Від чого на шкірі з’являються фурункули?

Від чого з’являються фурункули? Фурункульоз – інфекційне захворювання, що відноситься до групи стафілодермій. Патологічний процес зачіпає волосяні фолікули, сполучні тканини і шкіру, проникаючи на досить велику глибину. Фурункули з’являються при ураженні шкіри одиничними гнійними висипаннями. Захворювання відрізняється гострим локалізованим або генералізованим течією, в деяких випадках переходить в хронічну форму. Збудником захворювання вважається патогенний мікроорганізм – золотистий стафілокок.

1

Фактори етіології

Первинний фурункульоз виникає на здорових шкірних покривах, вторинний є наслідком ускладнення поверхневих або глибоких стафілодермій. Розвитку захворювання сприяє багато причин, в першу чергу патогенні якості бактерій та їх вірулентність, наявність супутніх патологій. Зовнішні причини розвитку фурункульозу полягають у формуванні вхідних воріт для проникнення інфекції, якими вважаються невеликі ранки, расчеси і алергічні висипання на шкірі. Не менш важливими причинами розвитку фурункулів є внутрішні чинники:

• порушення функцій ендокринних залоз;
• хвороби травної та нервової систем;
• дефіцит вітамінів і мікроелементів;
• переохолодження організму;
• надмірна вага;
• зниження імунітету;
• алкоголізм;
• тривала антибактеріальна і гормональна терапія.

Причини появи гнійних нориць можуть критися і в деяких інших факторах. Профілактичні заходи в разі захворювання, причини якого залишаються нез’ясованими, не приносять належного ефекту, і хвороба переходить у хронічну форму. Першою ознакою захворювання є виникнення висипання гнійного характеру невеликих розмірів в області волосяного фолікула. Через деякий час запальний процес охоплює весь волосяний фолікул, сальну залозу і прилеглі сполучні тканини. Зовні фурункул виглядає як прищ великих розмірів з запаленим стрижнем.

Скупчення рідини в ураженій області сприяє появі набряклості і пульсуючих болю. З часом фурункул набуває вигляду великого ущільнення. Через кілька днів в центрі набряклою області з’являється рухома порожнина, заповнена гноєм. Біля кореневої частини волоса з’являється гнійник з елементами гистолиза, на місці якого потім утворюється нориця.

Коли фурункул розкривається, з нього виділяється гній, який містився в запаленому сайті. На місці прища утворюється глибока виразка з некротичним стержнем на дні. Через 5 днів стрижень виводиться разом з кров’ю і залишилися гноєм. Запальний процес припиняється, біль і набряки зникають. Рана на тілі, що містить зернисту сполучну тканину, заживає, залишаючи невеликий рубець. При неповному виведенні гною та некротичних тканин фурункульоз переходить у хронічну форму, на шкірі постійно виникають чирии різних розмірів. Захворювання може вражати будь-які частини тіла. Поодинокі висипання не впливають на загальний стан організму. Поява фурункулів в області вух або носа призводить до появи таких неприємних симптомів: біль в голові і вухах, набряклість обличчя, симптоми інтоксикації організму. Травмування фурункулів сприяє поширенню інфекції і поразки стафілококами внутрішніх органів. Зараження проявляється у вигляді симптомів інтоксикації організму і судинного тромбофлебіту Інфікування організму може виявлятися у вигляді закупорки вен і лімфатичних вузлів з проникненням бактерій в тканини головного мозку.

При появі фурункулів в області шийних, стегнових і грудних лімфатичних вузлів відзначаються симптоми лімфангіта і лімфаденіту. Чирии можуть вражати внутрішні органи, м’язи, сполучні тканини і судини, призводячи до появи великих вогнищ запалення. Проникнення бактерій в кров призводить до розвитку сепсису.

Фурункульоз відноситься до групи умовно-заразних захворювань, тобто він не передається повітряно-крапельним шляхом. Бактерії стафілокока є вкрай заразними, вони легко передаються побутовим шляхом, проте зараження не завжди призводить до розвитку фурункульозу. Людина з нормальним імунітетом стає носієм інфекції. Власне ослаблення імунітету сприяє появі висипань на шкірі. Особливо часто чирии виникають у дітей.

2

Особливості перебігу захворювання у дітей

Зараження дитини стафілококом відбувається при постійному контакті з носіями інфекції, особливо, якщо вона протікає в гострій формі. Інфікування відбувається і при користуванні зараженими побутовими предметами. При наявності носія інфекції в сім’ї з маленькими дітьми необхідно провести процедуру деколонізації. Поява гнійничкових висипань у дітей завжди пов’язане зі зниженням імунітету. Зараженню піддаються діти будь-якого віку. Найбільш небезпечним вважається виникнення фурункулів обличчя. Поширення інфекції може бути викликане переохолодженням організму.

При зниженому імунітеті активному розмноженню бактерій сприяє перегрівання організму, порушення терморегуляції, підвищена пітливість, порушення обміну речовин. При відсутності ускладнень захворювання у дітей триває не більше 10 днів. Спочатку з’являється невелике почервоніння на шкірі, що супроводжується больовими відчуттями. По мірі розвитку запального процесу підвищується температура тіла, збільшуються регіонарні лімфовузли. Захворювання призводить до загальної слабкості і втрати апетиту. Без хірургічного втручання фурункул розкривається мимовільно, гнійний вміст виходить назовні, залишилася ранка гоїться досить довго.

3

Способи лікування фурункульозу

Лікуванням захворювання займається лікар-дерматолог. Позбавлення від висипань в домашніх умовах за допомогою мазі Вишневського сприяє поширенню запальних процесів, ураження глибоких тканин. Застосування мазі можливе тільки після прориву фурункула і виходу гнійного вмісту. Самостійне видалення гнійних мас заборонено.

Передчасне розкриття чирия і виведення гною призводить до зараження здорових тканин хвороботворними бактеріями, неповне видалення стрижня сприяє переходу патологічного процесу у хронічну форму.

Під час лікування слід захищати з’явився фурункул від попадання води. При множинних гнійничкових висипаннях рекомендується обробка шкіри слабким розчином марганцівки. Щоб уникнути поширення інфекції здорові ділянки шкіри протирають саліциловим спиртом або розчином фурациліну. Будь-які рани і садна на шкірі слід обробляти йодом або зеленкою. Необхідна регулярна зміна постільної і натільної білизни. Важливим моментом в лікуванні фурункульозу є дотримання дієти, яка передбачає вживання великої кількості продуктів, багатих вітамінами і білками.

При множинних висипаннях рекомендується протирання шкіри антисептичними розчинами або введення антибіотиків, розчинених у новокаїні. Антибактеріальна терапія призначається з метою запобігання розвитку ускладнень.

В період формування гнійного вмісту фурункульоз рекомендовано лікувати за допомогою аплікаційних пов’язок з Салицилатом натрію, які сприяють більш швидкому розсмоктуванню інфільтрату і виведенню некротичного стрижня. Ускладнений перебіг фурункульозу є показанням до хірургічного втручання. Під місцевою анестезією порожнину розтинають і позбавляють від гнійного вмісту. Після цього рану обробляють антисептиком і накладають пов’язку з антибактеріальною маззю. Рану необхідно обробляти кожні 2 дні. В стадії загоєння рани пов’язку просочують Іхтіолової маззю.

УВЧ і ультрафіолетове вплив застосовується на будь-якій стадії захворювання. При появі абсцесів показано внутрішньом’язове введення Кларитроміцину та Еритроміцину. Внутрішньовенне введення препаратів проводиться при виснаженні організму і наявності супутніх захворювань. Сприяє підвищенню імунітету озонотерапія, прийом імуностимуляторів та введення Гамма-глобуліну. Уникнути виникнення фурункулів можна шляхом своєчасного лікування гнійничкових висипань і хронічних захворювань.