Хворобливі відчуття в гомілкостопі — може це артроз

В увазі своєї рухливості і високої активності, суглоби нижніх кінцівок людини піддаються щоденним значним навантаженням, особливо — гомілковостопний. У зв’язку з цим їм властиво зношуватися з часом і переносити різні захворювання.

Артроз гомілковостопного суглоба — на сьогодні це захворювання є дуже поширеним, основною причиною якого можна назвати прямоходіння. Ходьба і перенесення тяжкості людського тіла призводять до витончення хрящового покриття суглоба, тресканью, запуску запального процесу й утворення остеофітів. Запущені стадії артрозу супроводжуються сильними болями і позбавляють людину можливості повноцінно ходити, а часом і зовсім залишають в нерухомому стані. Дуже важливо своєчасно, коли почали проявлятися перші симптоми, отримати адекватне лікування, а також не забувати про профілактику артрозу.

Основні причини розвитку артрозу гомілкостопа

Хронічне захворювання гомілковостопного суглоба – артроз – являє собою дегенеративне зміна в суглобовому хрящі. По мірі прогресування захворювання, хрящ починає руйнуватися. Надалі в патологічний процес втягуються кістки, капсула суглоба, зв’язковий апарат.

Причинами розвитку захворювання можуть бути:

• надмірна вага людини, що створює додаткове навантаження на суглоб;
• вроджені деформації стопи, наприклад, клишоногість, кінська стопа або плоскостопість;
• порушення обміну речовин, яке може проявлятися при таких захворюваннях, як подагра, цукровий діабет, атеросклероз суглобів нижніх кінцівок;
• різні травми нижніх кінцівок, ушкодження зв’язкового апарату, переломи кісток стопи або гомілки;
• систематичне фізичне перевантаження гомілковостопного суглоба, його мікротравматизація, наприклад, у людей, що переносять тяжкості або у спортсменів;
• схильність до захворювання спадкового характеру;
• деякі захворювання запального інфекційного характеру, а також системні недуги, наприклад, ревматоїдний артрит.

Симптоми артрозу гомілкостопа

Артроз гомілковостопного суглоба на ранніх стадіях може мати малопомітні симптоми, однак, якщо своєчасне лікування відсутня, то хвороба здатна прогресувати і мати досить серйозні наслідки для пацієнта.

Основні симптоми захворювання:

• стартові болі, які можуть виникати після нічного сну або тривалого сидіння, коли людина робить спроби спертися на ноги;
• відчуття скутості руху, особливо після тривалого стану спокою, при якому хворому потрібен певний час, щоб розходитися;
• ниючі болі, пов’язані з розвитком запального процесу;
• специфічний хрускіт гомілковостопного суглоба, клацання при спробах хворого здійснити руху;
• виникнення набряклості, особливо вираженою в області під щиколотками;
• обмеження звичної рухливості;
• гіпотрофія м’язів, розташованих навколо хворого гомілковостопного суглоба, а також слабкість зв’язкового апарату, яка може виникати при спробах пацієнта щадити хвору ногу;
• деформація хворого гомілковостопного суглоба, яка властива останніми стадіями артрозу.

Лікування та його особливості

Пацієнти з підозрою на артроз гомілковостопного суглоба, які помітили у себе характерні симптоми захворювання, не повинні відкладати візит до лікаря. Фахівець зможе провести обстеження і відразу ж поставити правильний діагноз, а також призначити оптимальне лікування у відповідності зі стадією артрозу. В якості додаткових діагностичних заходів може бути призначено рентгенологічне дослідження. На знімках легко розрізняються звуження суглобових щілин, навіть невеликі, а також видимі деформації і розростання кісток на більш пізніх стадіях захворювання.

Як правило, лікування при артрозі гомілковостопного суглоба спрямоване на вирішення таких завдань, як знеболення та зняття запального процесу, регенерацію уражених хрящових тканин, розширення обсягу суглобних рухів, поліпшення обмінних процесів в суглобі і розташованих поблизу анатомічних областях стопи і гомілки.

Для вирішення цих завдань, пацієнту можуть бути призначені наступні методи лікування:

• медикаментозна терапія з застосуванням нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, анестетиків, суглобових засобів, міорелаксантів, хондопротекторов, препаратів гіалуронової кислоти;
• фізіотерапевтичні процедури, включаючи магнитолечение, УВЧ, лазеротерапію, СМТ;
• сеанс лікувального масажу;
• заняття лікувальною фізкультурою;
• використання народних засобів;
• носіння ортопедичних устілок та підбір зручного взуття без каблуків;
• хірургічне втручання з проведенням протезування.

Лікування повинно проводитися комплексно і може зажадати значного часу.

Також слід звернути увагу на масу тіла і при необхідності використовувати дієту, спрямовану на її нормалізацію. Крім того, слід відмовитися від такої шкідливої звички, як куріння.

Використання лікувальної фізкультури

Особливе місце в комплексному лікуванні відводиться лікувальної фізкультури. З допомогою виконання комплексу спеціальних вправ можна зняти м’язовий спазм, зміцнити м’язово-зв’язковий апарат. Вправи необхідно виконувати щодня і повторювати кожен по 10 разів.

Зразковий комплекс вправ може виглядати наступним чином:

• виконання згинально-розгинальних рухів пальцями стопи, сидячи або лежачи;
• виконання потягувань стопи на себе і від себе, сидячи або лежачи;
• вивертання стопи поперемінно назовні і всередину;
• виконання кругових рухів стопами за і проти годинникової стрілки і т. д.

Досить ефективним вважається плавання та виконання аквааеробіки. Уникнути захворювання можна, якщо постійно приділяти належну увагу безпеці нижніх кінцівок, уникати їх травмування, для повсякденному житті використовувати зручне взуття без підборів, помірно займатися спортом, а також правильно харчуватися.