Спаржа лікарська

Спаржа лікарська – багаторічна трав’яниста рослина сімейства спаржевих. Для медичних цілей використовують кореневища з коренями, молоді пагони, плоди, насіння. Різні частини рослини містять амінокислоту аспарагін, вуглеводи, стероїди, флавоноїди, феноли та їх похідні, вітаміни; насіння багаті жирним маслом.

Лікувальне застосування.

Сечогінний, проносний, судинорозширювальну. Настій коренів і кореневищ використовується в традиційній медицині при захворюваннях нирок, дизурії, передміхурової залози, хворобах шлунка, цукровому діабеті, епілепсії. У китайській медицині відвар використовують при подагрі, захворюваннях легень, коклюші; зовнішньо – при екземі. У Білорусії надземну частину вживають при хворобах серця, нирок, сечового міхура, при набряках серцево-судинної та ниркової недостатності. Плоди застосовують при діареї, дизентерії, імпотенції. Насіння – як діуретичний, лактогон. Знаходить застосування в гомеопатії.

Форма застосування

–Настій (2 столові ложки подрібнених кореневищ з корінням, молоді пагони і траву на 500мл окропу настоюють 1-2 години, приймають всередину по 1/4 склянки 3 рази в день.