Характеристика, симптоми та лікування гидраденита в домашніх умовах

Гідраденіт – безпечне для життя захворювання, Воно виникає в результаті нагноєння апокрінових залоз і викликає сильний біль в місці утворення гнійника. Лікування гидраденита не представляє складності і може проходити в домашніх умовах. Однак неправильний догляд або безграмотна терапія можуть спровокувати розвиток хронічної форми хвороби і викликати її рецидиви. Попередити захворювання дозволяють дотримання правил особистої гігієни і своєчасне лікування уражень шкіри.

1

Опис захворювання

Апокринові потові залози розташовані в області пахв, в районі пупка, навколо ануса, на великих статевих залозах і мошонці. Найбільш частою зоною формування вогнищ гидраденита є саме пахви. При проникненні в них патогенних мікроорганізмів (переважно стафілококів) виникає запалення, яке провокує сильну біль, утворення гнійника з подальшим його розкриттям.

Самі по собі залози надійно захищені від проникнення мікроорганізмів. Однак існує ряд причин, які порушують цілісність захисного шару. Це:

1. 1. Освіта ранок в результаті недбалого гоління. Мікроорганізми проникають через порізи з потом.
2. 2. Тісний одяг, яка призводить до утворення потертостей шкіри і відкриває шлях бактеріям.
3. 3. Відсутність належної гігієни тіла, що викликає свербіж, провокує расчеси.
4. 4. Хронічні шкірні захворювання, наприклад, нейродерміти, фурункули. Вони супроводжуються сильним свербінням, розчухами, ранками, які стають воротами для проникнення мікробів в протоки.

Першою ознакою гидродермита є біль в області нагноєння. Потім на місці майбутнього гнійника формується щільний вузол темно-червоного або синьо-багряного кольору. Виникає запальний процес, утворюється інфільтрат, вузол поступово збільшується в розмірах, утворюючи виступаючу шишку (до 150 мм). Вона нагадує сосок тваринного і в народі іменується «сучье вим’я». Освіта дуже болісно – для усунення болю під пахвою пацієнтові доводиться тримати руку піднятою, не торкаючись до гнійника.

Через 7-10 днів нарив визріває, відбувається розкриття і гнійний вміст виходить назовні. На його місці утворюється виразка, яка поступово до 12-14 дня гоїться, залишаючи втягнутий рубець. Це захворювання нагадує фурункул (чиряк), але від нього відрізняється відсутністю стрижня, так як місцем нагноєння стають апокринові протоки, а не волосяний фолікул.

Якщо гнійний гідраденіт не лікувати, то виникає хронічна форма захворювання. Інфікуються знаходяться поруч протоки, формується нове нагноєння.

Хронічний гідраденіт провокують ослаблений імунітет, а також ряд соматичних захворювань (цукровий діабет, гіпертиреоз).

2

Причини виникнення

Захворювання фіксується у пацієнтів у віці 14-55 років. Медики пояснюють це тим, що функціонування апокринних проток припадає саме на цей період. Після згасання репродуктивної функції і до статевого дозрівання вони не діють. Особливо часто від цієї патології страждають жінки.

Серед причин розвитку цього захворювання на перше місце виходять питання дотримання особистої гігієни. Саме відсутність чистоти дозволяє бактеріям проникати крізь ранки і расчеси. Іншими причинами появи хвороби є:

1. 1. Пошкодження шкіри при голінні і епіляції.
2. 2. Розчухи при сверблячих дерматозах.
3. 3. Цукровий діабет, ожиріння та інші хвороби ендокринної системи, що провокують зміщення рН поту в лужну сторону.
4. 4. Ослаблений імунітет.
5. 5. Хронічні запальні процеси в організмі.

3

Ознаки

Незалежно від локалізації (в паху, на ногах, під ведмедиком), ознаки захворювання схожі. Спочатку виникає запалення: почервоніння, ущільнення (невеликий, болючий, твердий вузлик). Освіта нариву супроводжується сильним болем в області формування гнійника, загальним нездужанням. Надалі симптоми наростають, гнійник збільшується і біль посилюється, з’являються ознаки інтоксикації: головний біль, легка нудота.

При утворенні нариву в області статевих губ або мошонки вони значно набрякають, набувають болючість. В пахвових западинах, на ногах набряки виражена слабо, місце інфікування локально червоно, набряково і гаряче. Воно має червоний або бордовий відтінок.

Про сформованість гнійному вмісті свідчить біле або жовтувате пляма на поверхні. Після розтину гнояка хворий відчуває полегшення, симптоми проходять протягом 1-2 годин.

4

Лікування

На початковій стадії буде потрібно запастися терпінням і зайняти вичікувальні позиції. У цей період гнійний вміст не сформувалося, і видавити нарив не вийде. Це небезпечно ще й інфікуванням навколишніх тканин.

У період інфільтрації для швидкого визрівання щільний вузлик кожні 6-7 годин обробляють камфорним спиртом, підходять також саліциловий і борний. Можна використовувати зеленку, йод, етиловий спирт, прикладати Мазь Вишневського. Для прискорення визрівання призначають ультрафіолет, рентгенотерапію, прикладають сухе тепло, показано сонячні ванни (до 30 хвилин), прогрівання синьою лампою (до 5 хвилин).

Мимовільне розтин часто веде до рецидиву, тому використовується хірургічне втручання. Розріз проводять широко, по всій довжині гнійника – до здорової тканини. Після видалення гнійного вмісту вирізають інфікована жирова тканина. Потім накладається пов’язка, яку змінюють двічі на день.

У період загоєння використовують мазі з антибіотиком (його визначають при дослідженні). Вони допоможуть швидше зажити виразці і не дозволить поширитися інфекції на інші протоки.

При великому рецидивуючому гидрадените операція проводиться в два етапи. На початковій стадії вирізають инфильтрированная тканину і призначається лікування антибактеріальними засобами. Після затухання запального процесу приступають до другого етапу — повного видалення шкірної тканини і підшкірної клітковини. Утворену рану закривають переміщеним клаптем шкіри пацієнта (аутодермопластика).

4.1

Дієта і гігієна

У лікуванні гидраденита важливу роль відіграє дієта. Хворому заборонено вживати:

• гостро-солону, пряну їжу;
• страви, багаті тваринними жирами (жирне м’ясо, торти);
• солодощі і кофеїн.

Існують особливі вимоги до гігієни під час терапії гидраденита: хворому можна приймати тільки душ, попередньо закріпивши водонепроникну пов’язку на рані. Це не дозволить інфекції поширитися на навколишні тканини.

4.2

Народні засоби

При лікуванні початкових стадій, невеликих утворень успішно використовують домашнє лікування. Воно допомагає більш швидкому дозріванню гною. Серед народних методик, придатних для лікування в домашніх умовах, ефективними під час визрівання є:

1. 1. Сік або розрізаний лист алое. Їх прикладають до вузлика по 3-5 разів на день.
2. 2. Промиті і розтерте листя селери. Їх прикладають, а потім закріплюють пластиром двічі на добу.
3. 3. Очищена цибулина. Вона вариться в склянці молока, а потім подрібнюється до кашоподібного стану і в такому вигляді прикладається як компрес до нариву на 2,5–3 години.
4. 4. Свіжий житній хліб. Його солять і ретельно розжовують, а потім прикладають до гнійника. Тримають близько 3 годин, а потім замінюють новим.

Профілактика гидраденита полягає в дотриманні особистої гігієни, своєчасному лікуванні шкірних дерматитів, акуратному проведення епіляції і гоління.