Очанка лікарська – Euphrasia officinalis L.

Сімейство норічникові — Scrophulariaceae.

Однорічна рослина заввишки 15-30 см, яка є полупаразитом злакових. Стебло невелике, гіллясте, вкрите волосками. Листя яйцеподобные, зубчасті, сидячі. Квітки своєрідні. Віночок білий, із синіми поздовжніми жилками і білувато-жовтим зівом. Запаху рослина не має, на смак — гіркувато-солоний. Видів цього роду в Україні 15. Всі види очанки майже рівноцінні за лікувальними властивостями. І свою назву очанка отримала тому, що здавна цими рослинами лікують хвороби очей (очі). І до недавнього часу, за Ліннею, всі види об’єднували однією назвою — очанка лікарська. У народній медицині Полісся очанку називають «очна трава». У вірменській ботанічній літературі її звуть «ачахом», що в перекладі означає «очна трава».

 

Ця трава – рослина-напівпаразит. Виростити їх непросто. Тому треба поважати їх в природі, щоб вони самі розмножувалися. Поширена очанка лікарська на луках, у трав’янистих долинах, на торфовищах, узліссях, серед чагарників. Цвіте в кінці червня до заморозків. Росте в Україні та Білорусі.

 

З лікувальною метою використовують усю рослину, яку зрізують, коли найбільше розцвіло бутонів. Сушать у добре провітрюваних приміщеннях.

 

Рослина вивчено недостатньо. У ній знайдено дубильні речовини, глікозиди аукубін та ринантин, ефірні олії (близько 0,2%), мінеральні солі, гіркі речовини, смоли, галотаніни.

 

Біологічно активними речовинами очанки лікарської є галотаніни і ефірні масла, які мають протизапальну, протимікробну і в’язким властивостями. Водні екстракти з очанки in vitro пригнічують розвиток деяких мікроорганізмів, наприклад, Proteus vulgaris.

 

Застосування трави очанки лікарської — найкращий спосіб у фітотерапії для лікування багатьох очних захворювань. Вона з успіхом використовується в терапевтичній офтальмології для лікування гострих і хронічних кон’юнктивітів, простих, лускатих і виразкових блефаритів, ячменей, мейбомеитов, екзематозних захворювань повік, кератитів, гнійних виразок рогівки.

 

У народній медицині траву очанки лікарської використовують для лікування гіперацидного гастриту, ларингіту, трахеобронхіту, ентероколіту, неврастенії, артралгії.

 

Беруть 3 чайних ложки очанки, заливають 2 склянками окропу і настоюють 15 хвилин. Таким настоєм слід промивати очі кілька разів на день, його можна закапувати в очі 3-5 разів на день.

При ячмені використовують суміш очанки лікарської і ромашки лікарської у співвідношенні 1:1. Беруть 5 столових ложок суміші, заливають 1 склянкою окропу, настоюють 10 хвилин. Отриману кашку треба розкласти на марлі, складеної в 4 шари, прикласти до ячменю, а зверху прикрити теплою пелюшкою.

 

Для лікування гастриту з підвищеною кислотністю шлункового соку — суміш очанки лікарської, листків м’яти перцевої, листків і квіток алтеї лікарської, меліси лікарської, трави вересу звичайного у співвідношенні 1:1:3:2:3. Настій суміші цих рослин дає обволікаючий ефект, сприятливо впливає на септичний фактор, що визначає антигістамінний ефект, нормалізує функцію центральної нервової системи. Беруть 3 столові ложки суміші, заливають 2 склянками окропу, настоюють 4 години. П’ють по 100 мл 3 рази, протягом дня за 30 хвилин до їди і 4-й раз перед сном.

 

Для лікування ангіни, ларингіту, трахеобронхіту, затяжної пневмонії готують такий засіб. Беруть 1 столову ложку бруньок тополі чорної на 2 склянки води, кип’ятять на малому вогні 10 хвилин, потім додають 2 столові ложки суміші очанки лікарської, квіток бузини чорної, листків підбілу звичайного, трави чебрецю звичайного, буквиці лікарської, кореня алтеї лікарської у співвідношенні 1:1:2:2:1:2 і настоюють 4 години. П’ють по 50 мл 3 рази протягом доби за 30 хвилин до їжі. Цим розчином можна полоскати горло і ротову порожнину.

Примітка. Очанка лікарська — отруйна рослина! Не можна перевищувати дозу, оскільки глікозид аукубін може в такому випадку проявити подразнюючу дію.