дорослі особини). Крім того, препарат ефективний не тільки відносно широко поширених аскаридозу і ентеробіозу, але і більш складних в лікуванні лямбліозу, ехінококозу та інших інвазій. Дозування для дітей віком старше 3 років становить 400 мг на добу три дні поспіль.

На третьому етапі лікування продовжують прийом ентеросорбенту і антигистамина. На додаток прописують пробіотики. У цілому застосування цих засобів продовжують ще 10 днів після закінчення курсу Вормила.

На форумах по нетрадиційній медицині описані успішні випадки лікування гельмінтозів народними засобами. Якщо у дитини глисти, незалежно від симптомів добре допомагає відвар з трави польовий гвоздики. Готують його з розрахунку 1 ст. л. висушеної сировини на склянку окропу. Дітям дають по 10 мл тричі на добу до їжі протягом 10 днів.

Також можна скористатися таким рецептом. Дві столові ложки коренів родовика залити склянкою гарячої води і пити по 1 ст. л. 5 — 6 разів на день. Курс лікування триває 7 — 10 днів. Паралельно з прийомом цих зіль рекомендують робити очисні клізми.

Глисти у немовляти: симптоми, лікування, профілактика

Поява гельмінтозів у маленької дитини, яка ще не може самостійно пересуватися, зустрічається рідко. У такій ситуації високий ризик зараження энтеробиозом від іншого члена сім’ї. Але ймовірність інвазій паразитами зростає, якщо батьки або люди, що контактують з дитиною, нехтують гігієною.

Ризик захворювання підвищується, якщо вдома є собака або кішка. У деяких випадках зараження відбувається через плаценту під час вагітності.

Особливо в цьому плані небезпечний токсоплазмоз. Відмінною рисою паразита є безсимптомний перебіг у дорослого і формування постійного імунітету.

Ризик являє інфікування матері саме в період вагітності. В таких випадках часто відзначають розвиток різних вад у плода. Але навіть якщо немовля народився зовні здоровим, висока ймовірність прояву різних дефектів нервової системи в майбутньому.

Паразитарні інвазії у маленьких дітей зазвичай протікають з такими ж клінічними ознаками, як і у пізньому віці. Але іноді можливо і безсимптомний перебіг захворювання. У такому разі малюк починає швидко втрачати у вазі навіть при нормальному харчуванні. Нерідко в калі батьки виявляють дорослих черв’яків, що, безсумнівно, є приводом для звернення до лікаря.

Лікування симптомів глистів у немовляти досить складно, так як більшість протипаразитарних засобів, нетоксичних для дітей старшого віку, небезпечні для маленької дитини. Однак відсутність терапії також може призвести до серйозних наслідків. Тому лікарі зазвичай призначають Пірантел (Гельминтокс) у формі суспензії.

Згідно інструкції, його можна застосовувати з півроку, проте в деяких випадках його призначають і в більш ранньому віці в умовах стаціонару. Дозування Гельминтокса становить 10 мг/кг протягом трьох днів (2,5 мл суспензії міститься 125 мг активного компонента).

Багато батьків віддають перевагу при появі симптомів глистів у немовляти застосовувати народні засоби. Так, рекомендують 1 ст. л. квіток ромашки залити 300 мл кип’ятку, укутати і настояти 1,5 — 2 години. Давати по 1 ч. л. 3 — 4 рази на добу протягом 3 — 4 тижнів. Також можна змішати 4 ст. л. березових бруньок, по 3 ст. л. кмину піскового, безсмертника і м’яти. В термос насипати 1 ст. л. збору залити двома склянками окропу і залишити на ніч. Процідити і поїти дитину тричі на добу по чайній ложці 2 тижні. Потім зробити 14-денну перерву і повторити прийом. Для досягнення ефекту необхідно провести 3 — 5 курсів лікування.

Глисти у немовляти, симптоми яких зустрічаються нечасто, можна з легкістю запобігти. Для цього достатньо всім членам сім’ї коротко стригти нігті, частіше мити руки, відповідним чином доглядати за домашніми тваринами, регулярно купати їх спеціальним шампунем. При виявленні паразитарного захворювання лікування треба пройти всім, що контактує з дитиною, та належним чином провести дезінфекцію предметів побуту, так як яйця деяких гельмінтів можуть зберігатися досить довго.