Чим небезпечний для людини коростяний свербіння?

До збудників шкірних хвороб відноситься коростяний свербіння. Це кліщ мікроскопічного розміру, що живе під епітелієм людини. Він викликає таке захворювання, як короста. При відсутності належного лікування ці паразити можуть сприяти розвитку сильної алергічної реакції і екземи.

1

Суть проблеми

Коростяні зудни – це паразити, які мешкають в шарах шкіри і викликають сильний свербіж. Особливо яскраво виражений в нічний час. Сприйнятливість до кліщів дуже висока. Людина може хворіти кілька разів. Паразити добре передаються від хворого здоровим людям. Щороку діагностується близько 300 млн випадків інфікування. Припущення про те, що зудни вражають переважно людей з низьким соціально-економічним статусом, помилково.

Ці паразити мають наступні відмітні ознаки:

• не є комахами;
• відносяться до підкласу павукоподібних;
• мають 4 пари кінцівок;
• величиною до 0,45 мм;
• жовтувато-білого кольору;
• овальної форми;
• забезпечені присосками і щетинками;
• харчуються кров’ю;
• позбавлені очей;
• оснащені грызуще-сосним ротовим апаратом.

Зудни здатні проробляти ходи в тілі свого господаря. Їх довжина становить 0,5-10 мм. Ходи можна помітити неозброєним оком. Кліщі можуть відкладати яйця. З них вилуплюються личинки. Частіше всього у 1 людини під шкірою присутні кілька десятків паразитів. У важких випадках спостерігається тотальне ураження тіла. Кількість зудней обчислюється сотнями і навіть тисячами. Самці коростяних кліщів малорухливі. Саме самки прогризають шкіру.

Запліднення здійснюється всередині. Личинки виходять назовні і впроваджуються в епідерміс. Весь життєвий цикл паразита становить близько 30 днів. Процес парування відбувається не всередині шкіри, а на її поверхні. У прогрызенных ходах дорослі особини гинуть і розкладаються. Зудни чутливі до високої температури. При +55 º c вони помирають через 10 хвилин. Ці паразити можуть жити тільки у тілі хазяїна. У зовнішньому середовищі вони швидко гинуть.

2

Механізм і причини інфікування

Зудни передаються від хворої людини здоровій. Контагіозність дуже висока. Для проникнення вглиб шкіри паразита достатньо всього 10-20 хвилин. Основний механізм зараження – контактний. Факторами передачі зудней можуть бути:

• дверні ручки;
• іграшки;
• предмети особистого користування;
• гроші;
• руки;
• телефони.

Нерідко зараження відбувається статевим способом. У більшості випадків зудни потрапляють на тіло здорової людини від жінки. Не виключається інфікування від домашніх тварин. На ймовірність зараження впливають такі фактори, як тривалість контакту з хворим і стан імунітету. У групу ризику входять діти і жінки. Нерідко з подібною проблемою стикаються люди, які дуже часто миють руки і приймають душ.

У них розвивається короста охайних. Часто зудни виявляються у в’язнів, малюків дошкільного віку і людей, які ведуть безладне сексуальне життя. Пік захворюваності припадає на осінь і зиму. Обумовлено це низькою температурою. Фактором ризику є користування однією постіллю.

3

Ознаки ураження шкіри

Інкубаційний період при корості становить у середньому 1-2 тижні. Він може подовжуватися до місяця. При ураженні шкіри коростяний зуднями можливі наступні симптоми:

• висип;
• свербіж;
• наявність виразок;
• нагноєння;
• наявність прямих і вигнутих ліній.

Свербіж – найбільш частий ознака. Він яскраво виражений у нічний час. Це пов’язано з активністю кліщів. Інтенсивність стану залежить від кількості зудней. Нерідко у таких людей виникають нервово-психічні розлади. При огляді шкірних покривів хворої людини можна виявити коростяні ходи. Кліщі вибирають ділянки з товстим шаром епідермісу.

Найбільш часто уражається шкіра між пальцями рук, бічної сторони кисті, живота, ліктів, колін, попереку, статевого члена, передньої поверхні гомілок і стегон. У жінок нерідко в процес втягуються молочні залози і пупок. У дітей часто інфікуються стопи і волосиста частина голови. Особа в більшості випадків не зачіпається.

Самі ходи мають вигляд тонких білих ліній. Вони трохи підносяться над поверхнею шкіри. У місцях впровадження і виходу зудней можна побачити невеликі папули або везикули. Поверх них розташовуються криваві скоринки. Іноді вони бувають гнійними. В області ліктів у таких хворих часто виявляються геморагічні висипання.

Коростяні зудни викликають специфічні симптоми Сезарі, Арді-Горчакова і Міхаеліса. В результаті сильного свербежу і розчісування можливо нагноєння шкіри. Обумовлено воно приєднанням вторинної інфекції. Іноді зудни провокують атипові форми корости. До них відноситься вузлова. За неї на тілі з’являються невеликі папули червоно-коричневого кольору. Іноді розвивається коркова короста. При ній зудни викликають гіперкератоз долонь і стоп.

У процес втягуються розгинальні поверхні кінцівок. Інакше дана патологія називається норвезької коростою. При ній утворюються множинні кірки. На їх місці через деякий час з’являються ерозії жовтого кольору. Дана патологія діагностується у людей з вираженим імунодефіцитом. Іноді впровадження паразитів не супроводжується наявністю висипу і ходів. Свербіж у таких людей з’являється тільки вночі.

4

Як позбутися від зудней?

Лікування хворих проводиться після уточнення діагнозу. Для цього береться зіскрібок з ураженої області. Потім проводиться мікроскопія. В ході неї виявляються дорослі особини кліщів, личинки і продукти їх життєдіяльності. Перед взяттям матеріалу не рекомендується приймати душ. Для виявлення коростяних ходів застосовуються фарбувальні речовини. Вбити зудней можна лікарськими препаратами.

Найбільш затребувані такі медикаменти, як Бензилбензоат і Спрегаль. Обробляти потрібно все тіло. Найбільш прості в застосуванні аерозолю. Спрегаль потрібно розпорошувати ввечері. Спочатку обробляють тулуб, потім кінцівки. Бензилбензоат випускається у формі емульсії і мазі. Останню потрібно втирати протягом не менше 2 хвилин. Перед нанесенням ліки потрібно вимити тіло. Після обробки шкіри потрібно вдягнути чистий одяг.

Стара підлягає пранні в гарячій воді з наступним подвійним прогладжуванням праскою. Через 2 дні слід повторити обробку шкірних покривів. Подібна схема лікування дозволяє вбити як дорослих зудней, так і личинок. Додатково можна застосовувати сірчану мазь. Складніше справа йде з лікуванням норвезької (коркової) корости. Для знищення кліщів спочатку потрібно розм’якшити шкіру.

З цією метою застосовуються кератолітичні мазі на основі саліцилової кислоти. Після цього проводиться основне лікування. При вираженому свербінні хворим показаний прийом антигістамінних препаратів (Цетрину, Зодака, Зиртека, Кларитина). У важких випадках у схему лікування містять глюкокортикостероїди. У разі розвитку ускладнень (гнійного запалення шкіри) призначаються системні антибіотики.

Навіть після усунення симптомів хвороби можливе повторне інфікування зуднями. Кліщі можуть кілька днів залишатися на меблях, постільній білизні й одязі. Для їх знищення проводиться повна санітарна обробка приміщення. Застосовуються антисептичні розчини. Реабілітація включає прийом вітамінів, підвищення імунітету і прийняття ванн з ефірними маслами.

5

Заходи захисту

Коростяні кліщі можуть викликати серйозні ускладнення. До них відносяться екзема, піодермія, дерматит, кропив’янка, невроз і псевдолимфома. Щоб зудни не проникли в шкіру і не викликали коросту, потрібно дотримувати наступні правила:

• виключити випадкові статеві зв’язки;
• не контактувати з людьми, яких турбує свербіж;
• не спати на чужому ліжку;
• частіше змінювати одяг і постільні приналежності;
• прати речі при високій температурі;
• прасувати одяг і постільну праскою;
• дотримуватися правил особистої гігієни;
• своєчасно лікувати цукровий діабет;
• підвищувати імунітет;
• відмовитися від наркотиків і алкоголю;
• оглядати дітей у школах і садках.

При появі свербежу або висипань потрібно відразу ж відвідати дерматолога. Якщо в сім’ї є хворі на коросту, то потрібно виключити будь-який контакт з ними. Таким чином, коростяві зудни призводять до ураження шкіри. Щоб попередити захворювання і виключити ризик інфікування інших людей, потрібно вчасно лікуватися.