Що таке ліпома і як її лікувати народними засобами в домашніх умовах?
При наявності у пацієнта гістологічного субстрату у вигляді білої жирової тканини лікар призначає індивідуальну терапію. Наскільки може бути небезпечна ліпома? Що це таке, і як лікувати її?
Що таке ліпома та її ознаки
Ліпому, образовавшеюся поверхнево під шкірою, називають жировики. Майже всі види ліпом припадають саме на жировики, і лише невелика частка (близько 5%) поширюється на спинно-мозкову область, очеревину, грудну порожнину, м’язи і кістки. При множині поширенні захворювання у пацієнта діагностується ліпоматоз. Про те, що це таке жировик і як його лікувати читайте тут.
Гибернома – підвид ліпоми, зовні практично не відрізняється від класичної, диференціюється за допомогою гістологічного методу дослідження. Симптоматика, причини і терапія також схожі з класичної ліпоми.
Механізм їх розвитку буває 2 типів:
- Пухлиноподібне розростання. Камбиальная клітина дублюється новими жировими клітинами-клонами, значно посилюється мітотична активність.
- Поверхневі підшкірні ліпоми, що виникли в результаті неправильної роботи сальних залоз. Дольчатой структури у таких ліпом немає. Часто виникають в області сальних залоз.
Симптоми ліпоми на різних ділянках тіла
Залежно від ділянки, де утворилася ліпома, клінічна картина може бути різною:
- При пальпації ліпоми визначається ущільнений ділянку шкіри. Болю пацієнт не відчуває. Найчастіше освіти не спаяні і не сприяють запальним процесам. За розмірами ліпома буває від 1 до 20 см. Поширюються найчастіше на лицьову, шийну, грудну, черевну, спинну і бічну області, а також на стегнах і передпліччях. Варто відзначити, що липомам характерна симетричність, а тому часто при утворенні на одному передпліччя ліпома утворюється і на другому в аналогічному місцезнаходження.
- Липоме тулуба характерне розростання в грудній, спинний або черевної області. У старому віці ліпоми часто виникають на передній черевній стінці і заважають пальпації внутрішніх органів. Вони можуть розростися до 20 см, але ніяких незручностей (за винятком відсутності естетичності) пацієнт не відчуває. Якщо ліпома поширилася на хребет – потрібно МРТ для диференціації від грижі.
- Ліпоми стегон і рук можуть бути болісними, все залежить від їх локалізації. Біль виникає при здавленні поблизу знаходяться нервів. Захисна оболонка руйнується, оголюються аксони і виникає больовий синдром.
Також пухлина може здавити судини вен, але виникнення клінічної картини може посприяти лише велике жирове освіта, здавлює кілька вен одноразово. Артерії не перетискаються зважаючи на потовщених їх стінок. Варто зазначити, що біль від здавлювання судин або вен значно відрізняється від передавлення нерва.
Далі утворюються і ущільнюються спайки, зменшується судинний просвіт, виникає ниючий біль, що підсилюється при фізичних навантаженнях. Також в пухлину можуть прорости дрібні судини. Тоді ліпома перетворюється в ангиолипому, але навіть при вираженій болю ангиолипома не є злоякісною. Чим більше судин проросло в посудину, тим больовий синдром потужніше.
- При липоме паренхіматозних органів біль виникає через збільшення капсули. Частіше вона утворюється в нирках або печінки, набагато рідше – в селезінці або в наднирниках. Найбільш рідко – в яєчниках. Самостійно люди не можуть діагностувати ліпоми, і вважають, що біль характеризується іншими патологіями органу. Ліпоми розростаються повільно, капсули періодично змінюються, і біль несе непостійний тупий характер. Цей симптом обов’язковий для диференціації ліпоми від інших захворювань, діагностованих за допомогою КТ або МРТ.
Тут ми вже висвітлювали питання про базалиоме шкіри особи та її лікування.
Інші симптоми ліпоми на різних ділянках тіла
Ліпома голови може візуалізуватися в області волосяного зростання (це щоки, підборіддя і основна волосиста частина). Шкіра в області ліпом на голові холодніше, ніж на нормальних шкірних дільницях, це легко визначається при пальпації.
З огляду на більш частих переохолоджень голови у жінок ліпоми частіше діагностуються, ніж у чоловіків. Липомам голови характерний внутрішньочерепної зростання.
Їх підступність полягає в маскування під різні захворювання, і подачі позитивних симптомів або ознак випадання будь-яких функцій.
Якщо ліпома проросла в 1 з мозкових оболонок, виникають позитивні симптоми: порушений зір, слух, нюх, виникнення галюцинацій, мимовільні вібрації або руху тіла, погана поведінка, шизофреноподобное мислення і т. п.
При симптомах випадіння функцій, пов’язаних зі здавленням певного нерва або перехреста, може виникнути, наприклад, випадання поля зору.
Пухлина в гіпофізі провокує зниження вироблення тропных гормонів, виникають клінічні ознаки ендокринного захворювання.
Якщо ліпома утворилася в просвіті шлуночків – порушується циркуляція спинномозкової рідини, що може призвести до гідроцефалії, вираженої підвищеним внутрішньочерепним тиском, розпирає головними болями та іншою відповідною симптоматикою, і нести несприятливий прогноз.
При липоме шиї можуть порушитися ковтальні функції. Якщо компресія відбувається в області гортані – помічаються зміни голосового тембру аж до хрипоти.
Пропущений через діафрагмальний нерв сприяє частій і тривалій гикавці.
Якщо здавлення підданий зворотній гортанний нерв – слабшають голосові зв’язки. При компресії яремної вени великої ліпоми погіршується кров’яний відтік головного мозку, що сприяє прискореним нападів больового синдрому і запаморочення. Симптоматика у ліпом з задньої сторони шиї відсутня.
При липоме молочної залози потрібна консультація мамолога. Вони утворюються при розростанні жирового прошарку, розташованої близько молочної залози, набагато щільніше оточуючих тканин, але ліпома нерухома з боку залози. При швидкому розростанні, болях, збільшення щільності пухлини або виникнення запальних процесів за сумісництвом з мамологом може знадобитися консультація онколога.
При ліпома серця в залежності від розташування виникають:
- аритмія;
- імпульсні блокади;
- її виступ в передсердної області;
- зниження діастолічного та систолічного об’єму;
- погіршення скорочення передсердь або шлуночків;
- серцева недостатність у сукупності з набряком легенів.
Діагностика
У ході діагностики можуть бути призначені аналізи крові.
І швидше за все ліпома, якщо в крові вище норми міститься:
- холестерол;
- ОНП;
- бета-ліпопротеїди;
- триацилглицерины.
Інструментальна діагностика необхідна в тому випадку, якщо захворювання маскується під інші недуги зі схожою симптоматикою. За допомогою УЗД можна дізнатися глибину проростання, структуру, геометричні дані і навіть встановити ступінь зв’язку з поруч розташованими органами.
В черевній порожнині ліпома діагностується тільки у разі повного виключення інших захворювань. Вона обов’язково диференціюється від аневризми аорти, паразитарних кіст, злоякісних новоутворень та інших важких недуг.
Гепатокарцинома і світлоклітинний рак можуть мати схожу симптоматику з ліпоми, а тому необхідно проведення аналізів для виявлення онкомаркерів.
Для виключення кісти необхідна КТ або МРТ, може знадобитися контрастування.
Варто відзначити, що при нормалізації ліпідного обміну худне весь організм, а розміри ліпоми залишаються незмінними. МРТ від КТ візуально відрізняється підвищеною чіткістю м’яких тканин і відсутність шкоди для хворого.
При наявності злоякісного новоутворення потрібно біопсія, після якої в биопате проводять морфологічне дослідження для точного визначення природи освіти. Мета морфологічного дослідження – остаточне підтвердження діагнозу.
Терапія на цьому завершується, якщо новоутворення було доброякісним. У разі злоякісності потрібна хіміотерапія, щоб позбутися від інших клітин новоутворення. Якщо такий метод терапії не провести – потрібно біопсія, від якої серйозно залежить майбутнє здоров’я.
Причому, онкохірурги визначають, наскільки дана процедура необхідна, адже величезну роль відіграє організація швидкої роботи лаборантів. Результат біопсії повинен бути отриманий протягом 24 годин з моменту її взяття. Після видалення пухлини на місці операції залишається рана, у неї проникають клітини віддаленого освіти, а після – поширюються по тілу кров’яним струмом. В такому разі зростає ризик збільшення кількості метастазів навіть після оперування основного вогнища.
Тому в клініках з серйозним організаційним рівнем біопсію проводять перед операцією, а результат аналізів повідомляється онкохирургу протягом доби, а декількох годин, на підставі яких він і визначає необхідність в операції.
В інших лікарнях биопаты відправляють в медичні центри, і результат лікар отримує через 1,5-2 тижні.
Така діагностика зводить шанси на одужання до нуля, і хірурги змушені видаляти більше тканин, що призводить до підвищеної травматизації. Зате залишкових клітин практично немає. Далі видалені пухлини відправляють на гістологічний аналіз для коригування тактики лікування.
Причини появи ліпоми на шкірі
Теоретично, причинами можуть бути:
- Генетичний фактор. Причому, це не тільки спадковий недуг. При діагностиці ліпоматозу у 1 монозиготного близнюка з упевненістю можна стверджувати, що другий може піддатися липоматозу. Стать дитини при передачі захворювання від батьків не грає ніякої ролі.
- Поганий обмін речовин. Діагностується у повних і худих пацієнтів. Клінічно погіршений жировий обмін визначається великою кількістю ліпопротеїдів низької щільності (ЛНП) в крові. В ендотелій ці жири не проходять, а тому відбувається судинна закупорка зсередини, після чого в крові збільшується кількість жирів, а на судинах утворюються атеросклеротичні бляшки. У печінці може розвинутися жировий гепатоз. Причини порушеного обміну речовин: малорухливий спосіб життя і захворювання спадкового типу.
- Порушення з боку зворотної регуляції жирообразования. Медіатори жирового прошарку знаходяться всередині клітин. Збільшення кількості клітин рівнозначно і збільшення кількості медіаторів. Чим вище концентрація, тим нижче швидкість мембранних процесів. Організмом погано переробляється глюкоза, холестерин і тригліцериди назад в жировий прошарок. Для відновлення він запускає механізм, спрямований на регулювання жирового прошарку. При відмінному функціонування організму людина може багаторазово переїдати і не поправлятися – зайве виводиться через жовчні і сечовивідні шляхи. При збої, викликані опіками, стресами, радіоактивними опроміненнями і т. п. відбувається неврогенное ожиріння по всьому організму або в деяких ділянках, тоді і формуються ліпоми.
- Недотримання гігієнічних норм. Тобто причиною можуть бути фурункули або прищі, які довго не проходять. Самостійно видаляти такі жировики не рекомендується через неправильне проведення процедури. Пацієнти видавлюють не весь гній, в результаті чого сальні залози активно виробляють густий секрет. В результаті відбувається закупорка пір і сального скупчення в залозі, утворюється ліпома у вигляді капсули. Читайте докладніше про закупорки сальних залоз і її лікуванні.
- Демодекоз. У малої кількості людей з усього населення в мейбомієвих залоз є мікроскопічні кліщі, визуализируемые при 40-кратному мікроскопічному збільшенні. Слабкий імунітет (або при його збої) дані паразити не пригнічуються, а значно розмножуються, провокуючи закупорку залозистого просвіту власними тілами. Сальні залози запалюються, утворюється фурункул або карбункул. При відсутності запального процесу утворюється жирове скупчення, формує в подальшому ліпому.
Лікування ліпоми
Терапія ліпом полягає в проведенні операції. Багато ліпом не доставляють пацієнтам серйозного дискомфорту або болю, і не здавлюють навколишні структури, а тому необхідність у хірургічному лікуванні відпадає.
Медикаментів для повного усунення ліпоми не існує. Доведено, що при лікуванні препаратами часто виникають побічні ефекти, тому потрібне хірургічне лікування. Якщо вона не злокачественна – пацієнт вправі відстрочити операцію чи відмовитися від неї. Але якщо вона загрожує життю хворого – хірургічне втручання обов’язково.
Показання до видалення ліпоми
Існує 2 типу показань до видалення ліпоми:
- Відносні. Це больовий синдром при передавливании нерва, локалізація в ділянці нирок або печінки, постійне пошкодження освіти при рухах і обмежений кров’яний приплив чи відплив.
- Абсолютні. Це при внутрішньочерепної або внутрішньосерцевої липоме, при утворенні, сприяє погіршеною циркуляції спинномозкової церебральної рідини, і в разі ризику її розриву очеревину або за неї.
Способи видалення ліпом в клініці
Оперується ліпома під впливом загальної або місцевої анестезії. Спосіб анестезії вибирають залежно від розмірів, супутніх недуг і локалізації ліпоми. Далі проводять хірургічне втручання.
В передових клініках практикують:
- лазерне видалення;
- радіохвильове;
- плазмове;
- криототерапия (видалення рідким азотом).
Ці 3 типи операцій відомі тим, що післяопераційні шви не накладають, а проопероване місце загоюється за 3-4 дні.
Якщо ліпома велика – роблять мінімальний надріз, видаляють, рану обробляють антисептиками і накладають косметичний шов із збереженням тканинної топографії.
Іноді потрібно залишати дренаж в рані для відділення сукровиці, і як тільки рана зажила, дренаж прибирають. Зняття швів проводиться після 1,5-2 тижнів. Читайте детальніше тут те як гоїться рана.
Видалення в домашніх умовах, запобіжні заходи
Для видалення знадобляться:
- ватний тампон;
- дезінфікуючий розчин або горілка;
- голка від стерильного шприца.
Спочатку руки миють і дезінфікують і потім, прийнявши зручне положення, приступають.
Обробляють вимоченим в дезінфікуючому засобі спонжік, голку і руки, натягують шкіру в області ліпоми, проколюють, голкою підхоплюють жир в капсулі і витягують. При безрезультатних діях роблять другий прокол шкіри або розширюють вже наявний, і повторюють спробу.
Варто зазначити, що дані дії можуть бути болючими, а рана – кровоточити. Після завершення операції в домашніх умовах місце процедури дезінфікують. Час загоєння рани становить від 3 днів до тижня, залежно від регенеративних функцій шкіри.
Можливі ускладнення
При операції можуть виникнути деякі ускладнення.
Так деформована раніше капсула і розрив жирової тканини в простір навколо неї призводить до інфільтрації близнаходящихся сухожиль та м’язів. В результаті утворюється 1 великий вузол з сухожиль, нервів, судин і м’язів, спаяних між собою в багатьох місцях.
Таку ліпому важко візуалізувати при операції, зростає ризик перетину кровоносної судини або певного нерва. Це і призведе до належним ускладнень.
Ліпома у дитини
У дитини так само, як і у дорослого, ліпоми утворюються з невідомих причин. Вони можуть кроїтися в генетичному факторі або в погіршеною активності ліполітичних ферментів, що сприяють розщепленню жирів. Найчастіше ліпома дитині не доставляє занепокоєння.
Вона не спаяна, дольчатая, рухома, шкіра навколо неї не збуджена і біль при пальпації не виникає.
Якщо ліпома не доставляє незручностей – дитини досить показати педіатра. В інших ситуаціях правомірна консультація хірурга, онколога або відповідного суміжного спеціаліста (в залежності від локалізації пухлини в області певних органів). У ході діагностики проводиться візуальний і інструментальний огляд, при необхідності призначають пункцію ліпоми з метою її морфологічного дослідження.
Терапія ліпоми у дитини ідентична лікування у дорослої людини – хірургічне втручання. Обмеженням може послужити дуже малий вік (до 3 років) і супутні захворювання.
На закінчення варто зазначити, що з метою профілактики ліпоми у дітей і дорослих слід своєчасно позбавлятися від демодекозу, уникати травм, переохолоджень, і дотримувати елементарні гігієнічні норми. Тільки тоді такі новоутворення не будуть виникати і, можливо, перероджуватися в злоякісну форму.