Фурункул: причини виникнення, симптоми, способи лікування

Фурункул – це шкірна патологія, що вражає волосяні фолікули. Причинами виникнення запалення є стафілококові та стрептококові інфекції. Гнійники виникають на різних ділянках тіла. В залежності від локалізації фурункула відзначаються різні симптоми. Виділяють кілька стадій розвитку патології. Існують заходи профілактики виникнення захворювання та способи терапії цієї патології.

1

Фурункул: що це таке?

Фурункул – це шкірне захворювання, яке вражає волосяні фолікули і інші тканини. В народі частіше використовується його просторічне назва – “чиряк”.

Основною причиною розвитку патології є стафілококова інфекція. Крім того, до розвитку гнійників можуть призвести такі захворювання:

• туберкульоз;
• гепатит;
• бронхіт;
• гайморит;
• тонзиліт;
• цукровий діабет.

Фурункули виникають на різних ділянках тіла: ніс, шия, особа, сідниці, передпліччя, груди і соски.

Захворювання у дорослих зустрічається частіше, ніж серед дітей. У чоловіків фурункули виникають частіше, ніж у жінок. Пік захворюваності фурункулами – осінь і весна.

2

Стадії розвитку

Формування фурункула відбувається протягом 10 днів. Потім він починає гоїтися. Виділяють три стадії розвитку захворювання:

• інфільтративна;
• гнійно-некротична;
• стадія загоєння.

На першій стадії відбувається поява інфільтрату (хворобливого ущільнення). Спочатку його розміри невеликі, але далі він збільшується в діаметрі до 3 см. Шкірні покриви навколо нього набрякають і стають болючими, відзначаються скарги на поколювання. Інфільтрат формується близько волоса.

Гнійно-некротична стадія починається через 3-4 дні після появи інфільтрату. У його центрі відбувається формування стрижня, що складається з уражених тканин і гною. Через деякий час прошарок тканини, яка його покриває, лопається і назовні виходить гнійний вміст. Хворобливі відчуття у пацієнта проходять.

На останній стадії рана починає поступово гоїтися. Якщо фурункул був маленького розміру, то шрамів не залишається. Якщо гнійник був великим, то може утворитися рубець на шкірі.

3

Клінічні прояви

Симптоми виникнення і розвитку фурункула залежать від того, в якій області тіла він виник. Найпоширенішими є фурункули над губою і в носі. Основними симптомами захворювання є:

• зростання температури тіла;
• головний біль;
• хворобливі відчуття в місці виникнення гнійника.

Фурункул на обличчі являє собою утворення червоного кольору, яке через кілька днів він починає рости. Максимальний розмір гнійника становить 4 см в діаметрі. Після загоєння шрамів не залишається з-за особливостей клітинного складу шкіри на обличчі.

Іноді фурункул з’являється у вушній раковині. При цьому відзначаються скарги на пульсуючий біль, яка віддає в щелепу і віскі. Хворобливі відчуття загострюються, якщо чіпати вухо або рухати щелепою.

Гнійник на губі являє собою болючий інфільтрат зі стрижнем. Якщо фурункул розвивається на краю губи, то через кілька днів відзначається сильний набряк. Виникають відчуття свербіння і біль.

Фурункул в носовій порожнині – гострий гнійний запальний процес на зовнішній і внутрішній поверхні крил носа, його перегородки і кінчика. У розвитку фурункула на носі виділяють дві стадії: інфільтративну і стадії абсцедування. Під час першої утворюється стрижень і виникає сильний біль. Друга характеризується поширенням гною в навколишні тканини. Причиною його виникнення є стафілококові та стрептококові інфекції. Вхід інфекції відбувається через травмування цій області (розчісування).

Фурункул на носі часто розвивається на крилах, кінчику носа або на носовій перегородці. Протягом двох днів відзначається поява набряку і ущільнення. Хворі пред’являють скарги на болі, які посилюються при жуванні. Такі симптоми супроводжуються астенією, головним болем і лихоманкою.

Іноді фурункули виникають під пахвою. Вони з’являються з-за патогенних мікроорганізмів, які потрапляють у волосяний фолікул. Відзначається інтенсивна біль і набряк в зоні ураження. Першими ознаками виникнення гнійника є свербіж і відчуття дискомфорту. Запалення охоплює фолікул, навколишні тканини і потовую залозу. Відбувається збільшення лімфовузлів в зоні ураження.

4

Ускладнення

У деяких випадках фурункул призводить до ускладнень. Це відбувається з тими гнійниками, які розташовуються в області носа і носогубного трикутника. Розвиткові ускладнень сприяють спроби видавлювання фурункулів і неправильне лікування.

Ускладнення можуть бути місцевими (абсцес, бешиха, карбункул, флегмона), віддаленими (лімфаденіт, флебіт, лімфангіт) і загальними (фурункульоз, патології головного мозку ).

Абсцес – виникнення гною в підшкірній клітковині або м’язах. Рожа – інфекційне захворювання, при якому уражаються шкіра і слизові оболонки. Супроводжується лихоманкою, почервонінням і набряком. Карбункул – гострий запальний процес декількох волосяних фолікулів. Флегмона – гнійне запалення жирової клітковини, яка не має чітких меж і поширюється на навколишні тканини.

Лімфаденіт – запалення лімфатичних вузлів, при якому п роисходит їх збільшення, відзначається головний біль, астенія і висока температура. Флебіт – гостре запалення вен. Лімфангіт – ураження капілярів, що супроводжується підвищеною температурою тіла, ознобом і слабкістю.

Фурункульоз – гнійне захворювання волосяного фолікула і навколишніх тканин. Основною причиною його виникнення є стафілококові інфекції.

5

Лікування

При виникненні гнійника необхідно звернутися до лікаря. Самостійно лікувати і видавлювати фурункул заборонено, тому що це може призвести до поширення інфекції і розвитку ускладнень.

Лікування фурункулів може бути місцевим і загальним. Для місцевої терапії захворювання використовують протимікробні препарати, якими обробляють запалену область і шкіру навколо осередку ураження. У стадії дозрівання накладають на фурункули іхтіолові пов’язки і застосовують УВЧ-терапію. Після дозрівання гнійників застосовуються турунди з протизапальними мазями (Левомеколь, Солкосерил, Актовегін) і пов’язки з розчином натрію хлориду. Лікування в стадії загоєння здійснюється за допомогою антибактеріальних та загоюють препаратів.

При великій кількості гнійників використовуються медикаменти, які спрямовані на підвищення імунітету. На стадії інфільтрації потрібно протирати місце локалізації гнійника спиртом або іншими антисептиками. Можна припікати фурункул йодом.

На гнійно-некротичній стадії лікування здійснюється за допомогою накладання пов’язки з кристаликами саліцилової кислоти на вогнище ураження.

До хірургічного втручання вдаються тільки в тому випадку, якщо гнійник знаходиться на стадії абсцедування. Операція полягає у розрізі гнійника під анестезією. Стержень фурункула має видаляти лікар спеціальними хірургічними інструментами. Розтин гнійника здійснюється при розвитку ускладнень (проникнення гною в підшкірно-жирову клітковину).

Лікування гнійника здійснюють до повного розсмоктування інфільтрату. При цьому заборонено використовувати розігріваючі компреси, так какэто сприяє поширенню запалення і виникнення нових фурункулів.

6

Профілактика

Заходи профілактики виникнення і розвитку захворювання полягають у дотриманні правил особистої гігієни. Рекомендується уникати переохолодження і вести здоровий спосіб життя.

Потрібно проводити своєчасну корекцію обмінних порушень і терапію хронічних захворювань. Слід правильно доглядати за шкірою, а при її пошкодженнях обробляти уражені ділянки антисептиками.