Буду як будда розбуди мене забуду застуду і іншу нісенітницю
Падає сонце так ненароком,
І що-то проллється зовсім споконвічне…
Плавають образи, як риби у ставку,
А я не піду нікуди не піду.
Тихі п’ятниці раптом позадкує
тому каракатицею, і що з’явиться,
Я не дивлюся на них, я тільки чекаю,
Адже я не піду нікуди не піду.
Буду, як Будда,
Розбуди мене,
Забуду застуду
І інші дурниці.
Буду, як Будда,
Розбуди мене,
Забуду застуду
І інші дурниці.
Прямо по корпусу хвиля обдає,
За курсом і градусу одна довгота.
Ми не прокинемося ні в раю, ні в пеклі,
І я не піду нікуди не піду.
Премію кожному, хто торкнувшись нас,
Знайде щось важливе на березі очей.
По цьому березі я тихо йду,
Але я не прийду, нікуди не прийду.
Буду, як Будда,
Розбуди мене,
Забуду застуду
І інші дурниці.
Буду, як Будда,
Розбуди мене,
Забуду застуду
І інші дурниці.
Track Name: Змій
Колупає пальчиком по порожнім карманчикам,
То напомажен, то непроглажен, то гей.
Лунає-гупає крок в алеї топольної,
Рухаюся покірно все бадьоріше.
Розкажи мені казочку, і букетик у вазочку,
І зігрій тепліше, швидше, жвавіше.
Розкажи мені лайками з ким ти ходиш зграйками
Фоткати свою дупу в мавзолей.
Я так не люблю людей,
Я шукаю друзів,
Але в кожному змій.
Я так не люблю людей,
Я шукаю друзів,
Але в кожному змій.
Колупаючи пальчиком по порожнім карманчикам,
Дівчатка і хлопчики знову імітують людей.
Лунає регіт, і начебто непогано,
Тільки від чогось робить мене злей.
Я так не люблю людей,
Я шукаю друзів,
Але в кожному змій.
Я так не люблю людей,
Я шукаю друзів,
Але в кожному змій.
Закрий очі і подивися,
Що живе у тебе всередині?
За сотнею осіб і дивних ідей
Сховався твій змій,
Сховався твій змій.
Track Name: Хвости
Не тремти під двері осіннім ввечері, заходь,
Я буду звіром, буду феєю, подивися:
Сонце непомітно радує планети,
Я і ти крізь цей нескінченний день не любимо тінь.
Тінь у смужці світла, а у нас все літо
Через день, через край, через годину,
Лише для нас…
І хай з неба коти нам свесят хвости,
І хай з неба коти нам скинуть хвости.
Всі за три бажання, лампа світобудови,
Дай мені світло, сигарет і комет — бажань немає.
Небо треба мною радує місяцем,
Десь там пролетить і згорить метеорит.
І хай з неба коти нам свесят хвости,
І хай з неба коти нам скинуть хвости.
Track Name: Кам’яний Сад
Що ми отримуємо за чаєм ми сумуємо.
Потопаючи, тішимо чийсь очей випадково,
Потопаючи, плаваємо, спимо надзвичайно,
Тіні своїх облич то тут, то там зустрічаємо.
Ми себе не знаємо, себе не помічаємо,
Ми себе не балуємо, тільки засмучуємо,
Ми не тішимо, тільки навантажуємо,
Тільки ображаємо, тільки дратуємо себе.
Що ми побачили на чужій могилі,
Що ми запам’ятали, тільки забули.
Тільки полюбили і відразу втопили
Своє серце в болоті, голос у нафталіні.
Подивися на кам’яний сад моїх бажань,
Подивися на кам’яний пекло моїх страждань,
Здійснюючи новий затяжку, я буду чимось,
Буду чимось на зразок себе…
Track Name: Ім’я
Ти даєш мені слово не ставати старим,
Ти не даєш привід, я на нулі не ставлю,
А за вікном птахи літають і регочуть,
Нехай тобі сниться все, що ти захочеш.
Торкнися моєї шкіри, який же ти теплий,
Сьогодні все можна, і цей вечір добрий.
Нехай співають птахи в тональності світанку,
Все, що скажу я, не потребує відповіді!
Знай своє ім’я, адже ім’я — ти,
Знай своє ім’я, адже ім’я — ми,
Знай своє ім’я, адже ім’я — я,
Знай своє ім’я.
Лежу, не сплю. Один у знеструмленому кубі кімнати в мошонці ночі
пітною. скриплячи ліжком, кути навколо себе ворочаю. безсоння
намазує мене на простирадло, крутить свою икающую платівку
перерахував під повіками всіх овець на лузі, порахував кожну травинку
але ні! я все ще тут. ласкаво просимо у реальність. немає таблеток снодійного
і думки селитерными черви заповзають у тріснула голову
і жеруть мозок, тут же высирая назад, смердючі похмурі
небо рожевіє повільно, у втомлених очах білки почали рожевіти
скоріше заснути, прокинутися, хоч що-небудь! нехай хоч вчора почнеться замість завтра
але ні, тупе час завмер і дивиться, як чорт жере мене задом
зараз встану, запалю сірник і, не знаю… проковтну так просто
уявлю, що я бензобак свежеокрашенного шкільного автобуса
ось сірник впаде на дно мого шлунка і автобус злетить до біса
злетить і обрушиться супутником на село або маленьким сонцем на місто
я хочу порвати все живе, розколупати нариви матерії до волаючого духа
заснути від жаху перед тим, що наробив і завтра прокинутися молодим і злим Буддою
дивись по сторонам, і тому дивись і убий всякого, кого зустрінеш
зустрінеш Будду — убий Будду, зустрінеш патріарха — убий патріарха
зустрінеш святого — убий святого, зустрінеш батька і мати — убий батька і матір
лише так ти досягнеш просвітлення і позбавлення від тлінність буття
дивись по сторонам, і тому дивись і убий всякого, кого зустрінеш
зустрінеш Будду — убий Будду, зустрінеш патріарха — убий патріарха
зустрінеш святого — убий святого, зустрінеш батька і мати — убий батька і матір
лише так ти досягнеш просвітлення і позбавлення від тлінність буття
не найкраща ніч, що ти робиш, шукаєш, від чого прикурити в півчетвертої
мрієш про новому светрі, про бороду або зарплаті в тисячу доларів?
ранок ніколи не настане, ніколи не приїдуть поливальні машини
або взагалі виявиться, що ми на місяці або що ти з народження був кретином
сон дражнить людини, заснути не вийде, хочеться, ти ще в кімнаті?
або вже з тієї з того боку вікна? зберігають ще чіткість контурів?
ти людина чи шматок гівна? ти розумієш для чого існуєш?
жінка спить, порнографія не вставляє, тобто ніч проходить знову в холосту
ще не придумали здоровий глузд, чи можна знищити світ з вікна?
десять поверхів, метрів тридцять навскидку, хочу, щоб літаки врізалися в будинку
міста горять, руйнуються, краса, я це влаштував натхнення заради
підлість, вірність, благородство, спокійно медитувати – з якого дива?
з якого дерева рвати ці плоди, на якій станції мені зійти?
я заблукав у лабіринті піхв, не прив’язав нитку і не знаю шляху
влаштую імпровізовану карусель на дереві вивчення добра зла
цей світ перестає існувати, адже я закриваю очі
дивись по сторонам, і тому дивись і убий всякого, кого зустрінеш
зустрінеш Будду — убий Будду, зустрінеш патріарха — убий патріарха
зустрінеш святого — убий святого, зустрінеш батька і мати — убий батька і матір
лише так ти досягнеш просвітлення і позбавлення від тлінність буття
дивись по сторонам, і тому дивись і убий всякого, кого зустрінеш
зустрінеш Будду — убий Будду, зустрінеш патріарха — убий патріарха
зустрінеш святого — убий святого, зустрінеш батька і мати — убий батька і матір
лише так ти досягнеш просвітлення і позбавлення від тлінність буття.
Розбуди мене завтра рано,
Про моя терпляча мати!
Я піду за дорожнім курганом
Дорогого гостя зустрічати.
Я сьогодні побачив у пущі
Слід широких коліс на лузі.
Тріпає вітер під хмарної кучок
Золоту його дугу.
На світанку він завтра промчить,
Шапку-місяць пригнувши під кущем,
І грайливо змахне кобилиця
Над степом червоним хвостом.
Розбуди мене завтра рано,
Засвіти в нашій світлиці світло.
Кажуть, що я скоро стану
Знаменитий російський поет.
Проспіваю я тебе і гостя,
Нашу піч, півня і кров…
І на пісні мої проллється
Молоко твоїх рудих корів.
Аналіз вірша «Розбуди мене завтра рано» Єсеніна
Зміна влади, ідеології, навіть в якійсь мірі країни залишили свій відбиток на творчості багатьох поетів. Одним з них був Сергій Єсенін. Виходець із села, звиклий до сірості буднів, прагнув іншого життя – світлою, оптимістичною, інший. Це і стало центральною темою оптимістичного вірша «Розбуди мене завтра рано» — віра в щасливе майбутнє.
Головним прийомом, використаним протягом всього твору, є уособлення подій Лютневої революції. Вона підноситься як дорогий гість, якого чекає ліричний герой, і на зустріч з яким боїться запізнитися. Радянська влада представляється кобилицею з червоним хвостом – червоний колір надовго засів у головах людей її уособленням. Це також і символ перетворень для сільських жителів в їх безпросвітного життя.
Автор сподівається, що і його власні амбіції будуть задоволені з приходом нової влади і нового життя. Може бути, і він стане знаменитим російським поетом, що оспівує рідний край. Вірніше буде сказати, що він впевнений в цьому, тому що інакше і не повинно бути. Зміни повинні нести тільки світле, навіть для найвіддаленіших куточків країни. Кожна рядок пашить оптимізмом і надією на краще, передчуття окрилює поета.
Ілюзіями і надіями люди рятувалися від жорстокої дійсності і тяжкого становища. Незважаючи на весь оптимізм вірші, Єсенін чудово розумів всі ті жахи, що несли за собою революція і громадянська війна. Але саме це і хотів підкреслити поет – що навіть у найтемніші часи можна знайти промінчик світла, головне вірити і бачити. Оптимізм, віра в краще завжди допомагають боротися проти гнітючої темряви буття.
Інший сенс можна побачити і в тому, що кожен день дарує нам нові можливості і нові надії. Його можна і потрібно зустрічати як дорогого гостя, бути відкритим до всього нового і бути готовим до змін. Важливо рухатися вперед, не застоюючись на одній точці, користуватися кожним даними людині шансом. Йти назустріч новому з розплющеними очима і відкритим серцем, без вчорашніх хвилювань, і тоді новий день принесе відкриття, емоції і зміни.
Твір написано в жанрі звернення до рідної матері. Віршовий розмір – чотиристопний ямб, рифмовка перехресна. Використані різні засоби виразності: епітети («хмарної, золоту, терпляча»), метафори («проспіваю я тебе і гостя»), уособлення («тріпає вітер»).
- Наступний вірш → Сергій Єсенін — Русь безпритульна
- Попередній вірш → Сергій Єсенін — Ховає місяць за овинами
Слухати аудіо-вірш:
Читати вірш поета Сергій Єсенін — Розбуди мене завтра рано на сайті РуСтих: кращі, гарні вірші російських і зарубіжних поетів класиків про кохання, природу, життя, Батьківщині для дітей і дорослих.
забудь (виконавець: nedonebo)
група — [bad word] [bad word] nedonebo
виконавець — [bad word] [bad word] pasha_nedonebo
______________________________________
Чому кидають, як правило, найбільш вірних і відданих ?
Чому вони шукають потім, як правило, найбільш схожих ?
Вчора мене послали нахуй за телефоном довіри
Дівчина на тому кінці дроту сказала, що я зовсім безнадійний
Мою пику не дізналися батьки, але точно знає продавець кіоску
В якому я постійно брав дешеве пиво і сигарети у борг
Ти обіймаєш на вписку нових знайомих, а я обіймаю екран
Адже він проектує завтра, убоге завтра, в якому я не з тобою
В якому я пиздабол, і пісні пишу в надії що пошкодують
Обіймуть і скажуть, що я не один, мене пригостять білим вином
Від нікотину нігті на пальцях повільно, але вірно жовтіють
Хоча я і сказав мамі, що вже давно кинув
У мене знову напад страждань, а у тебе суботній вечір
Ти накрасишь в яскравий колір свої губи і одягнеш гарне плаття
За барною стійкою клубу ти попросиш щоб тобі налили міцніше
Налили чогось міцнішого, ніж були наші обійми.
І нахуй мені потрібно, співати пісні про дружбу
Коли ти сосешься з ним за коктели
Згадай як ми хотіли, однакові тату на тілі
І на все на стіну плазмовий телевізор
В будинку, який я побудував би точно
У нас був би навіть особистий басейн
Але ми поодинці,
Напевно, як всі.
Ці пісні не варті витрачених доби,
Але я тим не менш їх написав
Щоб ти почула і плакала, сука
Адже так чинити з рідними не можна
А мені можна, адже ти стала чужою
І більше тебе мені ніколи не побачити
Я буду шкрябати зап’ястя ножем,
І викладати фото, щоб тобі стало соромно.
За те що мене довела до такого
У свої вісімнадцять я мало не спився
І нехай для тебе я мудак нетямущий,
Що був готовий піти і на самогубство.
Я смертельно хворий, лікар виніс діагноз —
Злоякісна пухлина в області почуттів
Так що не дивуйся,
Що я в прірву алкоголізму кочуся.
Під мої вірші хлопці вени поріжуть
Адже їм дуже страшно, що їх знову кинуть
Ти плачеш в подушку, слухаючи Кгесов «Ніжність»
Я плачу в подушку лише при триніті
Накрийся ковдрою і висунь навушник
Послухай, як я заревів під вікном
Впусти мене, ну ж, адже краще
Чим я тебе полюбити не зможе ніхто
Але мені більше не треба, бігти за шоколадом
Твоїм коханим числа наших подій
Я хочу тебе зробити у всьому винуватою,
І спровокувати мене жорстоко вбити.
За те що під час дощу не дав куртку,
І вранці не чекав тебе знову на розі
Я готовий палити за тобою недопалки
Щоб відчути смак твоїх губ
Мені друзі казали забудь про неї,
А я частині втрачав себе як під «крокодилом»
І правда готовий ніби долбаеб
Цілувати той пісок де ти ходила
Людині потрібна людина,без винятків
Але я точно впевнений що не потрібно тебе
Давай сьогодні просити один в одного прощення
І чемно попросимо один одного съебать
Це в минулому повинно залишитися як і всі
Що було до нас ще теж
Адже лише без тебе я залишився врятований
Адже лише без тебе я залишився тут кинуто.
Хуета це вся ваша любов до гробу
Я все це зрозумів за кілька років
Я не в курсі як виглядає твій новий ебарь
Але нехай він тебе одягає тепліше
Нехай він дарує квіти, адже я таким не був
Я не був гідним вручати тобі щось
Давайте поменше подрасткового марення
Обіймайтеся за міцніше і робіть фото
А я продовжу зриватися в зошит
І не стримувати сльози, коли щемить груди
Пам’ятаєш, я просив тебе не вмирати ?
Забудь.
Послухати/Скачати цю пісню
Mp3 320kbps на сторонньому сайті
Друзі! Звертаємо Вашу увагу: щоб правильно виправити текст пісні, треба виділити як мінімум два слова
Акорди. Вся пісня акорди: C# C7 Fm G#
[Приспів, Trippy]:
Розбуди мене навесні, я втомився від хлодов.
Як в 2007, просто скинь свою любов картинкою через ІЧ-порт.
Розбуди мене навесні, я втомився від хлодов.
Як в 2007, просто скинь свою любов картинкою через ІЧ-порт.
[Куплет 1, Galat]:
Стільки обіцяла, а я стільки разів підводив.
Ти стільки мене прощала, я стільки б не пробачив.
Тут сильніше, ніж ми самі, ніхто нам не зашкодить.
Мені легше, коли ти поруч, але простіше, коли один.
В моїй голові не вітер, бушує там буревій.
Закрутилися в ці петлі і нам їх не розв’язати.
І простіше вже порвати їх серед нескінченних фраз,
Але я забуваю все, коли піднімаєш погляд.
І мій погляд, десь у небесах.
Ці птахи знають, що нам разом не літати.
Небо нещадно і не вірить чудес.
Тяжкість моїх помилок не виміряти на вагах.
І ми знову серед алко, що приховує моє місто.
Я заховаю твої сльози, їх вбере мій кокон.
Цієї ночі мені не боляче, ти — антидот і наркотик.
Давай візьмемо з тобою і ніколи не прокинемося?!
[Приспів, Trippy]:
Розбуди мене навесні, я втомився від хлодов.
Як в 2007, просто скинь свою любов картинкою через ІЧ-порт.
Розбуди мене навесні, я втомився від хлодов.
Як в 2007, просто скинь свою любов картинкою через ІЧ-порт.
[Куплет 2, Galat]:
Я бачу щастя за горами,
Я бачу місто, що ховається від нас.
Я бачу світ за хмарами,
Але я не бачу далі її очей.
І з кожним днем дорослішими, але поруч з нею я дитина.
Ти поруч, коли веселий. Ти поруч, коли хуево.
Я так ненавиджу соплі, але знаєш, я невинний —
Адже ми йдемо до кінця, і не станеш ти епізодом.
Ти знаєш, мені на все похуй, лише твої сльози
Можуть мене підняти, зачепити мене за живе;
Всі вони так схожі, і стільки їх побачив я;
Їх копії ідеальні, ти копія ідеалу.
Ближче до зірок, що приховує мій космос —
Там, де твій локон заплітається в коси.
І в перші я спокійний, так, я вперше спокійний,
За те, що цей не стане майбутнім, минулим.
Моллі!
[Приспів, Trippy]:
Розбуди мене навесні, я втомився від хлодов.
Як в 2007, просто скинь свою любов картинкою через ІЧ-порт.
Розбуди мене навесні, я втомився від хлодов.
Як в 2007, просто скинь свою любов картинкою через ІЧ-порт.
Розбуди мене навесні, я втомився від хлодов.
Як в 2007, просто скинь свою любов картинкою через ІЧ-порт.
Розбуди мене навесні, я втомився від хлодов.
Як в 2007, просто скинь свою любов картинкою через ІЧ-порт.
Про пісні Galat – Розбуди мене навесні
- Занадто добре, — саме так у більшості своїй вважає фан-база Галата, оцінюючи свіжий трек, який отримав назву «Розбуди мене навесні». Після серії можна сказати дуже сумних історій, Володя радує цієї лірикою, і треба визнати — що йде прямо від його серця. Дана композиція присвячена ідеальної любові, настільки, що Виконавець просить його розбудити, як мінімум навесні. Цей Твір варто обов’язково додати до обраного плейлист, так як невідомо, коли наступного разу ми почуємо щось подібне!
Додаткова інформація
Текст пісні Galat – Розбуди мене навесні.
Автор тексту — Володимир Галат.
Звук: feedjee.
Запис: K1t.
Гостьовий приспів: Trippy (Гліб Лисенко).
Обкладинка синглу: Liza Didkovskaya.
Офіційна дата релізу: Вересень, 11, 2017
10 коментарів
з добрим ранком, Будда!
обіймаю Тебе,
-
6 червня 2011, 00:49
- ↓
А ще прикольно не бачачи в інших Будду, чекати, щоб Будду бачили в тобі. Типу: «Можу бачити, не можу бачити, але я то знаю…» 🙂
-
7 червня 2011, 20:48
- ↓
а бачення відмінно від знання?
-
7 червня 2011, 22:07
- ↑
- ↓
В контексті даного мого коментаря — Так. Бачити — це значить переживати прямо зараз і не мудрувати з цього приводу. А знати в даному випадку, це як піти в кіно і дивитися 2 години фільм намагаючись весь час згадувати, що ти дивишся на екран — ось це мудрування. Так от при баченні немає проблеми дивитися фільм і врубаться в сюжет без всякої потреби згадування про екрані( Як ніби є можливість не дивитися на нього 🙂
-
8 червня 2011, 00:53
- ↑
- ↓
Ніби Будда, ан, немає!
Не тут то було… Хтось Ндо-ма!!!
А вже є тим Будда???
А Хто такий Будда?
-
10 червня 2011, 12:43
- ↓
Будда був ніби не Будда
І не Будда не будился ні коли.
І тоді не Будду Будди розбудив на завжди.
-
19 червня 2011, 12:26
- ↓
Тільки зареєстровані і авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.