Коров’як скипетровидного

Дворічна трав’яниста рослина родини ранникових. Має прямостояче стебло заввишки до 150см. Листки чергові, великі, еліптичні, м’якоопушене. Квітки світло-жовті, зібрані в густе колосовидне суцвіття. Зустрічається в південній і середній зонах Росії. Росте по узліссях лісів, лісових галявинах, просіках і чагарниках, ярах і берегах річок. Квітки містять сапоніни, слизисті речовини до 2,5%, цукру до 11%, флавоноїди, жовтий барвник, ефірна олія.

Лікувальне застосування.

Коров’як як лікарська рослина був відомий ще в Середні століття. Квітки, листя і коріння коров’яку широко застосовують в традиційній медицині різних країн.

Настій квіток має протизапальні, спазмолітичні, знеболюючі, пом’якшувальний, відхаркувальні властивості. Квітки мають також властивістю припиняти судоми.

Він використовується при сильному кашлі, краснухи, коклюші, запаленні легенів, бронхіальній астмі, захриплості, нежиті, запальних захворюваннях печінки, шлунково-кишкового тракту та ін Водний настій широко призначається для полоскання горла і порожнини рота при запальних процесах. Спиртову настоянку коров’яку в традиційній медицині України втирають при ревматичних, подагричних болях. Порошком квіток присипають тріщини на грудних сосках, порізи і рани, попередньо змастивши їх морквяним соком. Ошпарені квітки коров’яку і листя подрібнюють і прикладають до опіків, запальних вогнищ та ран як протизапальний, знеболювальний та ранозагоювальний засіб.

Квітки коров’яку разом з травою череди, чебрецю, шавлії, листям чорної смородини, хвоєю сосни, корою дуба і корінням лопухів вживають для ванн від діатезу.

Форма застосування

–Настій квіток (1 столова ложка на 2 склянки окропу) для прийому в теплому вигляді до їди.

–Відвар (5 г на 200 мл) по 1 столовій ложці 3 рази в день до їжі.

–50г квіток настоюють 2 тижні в 0,5 л

горілки. Вживають для втирання у хворі місця.