Ознаки артриту пальців на руках і лікування

У медичній практиці під діагнозом артрит, криється ряд запальних захворювань суглобів. Запального процесу може бути практично будь-який суглоб людини, але найбільш важко властиво протікати артриту пальців рук. При захворюванні кількість синовіальної рідини в порожнині суглоба починає збільшуватися, разом з тим, змінюється її склад і починається утворення ексудату – патологічного випоту. Під його впливом і страждає суглоб.

Зрештою, якщо відсутня компетентне лікування, патологія з характерною деформацією пальців, витончення хрящів і змінами форми суглобової капсули і зв’язок, може стати причиною втрати побутових навичок, працездатності і настання інвалідності. Таким чином, як і при інших захворюваннях, щоб уникнути негативних наслідків, лікування повинно бути розпочато на ранніх стадіях.

Причини розвитку артриту пальців рук

Суглоби пальців рук кожної людини досить уразливі. З їх допомогою щоденно виконується безліч складних завдань, функцій та робіт. На практиці артрит може спровокувати ряд причин, серед яких виділяються деякі основні:

• генетична схильність;
• ревматизм та інші захворювання сполучних тканин;
• різного роду септичні інфекції;
• травмування пальців (забій або перелом);
• деякі специфічні інфекції, включаючи сифіліс, туберкульоз;
• систематичні несприятливі дії зовнішнього середовища, включаючи переохолодження, дія вібрації, підвищена вологість;
• неминучі зміни хрящової тканини вікового характеру;
• порушення роботи імунної системи;
• зловживання шкідливими звичками.

За якими ознаками розрізняють артрит пальців?

Сьогодні сучасна медицина налічується близько 150 видів артриту. Найбільш поширеними можна назвати інфекційний артрит, остеоартрит, гнійний та ревматоїдний артрит. Різні види захворювання можуть протікати у виді гострої чи хронічної форми і кожен вид має свої симптоми і характерні особливості. Також вони можуть відрізнятися в залежності від форми захворювання. Наприклад, гостру форму патології пальців рук супроводжують такі симптоми, як підвищення температури, освітою припухлості і сильні болі. Всі симптоми мають властивість несподівано з’являтися і дуже швидко наростати.

При хронічній формі, симптоми артриту практично непомітні, вони проявляються в легкій формі і мають періодичний характер. Основною особливістю даної форми перебігу захворювання, є відчуття скутості суглобів пальців рук. Крім того слід відзначити, що враховуючи індивідуальні особливості кожного окремо взятого пацієнта і його віку артрит пальців рук може протікати по-різному, зі своєю симптоматикою.

Незалежно від виду захворювання, можна виділити деякі характерні симптоми, властиві для артриту в загальному:

• хворобливі відчуття в суглобах пальців рук, які можуть посилюватися при русі або після тривалого стану спокою;
• підвищення температури, часом до досить високих показників, особливо при гострій формі;
• відчуття скутості в суглобах пальців рук, порушення рухливості;
• освіта припухлості, а також почервоніння шкірних покривів у місцях розташування хворих суглобів;
• збільшення розміру суглобів і помітні порушення його будови.

Лікування артриту пальців рук

Лікування повинно проводитися тільки після ретельної діагностики. Крім традиційного огляду у фахівця, виявлення симптомів, вивчення скарг, збирання анамнезу захворювання, пацієнтам може бути запропоновано додаткове обстеження. Наприклад, досить інформативним методом для виявлення артриту вважається рентгенологічне дослідження. За допомогою рентгенівських знімків можна встановити ступінь та стадію захворювання. Крім того, проводиться диференціальна діагностика, що дозволяє визначити вид артриту, оскільки лікування може залежати саме від цього показника.

Як правило, лікування (незалежно від форми та виду) буде спрямовано на рішення наступних завдань:

• зняття запального процесу і зниження больових відчуттів;
• поліпшення обмінних процесів в суглобових тканинах і їх кровопостачання;
• виведення ексудату з порожнини хворого суглоба;
• відновлення втраченого об’єму рухів.

Лікування проводиться за допомогою таких методів, як медикаментозний, фізіотерапевтичний, лікувальний масаж, дієта і правильне харчування пацієнта в подальшому.

Що стосується медикаментозного лікування, то в ньому задіюється така основна група фармакологічних препаратів, як нестероїдні протизапальні засоби, наприклад, ацетилсаліцилова кислота, вольтарен, диклофенак, ібупрофен і т. д. Дія цих препаратів спрямована на пригнічення запального процесу шляхом надання впливу на хід ферментативних реакцій. Засоби надають не тільки протизапальний, але і знеболюючий ефект.

Ще однією фармакологічної групою препаратів, якими проводиться лікування артриту, є стероїдні гормони, наприклад, дипроспан або кеналог. Як правило, вони використовуються внутрішньосуглобово після виведення скупчення ексудату. Препарати надають відмінний протизапальну дію.

Якщо артрит має інфекційну природу виникнення, лікування передбачає проведення курсу антибіотикотерапії. В даній ситуації застосовуються переважно антибіотики широкого спектру дії, наприклад, меронем, бигафлон або цефтріаксон.

Для відновлення пошкодженої структури суглобового хряща, пацієнтам призначаються хондопротекторы, наприклад хондроїтин, хондроксид або румалон у вигляді ін’єкцій, таблеток або мазей. Дія даних препаратів сприяє покращенню обмінних процесів у хрящовій тканині суглобів пальців рук.

Після зняття гострої симптоматики, проводиться подальше лікування за допомогою масажу і фізіотерапевтичних процедур, включаючи УВЧ, магнітотерапію, електрофорез з лікарськими препаратами. Також у домашніх умовах можна використовувати народні методи лікування: компреси, настої з відварів трав, мазі з прополісу і меду, скипидарні ванни. Зміцнити свій організм можна за допомогою різних вітамінних комплексів.

Радикальним заходом лікування є хірургічне втручання. Протезування хворих суглобів проводиться, коли традиційне лікування не дає належного ефекту і видимих результатів.

Від яких продуктів краще відмовитися?

Артрит кистей не передбачає жорстких харчових обмежень. Однак дієта в даному випадку є запорукою успішного лікування та запобігання захворювання в подальшому. Лікувальне харчування в даному випадку повинно бути узгоджене з лікарем або фахівцем-дієтологом.