Акушерський сепсис найчастіше розвивається у

Акушерський сепсис найчастіше розвивається внаслідок недостатнього лікування локальних гнійно-септичних ускладнень. Вхідними воротами для інфекції в післяпологовому періоді найчастіше є розриви стінок піхви, шийки матки, плацентарна площадка. У рідкісних випадках джерелом можуть бути інші осередки — екстрагенітальні захворювання. Крім того, причинами виникнення сепсису у післяопераційному періоді можуть бути внутрішньосудинні катетери, катетера в сечовому міхурі, ендотрахеальні трубки та ін В даний час все частіше збудниками септичних станів є представники умовно-патогенної флори, складові частина нормальної мікрофлори організму і проникають в кровотік у процесі транслокації. Фактори, що сприяють транслокації бактерій, розглянуті в главі «Поліорганна недостатність».

Парадоксальність ситуації полягає в тому, що імунна система людини не призначена для боротьби з умовно-патогенною флорою, оскільки мікрофлору біоценозів макроорганізму взагалі можна уявити як особливу «п’яту» тканинну структуру, поряд з епітеліальної, м’язової, сполучної і нервової тканинами. І тому імунна реакція на неї не може бути вираженою у здоровому організмі. Крім того, в патогенезі септичних станів важлива не тільки якісна, але і кількісна оцінка збудника, тобто адекватність мікробного навантаження захисним силам організму (Н. Ст. Белоборо – дова, Е. Н. Бачинська, 2000). Пусковим механізмом сепсису є, стимуляція клітин макроорганізму надмірною кількістю бактерій або їх фрагментів. Факторами вірулентності бактерій є: адгезины — бактеріальні білки, відповідальні за першу сходинку взаємодії з господарем; инвазины, що дозволяють бактеріям проникати всередину клітини; агрессины, які пошкоджують клітини-мішені; імперії – дини — бактеріальні компоненти, інгібуючі захисні механізми макроорганізму; модулины, що індукують синтез ци – токинов. При розпаді бактерій виділяються ендотоксин, дія якого реалізується в основному через активацію клітин імунної системи — Т-лімфоцитів і макрофагів.