Гіпотиреоз у дітей
Ендокринна патологія займає одне провідних місць у захворюваності дітей і підлітків. Вагому частину займають хвороби щитовидної залози, які поширені повсюдно, по всій території Росії. У деяких регіонах Сибіру, південного Алтаю, Уралу та Далекого Сходу спостерігається знижена забезпеченість йодом приблизно в півтора – два рази. Порушення балансу надходження йоду в організм призводить до порушення функції залози.
Завдяки сучасним діагностичним методам, визначати порушення з боку залози не становить особливих труднощів. Найбільш часто зустрічаються гіпотиреоз і гіпертиреоз (мікседема, Базедова хвороба), як наслідок ураження щитовидної залози. Більш докладно розглянемо гіпотиреоз у дітей, наголосивши на важливості його своєчасної діагностики та адекватність лікування.
Гіпотиреоз об’єднує групу захворювань, що супроводжуються зниженою виробленням гормонів щитовидної залози первинного, вторинного і третинного генезу, а також при нечутливості тканин до вироблюваним гормонів.
Щитовидна залоза секретує наступні види гормонів: тироксин, трийодтиронін і кальцитонін. Перші два з перерахованих вище надають подібний вплив на організм впливають на роботу серцево-судинної, нервово-ендокринної системи, нирок, печінки, прискорюють ріст і диференціювання тканин. У період внутрішньоутробного розвитку дитини (в перші 20 тижнів вагітності) тиреоїдні гормони проникають в організм плода від матері. У другій половині вагітності самостійно починає функціонувати щитовидна залоза дитини.
Первинні форми хвороби розвиваються як наслідок генетичних дефектів синтезу гормонів, а також при вродженій ваді розвитку щитовидної залози. Набуті форми захворювання беруть свій початок після хірургічних втручань на щитоподібній залозі -тиреоїдектомії, опроміненні області шиї, перенесених гострих, автоімунних і хронічних тиреоїдитів, при нестачі йоду в продуктах харчування, цистинозі, ураженні гіпоталамуса.
Частіше гіпотиреозом хворіють дівчатка. Є расові відмінності в епідеміології вродженого гіпотиреозу: діти білої раси хворіють частіше негрів. Дитина з вродженим гіпотиреозом (ВГ) народжується в строк або від переношеної вагітності, з великою масою тіла (більше 4 кг), обличчя набрякле, язик великий, рот постійно відкритий. У пологовому залі вже звертає на себе увагу голос дитини при плачі – низького тембру, грубий. У перинаталаьном періоді відзначається затяжна жовтяниця, гіпертонус м’язів, пупкова грижа. При годуванні такі діти відчувають труднощі: поганий апетит, недостатня прибавка у вазі, схильність до закрепів, утруднене ковтання, сонливість. Шкіра суха, схильна до лущення. Пізніше приєднується затримка розвитку дитини аж до ідіотії, анемія, функціональні зміни інших органів і систем.
Зважаючи на надзвичайну важливість ранньої діагностики ВГ, в пологових будинках проводять скринінгове дослідження, визначаючи рівень вмісту тиреодного гормону і фракції Т4 в капілярних еритроцитах. У тих районах, де скринінг не проводиться, слід обстежувати пацієнтів при наявності більш або двох симптомів, зазначених вище. Також варто згадати і про пренатальної діагностики можливого вродженого гіпотиреозу плода від матері, що страждає гіпертиреозом, оскільки синтетичні антагоністи трийодтироніну, використовувані вагітної в якості базисної терапії екстрагенітальної патології, знижують вироблення власного гормону плода. Такі жінки стоять на особливому обліку в жіночій консультації і неодноразово за період вагітності проходять ендокринологічне обстеження з визначенням гормонального фону.
Основа лікування будь-якої форми гіпотиреозу – замісна терапія препаратом L-тироксин – синтетичний гормон щитовидної залози. Контроль лікування здійснюють за допомогою ТТГ, частоти пульсу, біохімічних показників крові. Батьки відзначають поліпшення апетиту у дитини, його активна поведінка, інтерес до ігор і навколишніх предметів. Замісна терапія здійснюється довічно. Поряд з L-тироксином призначають нейротрофічні препарати (пантогам, пірацетам, церебролізин), курсовий прийом витоаминов А і групи В, препарати заліза. Обов’язкові загальнозміцнюючі процедури: гімнастика, ЛФК, масаж.
З диспансерного обліку пацієнти не знімаються.