Ознаки, симптоми та особливості лікування корости у дитини

Короста вражає в основному дітей раннього і дошкільного віку. Це пов’язано з фізіологічною недостатністю противопаразитарного імунітету у дитини і недостатньою гігієною шкірних покривів. Багато батьки соромляться звернутися з цією проблемою в лікувальний заклад, тим самим посилюючи перебіг хвороби у дитини. Проводять вдома самостійне лікування, яке часто є неефективним. Важливо вчасно почати правильну терапію та запобігти поширення паразитів.

1

Основна характеристика захворювання

Короста це паразитарне захворювання шкірних покривів, збудником якої є коростяний кліщ scabei. Кліщі, що викликають сверблячку, є постійними паразитами людини. Тобто більшу частину свого життя вони проживають під шкірними покривами і тільки на короткий період виповзають на поверхню шкіри. Добовий ритм життя кліща відрізняється від людського – паразити ведуть активний спосіб життя в нічний час. Цим пояснюється поява скарг пацієнтів на сильний свербіж шкіри під час сну.

У Росії показник захворюваності коростою становить 45 випадків на мільйон жителів – це лише число зафіксованих лабораторними методами хворих. Насправді кількість хворих набагато вище.

Короста передається при близькому тілесному контакті з зараженим людиною, особливо часто кліщі передаються через постільну і натільну білизну, при інтимній близькості і рукостисканні. Хвороба розвивається в результаті попадання личинки або самки scabei на шкіру здорової людини – це прямий шлях передачі інфекції. Часто відбувається під час активації кліщів вночі, коли людина відчуває сильний свербіж і починає розчісувати роздратування. В результаті цього личинки знаходиться на постільній білизні і проникають в тіло здорової людини. Другий тип частого зараження кліщами – контактно-інвазивний. Зустрічається в місцях, де можливі часті контакти між декількома групами людей: гуртожитки, інтернати, школи, дитячі садки, ліцеї, університети, лікарні, солдатські казарми. Непрямий шлях зараження, тобто при переході кліщів на шкіру через предмети загального користування, зустрічається тільки в осередку інтенсивної зараженості.

Розрізняють кілька видів корости:

• Типова форма.
• Короста без ходів під епідермісом.
• Захворювання “охайних” пацієнтів.
• Скабиозная еритродермія або лимфоплазия шкіри.
• Норвезька короста.

2

Клінічна картина

Після потрапляння інфекції в організм до появи перших клінічних симптомів хвороби минає кілька днів. При зараженні дорослими коростяний самками такого не спостерігається, а при зараженні личинками інкубаційний період триває не більше 14 днів.

Короста характеризується появою ходів під шкірою, пустуллезными висипаннями на шкірі тулуба і кінцівок, безболісними везикулами в області почала коростяного ходу, розчухами і кров’яними кірками. Типова форма корости обумовлена відсутністю вищезазначених везикул і пустул в межлопаточной області на спині. Свербіж є характерною ознакою захворювання, пов’язаний з алергічною чутливістю організму до збудника. Свербіж з’являється в перші дні закінчення періоду інкубації і є основною скаргою пацієнта.

Найважливішим клінічним критерієм хвороби є виявлення на поверхні шкіри коростяних ходів, які бувають кількох видів:

1. 1. Інтактний тип – розвивається як характерні висипання на шкірі у вигляді специфічних морфологічних змін у відповідь на потрапляння в організм кліща.
2. 2. Регенераторні ходи, які утворюються в результаті склерозування ходів інтактного типу.
3. 3. Інфіковані – пов’язані з попаданням бактеріальної або вірусної інфекції на пошкоджену поверхню коростяних ходів.

Лікарі виявляють специфічні ходи на поверхні шкіри в області зап’ястя, стоп, промежини, тилу кистей. Вони мають характерний вигляд: що злегка піднімаються білі лінії, мають вигнуту форму товщиною 0,5 див.

Форма корости без ходів реєструється під час обстеження осіб, які контактували з хворим. Такою формою хворіють при зараженні личинками коростяних кліщів. Через 2 тижні захворювання переходить в типову форму. Короста “охайних” відзначається в осіб, які часто приймають ванни у нічний час. Нагадує клінічно приховану коросту. Скабиозная форма характеризується скаргами пацієнтів на сильний свербіж і хворобливу висип на шкірі. При тривалому лікуванні такої форми глюкокортикостероїдів дана форма переходить в еритродермію, що є несприятливою ознакою. Пацієнти відчувають жахливий свербіж, від чого розчісують шкіру нігтями і викликають появу вираженої гіперемії шкіри. Коростяні ходи при цій формі з’являються не тільки в типових місцях локалізації, але і на поверхні обличчя і грудей. Норвезька короста – це рідкісний тип хвороби, відрізняється високою контагіозністю і виникає в основному при імуносупресивних станах.

3

Діагностика

Величезна кількість інформації, яка допоможе правильно і швидко встановити діагноз корости, видає об’єктивний огляд пацієнта, збір анамнезу з скаргами. Під час огляду необхідно детально розглянути всю поверхню шкіри хворого, зафіксувати морфологічні елементи та зміни на тілі. На допомогу фахівцеві пропонується кілька об’єктивних діагностичних критеріїв хвороби, які частіше виявляються у дітей:

• Симптом Арді – виявлення гнійних пустул і скоринок на ліктях дитини.
• Симптом Горчакова – кров’яні хворобливі скоринки в ліктьовий області.
• Симптом Міхаеліса – кров’янисті кірочки і білясті висипання у складці між сідниць, з переважним переходом на крижову область.
• Симптом Сезарі – виявлення локалізації коростяного ходу за допомогою пальпації.

Важливим критерієм діагностики також є виявлення збудника в організмі хворого. Для цього використовуються різні методи:

1. 1. Фарбування – використовується для виявлення ходів паразитів: підозрілий виступ на шкірі фарбують спиртовим розчином йоду, тушшю або чорнилом. Справжні ходи помітно відрізняються від шкірних покривів, що сприяє їх швидкої верифікації.
2. 2. Масляній витропрессии – також сприяє виявлення коростяного ходу. В цьому випадку використовують спеціальний скляний фіксатор, за допомогою якого перекривають потік крові в певну область, що сприяє побледнению шкіри і виділення потрібного ходу паразита.
3. 3. Витягання кліща голкою. Застосовуються тільки стерильні одноразові тонкі голки: сліпий її кінець вставляють в бурувате точку на паразитарних ходах – це місце локалізації самки кліща. Голку просувають до виходу з ходів, і кліща поміщають в окрему пробірку. Потім самку поміщають в розчин молочної кислоти, після цього на предметне скло і фіксують. Досвідчені лаборанти під мікроскопом повинні розгледіти необхідний вид комахи.
4. 4. Зіскрібки дозволяють візуалізувати вміст коростяних ходів. Використовується 40%-ная молочна кислота, якою обробляють висипання, скоринки і ходи. Через лічені хвилини кислота підсихає і її вміст зішкрібають з допомогою стерильного скальпелем на предметне скло. Результат є позитивним, якщо лаборанту вдалося розпізнати в мазку самку, личинку, німфу, яйця. Виявлення екскрементів є показанням для зіскрібка з інших частин тіла хворого.

4

Лікування

Головне правило при терапії корости – це повне знищення паразитів в організмі людини на всіх стадіях його розвитку. Розрізняють кілька типів лікування: специфічний, профілактичний, пробний.

Специфічне лікування полягає у використанні протипаразитарних лікарських засобів:

• Емульсія і мазь бензилбензоата – це ефективні препарати, синтезовані на основі ефіру бензилової кислоти. Застосовуються для лікування корости у пацієнтів з 3 років, але у дітей дошкільного віку використовується тільки 10%-на емульсія, а дорослі можуть використовувати більш концентровані засоби. До початку терапії пацієнта просять помитися, рекомендується використання натурального господарського мила. Мама насухо витирає малюка і проводжає в процедурний кабінет або виробляє цю маніпуляцію вдома самостійно. Емульсію перед використанням збовтують і наносять першої, зверху покривають маззю. Наносяться ліки в 1-й і 4-й день лікування. Змивати препарати з шкіри можна через 12 годин, протягом цього часу діти можуть скаржитися на невеликий свербіж. На 5-й день лікування проводиться зміна натільної і постільної білизни і повторна здача діагностичних аналізів. Цими засобами можна лікувати вагітних.
• 5%-ний концентрат емульсії перметрина в етиловому спирті – з допомогою цього препарату готується водний 0,4%-ний масляний розчин. Для цього змішують 8 мл концентрату перметрина з 100 мл води кімнатної температури. Отриманий розчин втирають в шкірні покриви одноразово на ніч протягом трьох днів. Метод лікування протипоказаний при вагітності, годування дитини груддю, дітям першого року життя, літнім людям, особам з захворюваннями нирок і печінки.
• Сірчана мазь проводиться з обложеної 33%-вої сірки. Мазь наноситься один раз в день на чисту шкіру, яку попередньо обробили спиртом чи дезинфікуючим розчином. Сірку ретельно втирають в шкірні покриви тулуба, спини, кінцівок, підошовну область, під нігті рук і ніг. Курс лікування триває тиждень, після чого повторюються діагностичні проби. Сірчана мазь протипоказана вагітним і дітям раннього віку.
• Аерозоль на основі эспедрина з додаванням пиперонилбутоксида. Дитину також рекомендується вимити і ретельно висушити. Аерозоль розпилюють на відстані 20 см від шкіри, починаючи з верхніх частин тіла. На обличчя наносять за допомогою ватних дисків або стерильної марлі, які попередньо змочили в ліках. Процедура виконується на ніч, через 12 годин виробляють зміну натільної і постільної білизни. Зазвичай вистачає одноразового розпилення для повного знищення паразитів з тіла дитини. Для дорослих може знадобитися ще одне розпилення. Препарат дозволено використовувати у вагітних і годуючих жінок, однак тільки після дозволу акушера-гінеколога. Аерозоль застосовують при корості дітей першого року життя, так як засіб не має побічних ефектів.

Профілактичний метод терапії полягає у використанні спреїв і емульсій від комах під час зупинки на погано прибраних готелях. Необхідно вчасно звертатися за допомогою до фахівців, щоб запобігти масове ураження членів сім’ї, тварин і предметів. Також рекомендується строго виконувати вказівки лікаря-інфекціоніста, тобто здавати аналізи і приймати призначені лікарські засоби. Після виявлення хворого в епідемічному вогнищі (школа, садок, казарма), лікуватися обов’язково повинні всі, хто контактував з хворим. Хворий зобов’язаний розповісти своїх статевих партнерів про захворювання, так як у нього/неї короста може протікати приховано, без характерних клінічних проявів.

До методів профілактики хвороби відноситься також знезараження житла пацієнта, тобто огляд кімнат для виявлення кліщів. У разі їх знаходження проводиться поточна дезінфекція приміщення. Методику проведення пояснює лікар інфекційного відділення, а проводять її батьки хворого або члени сім’ї наступним чином:

• Натільну білизну, постільні приналежності хворого необхідно прати окремо від речей інших дітей і дорослих. Рекомендується прання при температурі не менше 80 градусів або замочування речей в хлорвмісних миючих засобах.
• Верхній одяг обробляють гарячим пором з обох боків, звертаючи особливу увагу на шви, коміри і кишені. У лікарнях одяг надійшли пацієнтів обробляють у дезінфекційних камерах, тобто після курсу терапії хворий використовує стерилізовану чистий одяг. Його лікарняні постільні приналежності і піжама також піддаються дезінфекції, щоб запобігти внутрішньолікарняне поширення паразитів.
• Взуття, гумові іграшки, текстиль потрібно обробити з допомогою розчинів на основі перметрина і малатиона. Деякі речі, які не можна обробити термічним і хімічним способом, рекомендовано вивісити на відкритий холодне повітря на більш ніж 72 години. У дитячих садках при масових спалахах хвороби іграшки прибирають в герметичні упаковки на 3 дні. При відсутності контакту з людиною кліщі гинуть від голоду та іграшками знову можна користуватися.

Пробний метод терапії використовується при появі характерних клінічних ознак хвороби, які не підтверджуються лабораторними методами. Лікар призначає лікування і спостерігає за клінічними проявами у хворого.