ЛІКАРСЬКІ ВЗАЄМОДІЇ СЕРЦЕВИХ ГЛІКОЗИДІВ

У багатьох випадках пацієнти, яким призначені СГ, отримують і інші ЛЗ. Це може супроводжуватися зміною фармакодинаміки або фармакокінетики, а отже і кінцевого ефекту СГ, що необхідно враховувати для правильного вибору їх дози. Найбільш добре вивченими є особливості лікарського взаимодейстивия дигоксину (табл. 1). Вони стосуються, головним чином, зміни фармакокінетики препарату і можуть бути причиною корекції його дозування і моніторингу сироваткової концентрації.

Клінічно значуще зниження концентрації дигітоксину в крові можуть викликати:

— фенітоїн і рифампіцин, підсилюють його метаболізм у печінці;

— холестирамін, погіршує всмоктування дигітоксину в ШКТ.

Сенсибілізацію серця до СГ і підвищення їх токсичності можуть викликати:

— симпатоміметики;

— препарати раувольфії;

— препарати кальцію;

— некалийсберегающие діуретики;

— глюкокортикоїди;

— теофілін.

ЛІКАРСЬКІ ВЗАЄМОДІЇ ДИГОКСИНУ