Ніж лікувати симптоми грипу

Грип надзвичайно широко поширений. Це одне з найбільш часто зустрічаються інфекційних захворювань — 95% людей, які звернулися до лікарів з приводу інфекцій, страждають саме грип. В нашій країні на грип щорічно заражається від 27 до 41 мільйона чоловік, а всього у світі з цією хворобою кожен рік стикається близько 500 мільйонів людей[1].

Оскільки шанси заразитися грипом дуже високі, кожен повинен знати, які типові ознаки грипу, що можна робити для полегшення стану, а що не можна і які ліки пропонує сучасна медицина для лікування грипу.

Джерела захворювання та епідеміологія

Епідемії грипу — явище циклічне, возвращающееся кожен рік. Зазвичай початок припадає на вересень, а пік — на період з лютого по березень[2]. Грип передається від людини до людини — і передається досить легко. Основний спосіб передачі — повітряно-крапельний, проте грип передається також і побутовим шляхом. Для зараження достатньо 0,0001 мл носоглоточного секрету — це мікроскопічна крапелька, яку практично неможливо розгледіти. Крім того, вірус грипу дуже живучий — він зберігає свою вірулентність протягом довгих годин. Наприклад, в повітрі вірус залишається активним до 9 годин, на тканини — до 12 годин, а на пластику — до двох діб[3].

Як відрізнити грип від застуди?

Власне, «застуда» — це не медичний термін. Так в розмовній мові позначають будь-яке гостре респіраторне захворювання вірусної або бактеріальної природи. Грип викликається вірусом, однак бактеріальних ГРЗ теж поширені, хоча і помітно менше.

Відрізнити вірусне ГРЗ від бактеріального буває непросто. Точну відповідь можуть дати тільки результати аналізів. Втім, є кілька зовнішніх ознак, що дозволяють запідозрити грип.

При грипі хвороба починається дуже різко — ще вранці ви почували себе добре, а після обіду розумієте, що серйозно хворі. Температура піднімається до 38–39С. Майже завжди грип супроводжується реакціями, схожими на алергію, — очі стають червоними, сверблять і сльозяться, з’являються прозорі виділення з носа. На самому початку захворювання зазвичай немає ні сильного нежитю з рясними пофарбованими виділеннями, ні болю в горлі, ні кашлю.

При бактеріальних ГРЗ хвороба розвивається повільніше, температура наростає поступово і рідко перетинає позначку в 38С. Для бактеріальної інфекції дуже характерні локальні ураження, такі як сильна біль у горлі, нежить з зеленуватими або жовтуватими виділеннями, отити, бронхіти та інші Симптоми, схожі на алергічні, при бактеріальних ГРЗ часто відсутні.

Бактеріальна інфекція часто є наслідком грипу — організм, ослаблений вірусом, не може протистояти бактеріям, що призводить до розвитку бактеріальних ускладнень.

Що робити, якщо з’явилися перші симптоми грипу

Якщо ви підозрюєте, що заразилися грипом, перше, що потрібно зробити, — звернутися до лікаря і здати аналізи. Тільки так можна визначити, до якого типу відноситься інфекція, які саме препарати допоможуть її побороти, а також з’ясувати, чи немає бактеріальних ускладнень. Прийом ліків можна починати тільки після постановки діагнозу, однак нелікарські методи потрібно застосовувати відразу ж після того, як ви відчуєте нездужання.

Нелікарські методи

Вкрай важливо взяти лікарняний і забезпечити собі постільний режим. Чоловік, хворий на грип, дуже заразний, і спроби перенести хворобу на ногах призведуть до того, що ваші колеги і всі, з ким доведеться контактувати, також захворіють. Ви підвищите свої шанси отримати неприємне (можливо, навіть небезпечне!) бактеріальне ускладнення грипу, наприклад, менінгіт, пневмонію.

При грипі слід багато пити — жар викликає пітливість, і, отже, велику втрату вологи. Всупереч розхожій думці, дуже гарячі напої протипоказані — навіть легкий опік слизових оболонок гортані зробить їх більш уразливими для бактеріальних інфекцій. Пиття повинне бути теплим і рясним. Відмінно підійдуть трав’яні чаї, морси, некислі соки, компоти, кефір, знежирене молоко. Кава пити небажано — воно посилює серцебиття і може погіршити стан. Випиваючи не менше 2 літрів рідини на добу, ви допомагаєте організму позбавлятися від токсинів, які і викликають значну частину симптомів грипу — слабкість, сонливість, нудоту, головний біль.

Підтримуйте в кімнаті комфортну температуру і не забувайте регулярно відкривати вікна — це знижує концентрацію мікробів у повітрі. Якщо на вулиці холодно, краще покладіть додаткову ковдру, але не відмовляйтеся від провітрювання.

Приймати душ при грипі можна, якщо, звичайно, після душу ви не збираєтеся виходити на холодне повітря. Іноді при грипі людина почуває себе настільки погано, що ледве може дійти до ванної кімнати. В такому випадку можна обмежитися обтиранням вологим рушником або гігієнічними серветками. Так чи інакше, піт з шкіри бажано змивати.

Фармакотерапія

Всі ліки від грипу можна розділити на дві групи: ті, які борються з причиною хвороби (етіотропні препарати), і ті, які не лікують саме захворювання, але полегшують його прояви (симптоматичні препарати).

Симптоматичні засоби. Ця група медикаментів включає в себе:

• Жарознижуючі. Для поліпшення стану при грипі застосовують нестероїдні протизапальні засоби. Вони знижують температуру, а багато хто з цих коштів і надають протизапальну дію. Найвідоміші жарознижуючі — ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота, парацетамол.
• Краплі від нежитю. При закладеності носа лікарі рекомендують капати судинозвужувальні краплі (наприклад, ксилометозолин), вони миттєво знімають набряк і дозволяють вільно зітхнути. Але з цими засобами слід поводитися обережно і не застосовувати їх більше 3-5 днів — інакше є ризик розвитку медикаментозного риніту, при якому набряк слизової оболонки носоглотки стане постійним і ви вже не зможете обходитися без крапель.
• Антигістамінні препарати. Вони дозволяють зняти такі симптоми грипу, як почервоніння очей, набряк носоглотки і прозорі виділення з носа. В цьому відношенні ефективні тавегіл, лоратадин та інші ліки від алергії.

Етіотропні препарати. Це засоби, які впливають на збудника хвороби, тобто на віруси або бактерії.

• Противірусні засоби. Грип — вірусне захворювання, і тому для його лікування потрібно застосовувати саме ліки, що допомагають впоратися з вірусом, — «Ремантадин», «Арбідол», «Озельтамівір» та інші подібні препарати. Таких препаратів безліч, вони впливають на вірус на різних стадіях його життєвого циклу, але всі такі кошти переслідують одну мету — не дати вірусу поширюватися. Противірусні препарати особливо ефективні в перші дні хвороби, але абсолютно безглузді в терапії бактеріальних ускладнень грипу начебто пневмонії, бронхіту або отиту.
• Антибіотики. Як вже було сказано, антибіотики не діють на віруси, вони активні лише у відношенні бактерій. Але оскільки до вірусної інфекції при грипі дуже часто приєднується бактеріальна (особливо якщо грип не лікували належним чином із самого початку), то при грипі нерідко призначають та антибактеріальні засоби. До таких відносяться пеніцилін, цефалоспорини і макроліди.
• Імуностимулятори. Так називають препарати, що зміцнюють захисні сили організму і допомагають імунній системі самостійно відбивати атаки вірусів і бактерій. Широко застосовуються препарати інтерферону та індукторів інтерферону — їх можна використовувати як для лікування, так і для профілактики грипу під час епідемій.

Профілактика

Найнадійніший спосіб уникнути захворювання — своєчасно пройти вакцинацію. Сучасні вакцини ефективні та безпечні, але треба пам’ятати, що вони не дають довгострокового імунітету, тому проходити вакцинацію слід щорічно.

Під час епідемій потрібно дотримуватися деякі запобіжні заходи. Намагайтеся уникати скупчення людей, а якщо це неможливо, носіть одноразові медичні маски. Мийте руки якомога частіше, оскільки інфекція часто проникає в організм саме через них. Досить доторкнутися до поверхні, на якій знаходяться невидимі крапельки рідини з вірусом, а потім потерти очі — і ви вже хворі.

Проводьте вологе прибирання якомога частіше, бажано протирати підлогу, поверхні і дверні ручки антибактеріальним розчином або миючим засобом з антибактеріальним ефектом. Це стосується і робочого місця — ми не закликаємо вас самостійно прибирати весь офіс, але протирати спиртовими серветками стіл, телефон і клавіатуру комп’ютера все ж варто.

Якщо ви часто хворієте, має сенс приймати імуномодулятори. Стрес, перевтома, безсоння, строгі дієти, хронічні захворювання в анамнезі — всі ці фактори послаблюють нашу захист, і під час епідемій їй потрібна допомога.

Лікувати грип необхідно — без своєчасної правильної терапії дуже великий ризик розвитку ускладнень, які можуть давати про себе знати довгі роки. А такі наслідки грипу, як менінгіт і пневмонія, смертельно небезпечні, особливо для дітей, підлітків і літніх людей.

Грип (Grippus Influenza) — гостре інфекційне захворювання, що викликається різними серотипами вірусу грипу, які вражають переважно епітеліальні клітини трахеї, що характеризується вираженим синдромом загальної інфекційної інтоксикації, трахеїт і в деяких випадках геморагічними проявами, схильний приймати епідемічний характер течії. Епідемія може чинити негативний вплив на економіку у зв’язку з спадом продуктивності трудових ресурсів і створювати надмірне навантаження для служб охорони здоров’я.

Етіологія

Вірус грипу відноситься до царства вірусів, подцарству РНК-вмісних вірусів сімейства Orthomyxoviridae. Включає кілька пологів: А (людський індивідуум, птахи, ссавці), В (осіб), З (осіб).

Перший опис проявів грипу відносять француза Етьєна Паск’є в 1403 р.

Відкритий вірус Influenza (типу А) у 1933 р. вченими Смітом і Лендоу.

Неоднорідність вірусу обумовлена мінливістю внутрішніх і поверхневих антигенів. Внутрішні (серцевинні – S) антигени являють собою РНК вірусу + білок і є типоспецифичными, на підставі чого відбувається класифікація вірусів на серотипи (А, В, С). Поверхневі (гликопротеидные – V) антигени геммаглютинином (H), що відповідає за проникненням вірусу в клітину (зв’язування зі специфічним рецептором) і нейраминидазой (N), що відповідає за вихід віріонів із ураженої клітини. Містить 7 основних білків, відповідальних за життєдіяльність вірусу (M1, M2, NS1, NS2, RV1, RV2, NP).[1]

Епідеміологія

Грип періодично виникає по всьому світу, захворіти може кожна людина будь-якого віку. Джерелом інфекційного початку може бути хвора людина з клінічно явними і атиповими (неявними) стилями прояви захворювання. Найбільша заразність протягом перших 3 діб від початку клінічних проявів. Виділення збудника триває протягом 6 – 7 діб при неускладненій формі (більш швидке формування імунітету і елімінація вірусу) і до 3 тижнів при важкій і ускладненій формі (повільне формування імунітету, в т. ч. з-за можливого початкового ослаблення захисних механізмів — супутні захворювання, вік). Механізм передачі повітряно-краплинний (аерозольний шлях), можливий контактний шлях (при користуванні загальною посудом, поцілунки, забруднених руках). Досить характерна осінньо-зимова сезонність (спорадична захворюваність відзначається в будь-який час року) з епідемічною складової, повторювана з приблизно однаковим інтервалом. Звертає на себе увагу, що світовий дебют епідемічного спалаху, як правило, географічно доводиться на країни Східної Азії, що частково пояснюється цілорічної спорадичною захворюваністю в цих регіонах, особливими кліматичними умовами, сприятливими для підтримання циркуляції і видозміни вірусів.[1][2][5]

При виявленні схожих симптомів проконсультуйтеся у лікаря. Не займайтеся самолікуванням — це небезпечно для вашого здоров’я!

Інкубаційний період від 12 до 48 годин (рідко до 3-х днів).

Вихідне початок завжди гостре (найгостріше). Раптово з’являється озноб, наростання температури організму з максимумом до закінчення першої доби до 40℃. Характерна наростаюча хвилеподібна лихоманка, виразна загальна слабкість, розбитість, адинамія, посилення пітливості, порушення сну (безсоння), зниження апетиту. Виразно специфічна болючість в очах, провоцирующаяся при русі очей і натисканні, світлобоязнь. Виникає головний біль з локалізацією в ділянці лоба, периорбітальных областях, дискомфорт в м’язах. Можливо першіння в горлі, закладеність носа, чхання, осиплість голосу. До закінчення першої доби (тобто вже на тлі яскравої общеинфекционной інтоксикаційної симптоматики) з’являється сухий кашель з наростанням інтенсивності, що характеризується завидною завзятістю, тяжким протіканням з саднением і різної інтенсивності болями за грудиною. Протягом кількох днів кашель набуває відходження мокротиння, тобто переходить з сухого у вологий, може статися формування вірусно-бактеріальної пневмонії. Об’єктивно привертає увагу почервоніння обличчя і шиї, ін’єкція судин склер, блискуча рогівка очей, посилене потовиділення. Стан свідомості корелює з виразністю та тяжкістю патологічного процесу. Нерідко загострення лабіального герпесу. Периферичні лімфатичні вузли не збільшуються, збільшується кількість дихальних рухів, іноді спостерігається відносна брадикардія (невідповідність частоти пульсу температурної кривої). При аускультації прослуховуються жорстке дихання, періодично сухі свистячі хрипи. При огляді ротоглотки помітно помірне почервоніння слизових оболонок, ін’єкція судин, візуалізується ознака Морозкина — зернистість на слизових покривах м’якого піднебіння і задньої стінки глотки (запалені лімфатичні фолікули).[3][6]

Окремої згадки заслуговують нові, більш агресивні види грипозної інфекції (пташиний, свинячий грип), при яких крім вищевказаних поразок у хвороботворний процес при типовому процесі можуть залучатися органи травлення, виникати грізна специфічна грипозна пневмонія (що має досить характерну картину на рентгені у вигляді «бджолиних сот»), розвиватися так званий «цитокіновий шторм», який є предиктором виникнення ускладнень.

Юридичні критерії постановки діагнозу «грип» в РФ:

1. гостре (найгостріше) початок;
2. масштабний синдром загальної інфекційної інтоксикації (починається раніше симптомів захворювання дихальних шляхів і більше представлений в сукупності симптоматики);
3. переважання в симптомах респіраторних порушень симптомів трахеїту;
4. епідеміологічні передумови (зона епідемії);
5. підтверджена серологія (найбільш значущий чинник у сучасних, науко – та юридично-забюрократизовані умовах).

Вхідними шляхами для хвороботворного патогена служить слизова вистилання верхніх дихальних шляхів. Провідне ланка складається в эпителиотропных і отруйливих властивостях influenza virus, алергізації імунної системи, иммунодепрессивном впливі.

Первинна репродукція патогена відбувається в клітинах миготливого епітелію воздуховодних шляхів (келихоподібні клітини трахеї). Спостерігається пошкодження метаболізму і цілісності мембрани клітин з наступною загибеллю і впровадженням вірусних частинок в системний кровотік. Тим часом у локалізації місця запалення відбувається аггравация метаболічних агентів запалення, активізація факторів неспецифічної резистентності (гіпертермія як відповідна реакція на запалення, посилення вироблення інтерферону тощо). Масивне надходження вірусних частинок, продуктів розпаду клітинних структур і медіаторів запалення в кров обумовлює масивні токсико-алергічні процеси, що закономірно супроводжуються пошкодженням ендотелію кровоносних судин, розладами мікроциркуляції. Наростає тканинна гіпоксія, гіпоксемія, розвивається геморагічний дисбаланс різного ступеня вираженості. При декомпенсації функціональних механізмів адаптації виявляється прогрес набряку головного мозку, гострі серцево-судинна та ниркова недостатність, ДВЗ-синдром. В силу пригнічення імунологічної реактивності, пригнічення кровотворення закономірно відбувається нашарування вторинної бактеріальної флори, що індукуються ускладнення, пневмонії. В залежності від проведення (або відсутності) терапевтичних заходів, індивідуальних особливостей закономірним у перебігу захворювання є зворотна динаміка патологічного процесу (одужання) або смерть.[4][5]

1. По клінічній формі:

а) типова;

б) атипова:

• афебрільние (наявність симптомів ураження дихального тракту при відсутності або мінімальному підвищення температури тіла);
• акатаральная (відсутність ознак ураження дихального тракту при наявності інтоксикаційного компонента захворювання);
• блискавична (різко виражений і швидко наростаючий інтоксикаційний комплекс, специфічний токсичний геморагічний набряк легень, гостра серцево-судинна недостатність, гостра дихальна недостатність. Найчастіше закінчується смертю);

2. За течією:

• неускладнений;
• ускладнений;

3. За ступенем тяжкості:

• легка;
• середня;
• важка (токсична);
• вкрай важка (гіпертоксична).

Алгоритм щодо визначення ступеня тяжкості грипу

• специфічна грипозно-геморагічна пневмонія (гострий геморагічний набряк легенів, що супроводжується явищами дихальної недостатності максимальному ступені);
• запалення легенів (може підозрювати при лихоманці більше 5 днів, відсутності позитивної динаміки, кашлю з відділенням слизисто-гнійної та кров’янистої мокроти, вологих охриплості та крепітації при прослуховуванні, появі нейтрофільного лейкоцитозу, наростання ШОЕ);
• ЛОР-патологія (синусити, отити);
• ниркова патологія (загострення пієлонефритів, циститів);
• холангіт;
• ескалація помилкового крупу у дітей (задишка, утруднення вдиху, ціаноз особи);
• серозний менінгіт, менінгоенцефаліт.[4][7]

• розгорнутий клінічний аналіз крові (лейкопенія, нормоцитоз або нейтропенія, лімфоцитоз);
• загальноклінічний аналіз сечі (зміни звичайно короткочасні і незначимы, вказують на ступінь інтоксикації);
• серологічні реакції (РСК, РТГА — мають ретроспективне значення, ІХА, МФА (РІФ) — мають на меті пошук антигенів вірусу за 3 години, однак володіють неприйнятною чутливістю і специфічністю, відсутністю єдиних стандартів виконання та інтерпретації. При проведенні ІХА частина результатів дає помилковий позитивний критерій при відсутності епідемічного підйому і псевдонегативний — під час його перевищення. Крім того, дані тести описуються зниженою чутливістю до «свинячого» грипу (не більше 60%). У зв’язку з чим CDC для якісної та необхідної для практичних потреб діагностики нових серотипів грипу А встановив оптимальним метод ПЛР для пошуку РНК вірусу).[1][2][6]

Вибір місця перебування хворого залежить від характеру перебігу і вираженості клінічних проявів захворювання. Легкі форми можуть бути нераспознанны, особливо в межэпидемический період, відповідно цілком можуть бути залишені в домашніх умовах. Люди із середньотяжким і важкими формами инфлюэнзы, особливо діти першого року життя, вагітні жінки та літні люди, які мають сукупність захворювань, повинні бути госпіталізовані в інфекційний стаціонар або стаціонару загального профілю при наявності (розгортанні епідемічних ліжок) інфекційних відділень.

Показано призначення столу № 15 по Певзнеру (різноманітна здорова їжа) і рясне кількість рідини до 3 л/добу. (тепла кип’ячена вода, чай, фруктові і ягідні соки).

Етіотропна терапія (вплив на збудника) показана всім хворим грипозною інфекцією, незалежно від тяжкості захворювання, причому ефективність прийому даних медикаментів безпосередньо залежить від часу початку терапії по відношенню до початку розвитку захворювання і максимальна в перші 48 годин (на ранніх етапах вірусної реплікації і його необильного кількості), далі відбувається прогредієнтний зменшення ефективності застосування (концентрація вірусу зростає по експоненті і препарат просто не встигає зробити локалізацію). З найбільш значущих сучасних засобів варто відзначити інгібітори нейрамінідази, наприклад, Оселтамівір, Занамівір, а також Перамивир і Ланинамивир, які не зареєстровані в нашій країні. Останнім часом спостерігаються випадки резистентності вірусів грипу до Оселтамивиру, тому найбільше рекомендаційне значення набуває Занамівір. Крім того, на ринку представлений клас блокаторів М2-каналів (Амантадин і Ремантадин), до яких часто є резистентність вірусу, що ускладнює поширення застосування.[1][5]

Патогенетична та симптоматична терапія проводиться за загальними показниками, включає дезінтоксикаційні заходи, боротьбу з гіпертермією, зневодненням, відновлення функції респіраторної системи, підтримання функціонування серцево-судинної системи та ін

У разі виникнення ускладнень та невідкладних станів проводиться комплекс інтенсивних заходів по боротьбі з патологією відповідного профілю.

1. Специфічна

Основним ефективним, науково обґрунтованим шляхом запобігання захворювання або його ускладнень є вакцинація. У зв’язку з постійною видозміною influenza virus Глобальна система епіднагляду за грипом і відповідних заходів ВООЗ (ГСЭГОМ) — мережа національних центрів з грипу та центрів ВООЗ різних країн — проводить регулярне спостереження за вірусами грипу, що циркулюють у співтоваристві людей, і регулярно дає вказівки на необхідні зміни складу протигрипозних вакцин.

Проведення імунізації дуже важливо для осіб з груп високого ризику розвитку серйозних ускладнень, а також для людей, що живуть разом із цією категорією осіб або здійснюють медичний та соціальний догляд за ними.

ВООЗ рекомендує проведення щорічної планової вакцинації нижчеперелічених категорій населення:

• вагітні на будь-якому терміні при відсутності протипоказань;
• маленькі діти від 6 місяців до 5 років, особливо з організованих колективів;
• люди літнього та старого віку;
• особи з хронічною супутньою патологією;
• особи, діяльність яких пов’язана з медициною.

Профілактичну вакцинацію від грипу в РФ проводять безкоштовно всім категоріям населення, щоб запобігти розвиток і послабити епідемічний підйом. Для певних груп віків передбачені різного роду вакцини, щоб не було небажаних реакцій з-за присутності частинок вірусу в живій або інактивованих вигляді. Жовтень вважається оптимальним місяцем, коли варто зробити вакцинацію від грипу. До кінця грудня імунітет досягне максимального рівня і зможе відбити атаку. Стійкий відповідь зберігається півроку після введення вакцини, тому щеплення треба робити щороку.

2. Неспецифічна

• не контактувати з потенційно хворими людьми (людьми, котрі кашляють, чихающими тощо);
• не підходити без обґрунтованої необхідності до потенційно інфікованого ближче 1 метра;
• при спілкуванні з хворіють на застосовувати медичну марлеву маску, причому міняти її не рідше 1 разу на 4 години;
• частіше мити руки і обличчя з милом або антибактеріальними засобами після спілкування з людьми в період епідемії;
• прикриватися при кашлі, чханні, використовувати носові хустки;
• проводити при можливості ультрафіолетове опромінення приміщення;
• не відвідувати масові збіговиська людей (концерти, вікторини, заклади громадського харчування);
• щодня провітрювати приміщення;
• не чіпати брудними руками обличчя;
• пропагувати і дотримуватися здорового способу життя (прогулянки на свіжому повітрі, заняття фізкультурою, повноцінний сон, корисна, здорова їжа, багата вітамінами, вживання цибулі, часнику), що допоможе організму протистояти хвороботворним впливів.[1][2][3]

Хіміопрофілактика

Оскільки немає прямих доказів ефективності хіміотерапевтичних засобів (імуномодуляторів) в профілактиці, а тим більше лікуванні грипу, широкого використання дані заходи в практиці не отримують і адекватними фахівцями не рекомендуються.