Чому з’являються камені в жовчному міхурі. Методи лікування жовчнокам’яної хвороби

Здрастуйте, дорогі читачі. Жовчнокам’яна хвороба – досить поширена патологія травної системи, захворюваність якої значно зросла в XX столітті. Найбільша частота розповсюдження відзначається в країнах з високим рівнем життя, вважається, що холелітіаз – це хвороба «благополуччя». Холелітіаз – захворювання гепатобіліарної системи, яке характеризується утворенням каменів. В основі патогенезу лежить порушення обміну холестерину та/або білірубіну. На проекційної схемою жовчний міхур розташований нижче мечоподібного відростка, латеральніше від прямого м’яза живота і під правої реберної дугою.

У людини розташування жовчного міхура, безпосередньо в черевній порожнині передбачено анатомічною будовою печінки — по нижній поверхні в спеціальній ямці.

Чому з’являються камені в жовчному міхурі

Давайте розберемося, чому з’являються камені в жовчному міхурі? Які можуть бути причини, що впливають на утворення каменів у жовчному?

Чинники, що грають роль в утворенні конкрементів:

✔ Неправильне харчування.

✔ Жіноча стать (зустрічається в 3 рази частіше, ніж ЖКБ у чоловіків).

✔ Прийом гормональних контрацептивів тривалий час.

✔ Генетична схильність.

✔ Ендокринні захворювання (наприклад цукровий діабет).

✔ Вагітність.

✔ Надлишкова маса тіла.

✔ Інфекційні захворювання біліарного тракту і жовчного міхура.

Частіше конкременти формуються в жовчному міхурі, хоча можуть виникати і в жовчних протоках. Жовчні камені утворюються при агрегації інгредієнтів жовчі при зниження холато-холестеринового індексу.

Виділяють три типи конкрементів:

Холестеринові.

Пігментні.

Змішані.

Найпоширенішими є перші два види – до 80%. Камені можуть бути різної форми: круглої, овальної або неправильної. Діаметр варіюється від декількох міліметрів до 5 сантиметрів.

Клінічні прояви

Симптоми захворювання різні, виявлення конкрементів може статися випадково при обстеженні з приводу інших захворювань, симптоми можуть виникнути при розвитку ускладнень.

Як болить жовчний міхур залежить від декількох факторів: від стадії перебігу захворювання, ступеня вираженості запального процесу і т. д.

При розвитку жовчної коліки клінічні прояви такі:

✔ Больовий синдром високої інтенсивності.

✔ Виражені явища диспепсії.

Болі виникають після порушення в дієті, а також типові в нічні години. Локалізація болю – в проекції розташування жовчного міхура та в епігастральній області, в організмі людини можлива іррадіація в плечовий пояс праворуч.

Іноді біль симулює стенокардический напад. Тривалість може бути від 15 хвилин до декількох годин, пацієнт під час нападу неспокійний, часто змінює положення тіла в пошуку комфортного положення.

До явищ диспепсії належить нудота і багаторазова блювота, яка не приносить хворому полегшення.

Після купірування нападу симптоми захворювання можуть бути відсутні, а можуть турбувати тупі болі в правому підребер’ї, де знаходиться жовчний міхур, тяжкість, підвищене газоутворення, відчуття гіркоти у роті, порушення стільця у вигляді проносу. Перераховані скарги найчастіше виникають після порушення дієти.

ЖКБ — це жовчнокам’яна хвороба.

Стадії перебігу та ускладнення ЖКХ

Протягом ЖКБ виділяють три стадії:

1. Фізико-хімічна. Відбувається порушення балансу холестерину, жовчних кислот і фосфоліпідів в складі жовчі, симптоми захворювання відсутні.

2. Латентна. Відбувається каменеутворення, може розвиватися запалення слизової оболонки.

3. Клінічна. Відповідає розвитку калькульозного холециститу, симптоми захворювання залежать від характеристик конкрементів, а також ступеня розвитку запального процесу.

Зростання захворюваності на жовчнокам’яну хворобу веде до збільшення частоти виникнення ускладнень.

До можливих ускладнень відносяться:

Жовтяниця.

Холецистит і холангіт.

Пролежні з утворенням билиодигестивных свищів.

Гангрена.

Перитоніт.

Непрохідність (найпоширенішою є біліарний ілеус).

Діагностика

Лікар для встановлення діагнозу збирає анамнез, скарги, уточнює характер болів, з’ясовує, як болить жовчний міхур. При об’єктивному огляді пацієнта з печінковою колікою живіт роздутий, під час дихання може спостерігатися відставання правої половини черевної стінки.

При пальпації відзначається болючість в точці Кера – проекція, де знаходиться жовчний міхур (за даними деяких джерел — симптом Кера). Крім того, позитивні наступні симптоми:

Мерфі.

Ортнера.

Мюссі-Георгієвського.

Обов’язковими в діагностиці жовчнокам’яної хвороби є лабораторні методи діагностики:

✔ Біохімічні показники крові: холестерин, амілаза, глюкоза – одноразово; білірубін, загальний білок, С-реактивний білок, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, гамма-глутамілтрансфераза – дворазово.

✔ Дослідження калу: еластаза, копрограма.

✔ Дослідження дуоденального вмісту.

✔ ОАК.

✔ ОАМ.

Проводять інструментальні методи дослідження, до яких відносяться: УЗД черевної порожнини (у тому числі, жовчного міхура та підшлункової залози), фіброгастроскопія, дуоденальне зондування, рентгенографія органів грудної клітки.

Високоінформативною є ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ). Це сучасний діагностичний метод, під час якого працює лікар-ендоскопіст з одночасним здійсненням рентгеноконтроля.

За допомогою фіброскопа виробляють контрастування біліарної системи з подальшою рентгенографією. Крім того, в деяких випадках можлива литоэкстракция з допомогою кошики Дорма.

Для ураженого жовчного міхура характери зміни його виду на ультразвуковому дослідженні: можлива деформація або зморщування, наявність конкрементів, а також потовщення стінки.

Широкими діагностичними можливостями володіє комп’ютерна томографія і магнітно-резонансна томографія з контрастуванням.

При жовчнокам’яній хворобі обов’язкова консультація хірурга.

Методи лікування жовчнокам’яної хвороби

Методи лікування жовчнокам’яної хвороби можуть бути різні, все залежить конкретно від ситуації і стану здоров’я.

Лікування може бути консервативне та хірургічне

Консервативне лікування знаходяться на амбулаторному або стаціонарному лікуванні пацієнтів проводиться за такими напрямами:

• Симптоматична терапія.
• Антибактеріальна терапія.
• Жовчогінні препарати.

Оптимальний вибір засобів, ніж лікувати кожного конкретного пацієнта вирішує лікар.

Симптоматичне лікування включає в себе призначення спазмолітиків. Антибіотики призначаються в період загострень.

Серед жовчогінних препаратів виділяють кілька груп:

1. Спрямовані на збільшення секреції жовчі;

2. Стимуляція моторної функції – ця група протипоказана при холелітіазі;

3. Холеспазмолитики.

Важливим етапом лікування жовчнокам’яної хвороби є дотримання дієти. Хворим у гострому періоді призначають дієту 5 А приблизно на місяць, полягає в механічно і хімічно легкому харчуванні.

Обмежується вживання жирів до 80 г на добу. Потім пацієнтів плавно переводять на дієту 5. При якій рекомендується виняток наступних продуктів: жирних сортів м’яса і риби, часнику, цибулі, газованих і алкогольних напоїв, яєць.

Народне лікування

Крім медикаментозної терапії людьми успішно застосовується лікування народними засобами, в тому числі, фітопрепаратами:

1. М’ята.
2. Звіробій.
3. Календула.
4. Пижмо.
5. Безсмертник.
6. Шипшина.
7. Тысечелистник.

Санаторно-курортне лікування показано при умові ремісії і відсутності загострень, що протікають з жовчної колькою. Корисні пацієнтам курорти з мінеральними водами і лікувальними грязями.

До хірургічного лікування відноситься холецистектомія, може виконуватися порожнинна і лапароскопічна.

Хворі хронічним холециститом стоять на обліку у терапевта і гастроентеролога і спостерігаються 2-4 рази в рік. Частота залежить від кількості виникнення рецидивів.

Жовчнокам’яна хвороба – це одна з причин виникнення болю в проекції розташування жовчного міхура. Крім ЖКБ причинами больового синдрому можуть бути: патології запальної природи (холецистит, холангіт); новоутворення; пухлиноподібні захворювання (поліпи); паразитарні інвазії; дискінезія жовчного міхура. Для успішного лікування необхідні своєчасне обстеження і постановка діагнозу.

Бережіть себе і пам’ятайте, що основа здоров’я – це профілактика розвитку захворювань.

Автор статті Шабарова Ганна Андріївна.