Остеопороз кульшового суглоба — симптоми і лікування
Остеопороз — хворобливий стан, яке з часом схильне прогресувати. При цьому виникає недуга часто, і причин для цього чимало — збої в обміні речовин, нестача деяких мікроелементів у щоденному раціоні, гормональні стрибки у жінок, захворювання ендокринної системи, природні процеси старіння організму.
Як вчасно розпізнати проблему і почати ефективне лікування? Про це читайте нижче.
Небезпечні дзвінки
У групу ризику щодо появи остеопорозу входять такі категорії людей:
— жінки на пізніх термінах вагітності;
— чоловіки середнього віку;
— літні люди;
— особи з мізерним раціоном харчування.
Слід насторожитися в тих випадках, якщо в області паху, сідниць, бічних відділах кульшового суглоба або в районі передньої поверхні стегна стали з’являтися сильні болі, які посилюються з кожним днем і істотно знижують якість життя. Наростаючі при русі больові відчуття — також небезпечний дзвіночок, який повинен спонукати вас до прийняття заходів.
Дуже часто остеопороз кульшового суглоба проявляється і як болі, що виникають в результаті фізичних навантажень (у стані спокою вони, як правило, відсутні). При остеопорозі змінюється хода — пацієнт намагається пощадити хворий суглоб, щоб полегшити собі життя, і починає кульгати і т. д. Таким чином, діагностична клінічна картина розмита, повідомляє журнал про здоров’я ladyhealth.com.ua але у ваших силах відреагувати на перші тривожні сигнали і не запустити розвиток хвороби.
Постановка діагнозу
Остаточний діагноз «остеопороз» ставиться в тому випадку, якщо інші причини появи больових відчуттів виключені за результатами обстеження. Лікар уточнює, чи були травми ТЗБС, оцінює виконання пацієнтом рухових завдань. Рентгенографія на ранніх стадіях безсила, тому для виключення наявності остеопорозу або підтвердження діагнозу рекомендуємо пройти МРТ або комп’ютерне сканування кісток. У випадку з вагітними жінками такі діагностичні методики використовуються не завжди — детальніше вас зорієнтує лікар.
Лікування недуги
Остеопороз проходить сам по собі протягом півроку-року. Його лікування зазвичай зводиться до профілактики пошкоджень кістки, оскільки кісткові зміни роблять її дуже вразливою. Знизити навантаження на суглоб можна шляхом застосування милиць, тростини та інших спеціальних пристосувань. Коли пацієнт відновлюється, лікар направляє його на ЛФК.