Болить шия: застуда, лімфовузли

При попаданні в організм інфекції імунна система реагує швидко. У одних починається ринит, а в інших — відразу кашель. Однак якщо продуло лімфовузол на шиї, хвороба не змусить себе чекати. Вузли практично моментально проявлять наявність патологічного процесу у вигляді хворобливості або збільшення. «Застуда» шийних лімфовузлів зустрічається часто. Вберегтись від інфекцій складно. Але якщо мати уявлення про своєрідні «сигнали» організму, вдасться розпочати своєчасне лікування і уникнути неприємних наслідків.

Симптоми застуджених лімфовузлів на шиї

Дізнатися про те, що продуло лімфовузол на шиї, допоможе ряд факторів. Більшість з них пацієнт зможе визначити самостійно, в домашніх умовах:

• лімфовузли на шиї починають хворіти;
• відзначається підвищення температури тіла;
• пацієнт відчуває слабкість, нездужання;
• горло починає хворіти, з’являється неприємне відчуття дискомфорту. Під час ковтання відчувається легке поколювання;
• пропадає апетит;
• торкаючись до проблемної зони, вдається намацати ущільнення;
• при остеохондрозі, зазвичай, болять лімфовузли, розташовані ззаду;
• в області збільшеного лімфатичного вузла шкіра червоніє (рідко);
• якщо патологія пов’язана з тим, що людину продуло, може виникнути озноб.

ГРВІ, грип, ангіна

Найчастіше справжньою причиною візуального збільшення і/або болючості лімфатичних вузлів стають грип, ГРВІ, ангіна, тонзиліт:

1. Збільшуватися ці органи здатні у тому випадку, якщо продуло шию. Причиною тому виступають звичайні протяги або кондиціонери.
2. Шийний лімфаденіт, спровокований застудою. Запальний процес в лімфатичних вузлах, розташованих на шиї, може бути пов’язаний з ураженням інфекційного або вірусного характеру. До такого ускладнення слід ставитися дуже обережно, так як воно таїть в собі небезпеку. Якщо вузол в області шиї запалився при ГРВІ, то рекомендується звернутися за консультацією до фахівця. Лікар може прописати вітамін С, який сприяє прискоренню вироблення лейкоцитів, стимулюючи тим самим швидке одужання. Також при застуді рекомендований прийом настоянки ехінацеї (по 10-15 крапель тричі на добу), що володіє протизапальним ефектом і зміцнює імунітет.
3. Буває, що після грипу запалюються лімфовузли на шиї. Якщо така патологія затягнулася, то лікар, швидше за все, пропише антибіотики, УВЧ-терапію, електрофорез.
4. До запалення лімфовузлів на шиї здатні привести хронічний тонзиліт або ангіна. Наслідком такого процесу є їх збільшення і поява хворобливих відчуттів.
5. Збільшитися на шиї лімфовузол може і в результаті травм з розтягуванням, частої перенапруги шийної м’язи, патологій венеричного характеру, інфекцій ротової порожнини, при онкологічних утвореннях, алергічних реакціях, а також при збоях аутоімунного та ендокринного походження.

Як полегшити стан

Так як запальний процес в лімфовузлах у дорослих і дітей, зазвичай, пов’язаний з простудними захворюваннями, необхідно особливу увагу приділити профілактичним заходам: зміцнювати імунітет, а шию тримати в теплі.

Від дискомфорту, викликаного «застудою» лімфовузлів, в домашніх умовах можна позбутися наступними методами:

1. Дотримуватися температурного режиму і стежити за руховою активністю. Не допускати ймовірності появи протягів. Шия повинна бути обмотана теплим шарфом, будь-які навантаження звести до мінімуму. Лягати спати краще на бік.
2. Використовувати розігріваючі і протизапальні засоби. Подібні препарати можна придбати в будь-якій аптеці. Пацієнти з чутливою шкірою повинні обережно ставитися до використання таких лікарських форм. В якості альтернативи допускається використання компресів на горілці і меді, з капустяним листом.
3. Легкий масаж. Завдяки цьому методу вдасться обережно впливати на проблемну зону, підсилити в ній кровообіг, що тільки позитивно позначиться на вирішенні проблеми. При виконанні масажу зазвичай використовуються натуральні олії. Особливо хороший ефект від лавандової, евкаліптової, лимонної.

Крім медикаментозного лікування можна вдатися до методів народної медицини. Для виведення з організму токсинів слід випити чимало рідини. Ефективно себе зарекомендували наступні рецепти:

1. Готується суміш трав із материнки, деревію і висушених шишок хмелю. До 1 ч. л. цього збору додається 2 ч. л. польового хвоща. Склад заливається окропом і настоюється на водяній бані протягом чверті години. Давши відвару деякий час настоятися, його слід процідити. Отриманий склад випивається тричі на день по півсклянки за 30 хвилин до їжі.
2. Можна приготувати засіб на основі тільки одного польового хвоща. Склянкою окропу залити 1 ст. л. цієї рослини. Пити по тій же схемі, що і попередній засіб.
3. В якості альтернативи звичайному чаю підійде відвар з полину, бузини, лаванди. Всі рослини беруться в рівних кількостях. Можна заварити чай з листя м’яти, чорної смородини.
4. Як загальнозміцнюючі засоби, можна приготувати нескладні настоянки з женьшеню, ехінацеї, прополісу.

У чому небезпека відсутності лікування

Збільшені лімфовузли шийного відділу в жодному разі не можна залишати без уваги. Така необачність може вилитися в серйозні проблеми.

По-перше, шийні лімфатичні вузли розташовані в безпосередній близькості до голови, а значить і до головного мозку, тому існує ризик розвитку менінгіту.

По-друге, гнійна маса, що накопичується в запалених вузлах, нерідко стає причиною сепсису. Інфекція крові проникає у всі системи та органи, що небезпечно.

Маючи уявлення про те, чи можна застудити лімфовузли на шиї, а також про причини й симптоми такої патології, вдасться своєчасно виявити неполадки в організмі і оперативно прийняти необхідні заходи.

Іноді на тлі простуди виникають запальні процеси в лімфовузлах (найчастіше — в шийних). Як правило, подібне виникає через сильне переохолодження або ж діяльність вірусів. Запалення лімфовузлів при застуді супроводжується збільшенням їх розмірів і хворобливістю. При наявності таких симптомів пацієнта слід якомога швидше звернутися до лікаря, щоб уникнути ускладнень.

Чому лімфовузли збільшуються при застуді?

Лімфатична система є захисником людського організму від проникнення всіляких бактерій і вірусів. Важливими її компонентами є лімфовузли. Саме вони здійснюють очищення лімфи і перешкоджають поширенню патогенної мікрофлори з організму.

Різні патології здатні призводити до збільшення певних груп лімфовузлів. Наприклад, при простатиті завжди запалюються пахові вузли.

Захворювання вірусними інфекціями схильні як діти, так і дорослі. Застуда, тобто переохолодження організму, створює сприятливі умови для активації хвороботворних вірусів, що викликають такі захворювання:

• аденовірусна інфекція;
• риновірусна інфекція;
• інші види ГРВІ;
• простий герпес та інші.

Лімфаденопатія

Це найлегша форма ураження лімфовузлів, оскільки вона не передбачає розвитку запального процесу. Вузли в даному випадку збільшуються на тлі боротьби з інфекційним агентом, що є цілком природним процесом. Як тільки патологічна мікрофлора буде переможена, лімфовузли зменшаться до нормальних розмірів самі собою.

При лімфаденопатії спостерігаються наступні зміни лімфовузлів:

• незначне збільшення в розмірах;
• збереження однорідності структури;
• відсутність спайки з навколишніми тканинами;
• еластична консистенція;
• відсутність болю при натисканні.

Симптоми запалення

У більшості випадків збільшення лімфовузлів при застуді спостерігається у дітей. Якщо подібні процеси виникають у літньому віці, то вони, як правило, свідчать про наявність в організмі злоякісного процесу.

Катаральний лімфаденіт

Дане ураження лімфовузлів характеризується розвитком запального негнойного процесу. Розрізняють дві форми захворювання:

1. Гострий лімфаденіт. Є відповіддю організму на дію інфекційного збудника і проявляється яскравою симптоматикою. При відсутності своєчасного лікування може перерости в хронічну або гнійну форму.
2. Хронічний лімфаденіт. Найчастіше спостерігається у дорослих. Має менш виражені ознаки в порівнянні з цією формою захворювання. Може проявлятися у вигляді сезонних загострень, вимагаючи проведення симптоматичної терапії.

Якщо причиною запалення лімфовузла стало ГРВІ, то він має наступні характеристики:

• володіє вираженою болючістю;
• консистенція стає неоднорідною, вузол ущільнюється;
• в деяких місцях присутня спайка з навколишніми тканинами;
• шкіра навколо ураженої ділянки може набувати червонуватий відтінок;
• значне збільшення лімфовузла в розмірах.

Як правило, запальний процес супроводжується підвищенням локальної температури. При цьому загальна температура тіла може зберігатися в нормальних межах.

Гнійний лімфаденіт

При тривалій відсутності лікування запалений лімфовузол може нагноюватися. В такому випадку він продовжує збільшуватися в розмірах, аж до 10 см в діаметрі. І якщо не вжити відповідних заходів, лімфовузол може лопнути. При цьому утворюється свищ, через який гнійні маси виходять на поверхню шкіри або поширюються на сусідні тканини і органи.

Про розвиток гнійної форми лімфаденіту свідчать наступні симптоми:

• у збудженій ділянці спостерігається сильний біль пульсуючого характеру;
• шкіра над лимфоузлом натягнута і характеризується вираженим почервонінням;
• вузол практично втрачає рухливість, він спаяний з оточуючими тканинами, його структура стає щільною;
• лімфовузол швидко зростає і легко піддається пальпації, при обмацуванні спостерігається флуктуація.

У деяких випадках гнійна форма може перейти в хронічну. Тоді спостерігається зменшення лімфовузлів, вони ущільнюються. Біль знижується.

Ускладнення

Можливим ускладненням лімфаденіту є лімфангіт, коли в патологічний процес втягуються лімфатичні судини. Лімфангіт проявляється вузькими червоними смугами на шкірі. При деяких формах в області смуг розвиваються ущільнення і болючість. Якщо гній вийде за межі ураженої області, то це може призвести до нагноєння розташованих поблизу тканин. У результаті розвиваються абсцеси, флегмони і навіть сепсис.

Одним із частих ускладнень несвоєчасно пролікованого лімфаденіту є запалення стінок кровоносних судин, оточуючих вузол. При цьому зростає ризик розвитку таких захворювань:

• тромбофлебіт;
• флебіт;
• тромбоемболія.

Запалення лімфовузлів може призвести до розвитку пухлинного процесу. До того ж, якщо у пацієнта є генетична схильність до розвитку лімфоми, то ймовірність появи даного новоутворення на тлі несвоєчасно пролікованого запалення вузлів зростає в кілька разів.

До якого лікаря звернутися?

Якщо відбулося запалення лімфовузлів при застуді, то слід звертатися до терапевта. В ході огляду він зможе поставити пацієнту первинний діагноз і направити його на комплексне обстеження.

Може знадобитися консультація наступних фахівців:

1. Інфекціоніст. Якщо симптоми застуди з часом значно посилилися, то мова йде про інфекцію, яка вимагає проведення індивідуального курсу медикаментозної терапії.
2. Онколог. При запущеному хронічному лімфангиті можливе утворення злоякісного вогнища, для усунення якого потрібна допомога фахівця.
3. Хірург. Якщо в лімфовузлі почалися некротичні процеси, то в більшості випадків він підлягає видаленню.

Діагностика

• болючість при пальпації ураженої області;
• орієнтовні розміри вузла;
• зміни шкіри навколо вогнища запалення;
• симетричність процесу;
• ступінь спаяності з оточуючими тканинами і структура.

Далі пацієнт направляється на лабораторну діагностику, яка передбачає наступні процедури:

• клінічний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові.

Лабораторна діагностика дозволяє виявити наявність в організмі інфекції вірусного або бактеріального характеру.

Далі хворий (при необхідності) спрямовується на апаратні дослідження:

1. УЗД. Дозволяє визначити ступінь ураження вузлів, масштаби запального процесу і структуру змінених тканин.
2. Комп’ютерна томографія. Методика здатна показати зміни в роботі лімфатичної системи під впливом патологічних змін.

Лікування

Оскільки запалення лімфовузлів не є самостійним захворюванням, то лікування повинно бути спрямоване на усунення першопричини подібної патології.

Якщо в ході діагностики було доведено, що лімфаденіт розвинувся на фоні ГРВІ, то терапія буде спрямована на усунення простудного захворювання. Для цього пацієнту призначаються відповідні медикаменти та процедури:

1. Обов’язковим є полоскання горла з використанням протизапальних та антисептичних розчинів (Фурацилін, Мірамістин та ін).
2. Проводиться обробка гортані Хлорофіліптом або розчином Люголя.
3. Якщо на тлі простуди розвинувся кашель, то для зниження роздратування горла необхідно використовувати таблетки (Фарингосепт, Стрепсілс).
4. Для зниження температури тіла використовуються жарознижуючі ліки типу Парацетамолу.

Як правило, після проведення такого лікування лімфовузли самі прийдуть в норму.

Якщо у вузлах виникло нагноєння, то для його усунення може знадобитися додаткова терапія, що включає прийом антибіотиків.

При значному скупченні гною і змінах тканинної структури вузла хворому може бути призначена операція. Вона передбачає здійснення невеликого розрізу, через який випускається гній. Потім лімфовузол дренується і зашивається.

Засоби народної медицини

Для прискорення одужання можуть бути використані наступні народні рецепти:

1. Настій цикорію і пустирника. Змішується 0,5 чайної ложки подрібненого кореня цикорію і стільки ж трави пустирника. Суміш заливається склянкою окропу і настоюється протягом години. Після цього слід вживати настій тричі на день по 100 мл.
2. Настій кульбаби. Має жарознижувальну, протизапальну і потогінну дію. Для приготування настою береться чайна ложка сухих квіток і заливається 200 мл окропу. Далі слід півгодини настояти засіб і процідити. Вживати кілька разів на день по 1 столовій ложці.

Не слід розглядати народну медицину в якості основного засобу лікування лімфаденіту при застуді. При запаленні лімфовузлів необхідно звернутися до лікаря і дотримуватися його рекомендацій. Чим раніше розпочнеться адекватне лікування, тим меншою буде ймовірність розвитку ускладнень.

Лімфатична система є головним захисником нашого організму від чужорідних часток. Саме вона першою реагує на будь-яку зміну нормального стану органів і систем тіла. Насамперед, змінюється зовнішній вигляд лімфовузлів. Наприклад, збільшення або запалення лімфовузлів при застуді — часто зустрічається явище. Тому потрібно уважно ставитися до подібних станів, щоб уникнути ускладнень.

Роль лімфовузлів при простудних захворюваннях

• є місцем зростання і дозрівання білих кров’яних клітин – лімфоцитів;
• забезпечують адекватну імунну відповідь;
• транспортують білки в кровоносне русло;
• виробляють відтік лімфи від центральних органів до периферії;
• затримують метастази пухлин;
• виводять з організму шкідливі речовини.

Коли вузол потрапляють бактерії, то лімфоцити починають боротися з ними. Якщо ж вузол змінює свої характеристики (розмір, форму, структуру), це говорить про те, що він не повністю справляється зі своїм завданням. Тобто, шкідливих мікроорганізмів у тілі стало занадто багато.

При різних патологіях має місце збільшення певних груп лімфовузлів. Приміром, пахові лімфовузли при простатиті завжди збільшуються і запалюються.

При застуді найчастіше збільшується шийна група лімфатичних вузлів. До них належать поверхневі і глибокі. Вони збирають лімфу з:

• язика;
• тканин глотки;
• мигдалин;
• гортані;
• шийних м’язів.

Так як при застуді найчастіше має місце запалення мигдаликів і задньої стінки глотки, саме шийні лімфовузли реагують першими. Вони завжди збільшуються при запаленні сусідніх органів.

Які групи лімфовузлів реагують на вірусну інфекцію

Вірусні інфекції поширені в осінньо-зимовий період. Ними хворіють всі верстви населення – від найменших дітей до дорослих осіб.

Найбільш часто зустрічаються інфекції бувають:

• цитомегаловірусна;
• аденовірусна;
• риновірусна;
• вітряна віспа;
• кір;
• краснуха;
• вірусні гепатити;
• інфекційний мононуклеоз.

При інфекційному мононуклеозі основний симптом – це збільшення шийної групи лімфовузлів. Також якщо оглянути інші групи лімфовузлів — можна помітити їх збільшення і болючість.

При краснусі також характерним симптомом буває лімфаденіт. В цьому випадку збільшуються привушні лімфовузли. Їх діаметр може досягати більше 2-х сантиметрів.

Важливо! Якщо запалився лімфовузол під пахвою, значить, в організмі є інфекція або вражена молочна залоза.

Що стосується інших вірусних інфекцій – для них характерне збільшення декількох груп лімфатичних вузлів. Найчастіше це регіонарні лімфовузли головний і шийної області. Також різні вірусні захворювання мають специфічну клінічну картину. Збільшення лімфовузлів лише супроводжує даний стан.

Лімфаденіт і лімфаденопатія при застуді

Лімфатичні вузли найчастіше збільшуються при застуді в дитячому віці. Що стосується літніх людей, лімфаденопатія нерідко супроводжує злоякісні захворювання.

Лімфаденопатія – збільшення лімфатичного вузла без запального компонента. Вона буває двох видів: локальна і регіонарна. Вузли в такому випадку:

• безболісні;
• однорідної структури;
• еластичної консистенції;
• не спаяні з оточуючими тканинами.

Лімфаденіт – це запалення лімфоїдної тканини. Буває гострим і хронічним. Запалений лімфовузол при ГРВІ характеризуються наступними ознаками:

• виражена болючість;
• щільна, неоднорідна консистенція;
• лімфовузол значно збільшився;
• підвищення локальної температури тіла;
• спаяність з навколишніми тканинами;
• почервоніння шкіри.

Катаральна форма лімфаденіту може ускладнюватися гнійною. У такому разі в лімфатичному вузлі збирається рідина, він нагноюється.

Важливо! Якщо запалилися лімфовузли – необхідна термінова консультація лікаря.

Крім зовнішніх ознак змін лімфовузла при ГРЗ та застуду зустрічаються й інші симптоми:

• біль у горлі;
• кашель;
• нежить;
• неприємні відчуття в горлі;
• специфічний висип на шкірі;
• головний біль;
• підвищення температури тіла;
• закладеність носа, серозно-гнійні виділення з нього;
• м’язова слабкість;
• біль у м’язах і суглобах;
• втома;
• сонливість;
• відсутність апетиту;
• почервоніння очей;
• сльозотеча.

При респіраторних інфекціях збільшується в кілька груп лімфатичних вузлів. Якщо застудилася шия – змінюються шийні і привушні лімфовузли. Так само уражаються підщелепні і підборіддя.

Методи діагностики та лікування лімфаденопатії

Діагностика лімфаденопатії не складна. В першу чергу, звертають увагу на збільшені вузли. Використовують такі методи діагностики:

• об’єктивний огляд;
• лабораторна діагностика;
• ультразвукове дослідження;
• комп’ютерна томографія;
• біопсія.

Огляд є першим методом діагностики, яким володіє лікар будь-якої спеціальності. Він дає інформацію про:

• приблизний розмір вузла;
• болючість при пальпації;
• структуру і ступені спаяності з навколишніми тканинами;
• стан локальної температури;
• зміни шкіри;
• симетричність процесу.

Лабораторна діагностика полягає в клінічному та біохімічному аналізі крові. За допомогою цього методу можна визначити наявність вірусної або бактеріальної інфекції. Біохімічний аналіз дає уявлення про загальний стан організму. При вірусної інфекції збільшується кількість лімфоцитів і моноцитів. При бактеріальної — має місце збільшення числа лімфоцитів.

Ультразвукове дослідження – це популярний метод діагностики. З його допомогою з’ясовують ступінь ураження у вузлах, структуру та розміри.

Комп’ютерна томографія більш інформативний метод. Можна побачити всі групи лімфовузлів і зміни в їх функціонуванні. Так само з її допомогою дізнаються про стан всіх органів і систем.

Що стосується біопсії, цей метод використовується тоді, коли є підозра на злоякісний процес. Біопсія дає інформацію про наявність в лімфатичній тканині метастазів. Також за допомогою цього методу можна висіяти збудник інфекції і підібрати найбільш ефективний антибіотик.

Як лікувати лімфаденіт

Лікування лімфаденопатії і лімфаденіту залежить від стадії, клінічних проявів основного захворювання. Якщо має місце катаральна форма запалення, застосовується медикаментозна терапія. Вона підбирається індивідуально, виходячи з первинної патології. Тобто, якщо причиною став вірус – призначають противірусні засоби, якщо бактерія – антибіотики.

Основні противірусні засоби:

Деякі з цих препаратів впливають на вірус, пригнічуючи і знищуючи його. Суть дії інших полягає в стимулюванні імунної системи.

Побічними ефектами противірусних засобів бувають:

• болі в шлунку;
• неврологічні розлади;
• головний біль;
• тривога;
• безсоння;
• алергічні реакції;
• аритмії.

В лікуванні бактеріальних інфекцій головне місце займає антибіотикотерапія. Найчастіше використовують антибактеріальні засоби широкого спектра дії. До них відносять наступні:

Побічними ефектами прийому цих засобів бувають:

• диспептичні розлади;
• дисбактеріоз;
• алергічні реакції;
• порушення функції печінки і нирок;
• артеріальна гіпотензія;
• нейротоксичність.

Слід пам’ятати, що рішення про необхідність застосування антибіотиків приймає тільки лікар. Безконтрольний прийом цих засобів веде до антибіотикорезистентності. Це означає, що патогенний мікроб стає нечутливим до терапії.

Лікуванням гнійного лімфаденіту займається хірург, тому що такий стан – це пряме показання до оперативного втручання.

Профілактика лімфаденіту при застуді

Виходячи з того, що лімфаденопатія є наслідком застуди, перш за все, необхідно запобігти розвитку захворювання. Для цього потрібно:

• часто мити руки;
• не чіпати обличчя руками;
• вживати натуральні вітаміни;
• зміцнювати загальний імунітет;
• займатися лікувальною фізичною культурою;
• відмовитися від шкідливих звичок;
• спати не менше 8 годин на день;
• регулярно і правильно харчуватися;
• чергувати режим роботи і відпочинку.

Що стосується специфічної профілактики – проводять вакцинацію. Важливо щепитися за місяць до передбачуваної спалаху епідемії. Організму потрібно 3-4 тижні, щоб виробити антитіла. Якщо ж після вакцинації людина захворює – хвороба протікає значно легше.

Ці нескладні методи допомагають зміцнити захисні властивості організму, що значно знижує ризик простудних захворювань та їх ускладнень.