Біологічне значення лихоманки
Лихоманка як компонент запальної відповіді організму на інфекцію в чому носить захисний характер, що було продемонстровано на тваринних моделях (підвищення летальності від інфекції при придушенні лихоманки) і на людях. Під впливом помірної лихоманки посилюється синтез інтерферонів, ФНП, підвищується бактерицидність полінуклеарів і реакція лімфоцитів на митоген, знижується концентрація заліза та цинку в крові. «Гарячкові» цитокіни підвищують синтез білків гострої фази запалення, стимулюють лейкоцитоз, а ІЛ-1 також обумовлює сонливість, часто спостерігається у дитини з лихоманкою. У багатьох мікроорганізмів знижується здатність до розмноження при підвищенні температури.
Однак при значному підвищенні температури тіла (ближче до 40 °С) починають переважати негативні ефекти лихоманки: підвищується метаболізм, споживання Про3 і виділення СО2, посилюються втрати рідини, виникає додаткове навантаження на серце і легені. Нормальна дитина переносить ці зміни легко, хоча і відчуваючи дискомфорт, але у дітей з патологією лихоманка може значно погіршувати стан. Зокрема, у дітей з ураженням ЦНС лихоманка сприяє розвитку набряку головного мозку, судом. Підвищення температури тіла більш небезпечно для дітей до 3 міс.
ПОКАЗАННЯ ДО ПОГЛИБЛЕНОГО ОБСТЕЖЕННЯ
■Лихоманка без видимих симптомів вогнища інфекції — можлива бактеріємія.
Лихоманка у дитини до 3 міс життя — як правило, показаний
спостереження в стаціонарі через можливість наявності тяжелог
захворювання.
Геморагічний висип на тлі лихоманки — можлива менін-
гококцемия, хвороба Кавасакі.
Лихоманка на тлі болів в животі і блювання — необхідно іс – х
ключить апендицит, інфекцію сечових шляхів.
■Гарячка та біль у суглобах — можливий інфекційний артрит.
■Тривала (більше 2 тижнів) лихоманка — необхідно обстеження для виявлення довгостроково протікають інфекцій (сепсис, йерсиніоз), колагенозів, імунодефіциту, онкологічної патології.