М’ята перцева

М’ята перцева — цінна лікарська рослина, саме тому я не шкодую ні часу, ні сил для її вирощування на своєму городі. Все літо я ретельно доглядаю за посадками м’яти, а коли половина рослин зацвітає, зрізаю листя і застосовую їх як лікувальний засіб. Частина свіжого листя відразу ж йде на приготування чаю і настоїв, основну масу висушую в електричній печі — роблю заготовки на зимовий період.Діапазон цілющої дії м’яти перцевої дуже широкий. Головний компонент, який міститься в її листках — ментол (до 70%), має велике значення для мене, алергіка «зі стажем», оскільки сприяє зникненню алергічних висипань на шкірі тіла.

Листя м’яти перцевої намагаюся не пересушувати, тому вони не кришаться, не розсипаються і непогано зберігаються всю зиму.

Чай. 1 ст. л. з верхом подрібненого листя заливаю 250 мл окропу, наполягаю, накривши кришкою, 10-15 хв., остуджую і п’ю по чашці 2-3 рази на день перед їжею. Такий чай є також чудовим шлунковим засобом: знімає нудоту, усуває метеоризм, полегшує травлення.

До речі, м’ята (а точніше, м’ятна олія входить до складу багатьох аптечних комплексних препаратів: корвалол, валідол, бороментол, евкатол, камфомен, пектусин, інгакамф (кишеньковий інгалятор), ефкамон (мазь), оліметін, краплі Зеленіна.

Що стосується протипоказань до прийому м’яти перцевої, то в кожному конкретному випадку потрібно цікавитися думкою лікарів. Знаю, що небезпечна саме передозування, яка веде до розвитку побічних явищ. Саме тому через деякий час м’яту перцеву заміняю листям шипшини, чорної смородини та малини.