Етіологія залізодефіцитних анемій

Дефіцит Fe виникає

1) внаслідок його недостатнього надходження в організм з їжею

2) внаслідок недостатнього всмоктування з кишечника (симптом мальабсорбції, кишкові інфекції, виразковий коліт та ін)

3) при надмірному виведенні її з організму (кровотечі з ШКТ, сечові симптоми та ін.)

4) при підвищеній потребі в Fe (препубертатному та пубертатному періодах)

Частіше розвиток Fe-дефіцитних анемій відзначається у віці від 6 міс.-1,5 років при односторонньому молочному вигодовуванні. Це обумовлено утворенням погано розчинної фосфорної Fe і недостатнім надходженням Cu, Ni та ін. мікроелементів, необхідних для кровотворення.

Харчування рослинною їжею, навіть при великому вмісті в ній Fe, також може призвести до дефіциту Fe в організмі з-за недостатнього всмоктування з рослинних продуктів (про що згадувалося раніше).

Найбільш уразливі в плані розвитку гіпосидерозу недоношені діти (так як депо Fe утворюється в останні 3 місяці вагітності), діти з великим вагою, прискореними темпами зростання, від багатоплідної вагітності, від матерів з анемією

У підлітковому віці істотне значення в розвитку і частоті ЖДАНОВ має статева приналежність, інтенсивне зростання, збільшення м’язової маси, вплив статевих гормонів.

Організм хлопчиків набуває ряд фізіологічних переваг. Незважаючи на велику потребу в Fe, посилена вироблення андрогенів, що підтримують процес засвоєння Fe, майже у всіх запобігає розвитку манифестного дефіциту Fe.

Що стосується дівчаток, то інтенсивний ріст і розвиток, поява втрати крові з менархе, фізіологічна недостатність андрогенів призводять до розвитку не тільки латентного дефіциту Fe, який є майже у всіх дівчаток-підлітків, але і до ЖДАНОВ.