Галюцинаторний синдром (галюциноз)

ГАЛЮЦИНАТОРНИЙ СИНДРОМ (ГАЛЮЦИНОЗ) протягом досить тривалого часу проявляється майже винятково численними галюцинаціями і протікає без порушення свідомості. Виникає при шизофренії, органічних і судинних захворюваннях ЦНС, симптоматичних психозах, інтоксикацій, епілепсії. Розрізняють слуховий, зоровий і тактильний (відчуття повзання під шкірою черв’яків, комах, мікробів) галлюцинозы. При слуховому (найбільш часто зустрічається) галюцинозі вербальні галюцинації виникають у вигляді монологу або діалогу; обмани сприйняття носять коментує або імперативний характер. В останньому випадку можливі тенденції до самоушкодження або навіть суїцидальні спроби, а також акти агресії по відношенню до оточуючих. В процесі розвитку захворювання нерідко приєднується нюховий галюциноз (погані запахи у сприйнятті хворого виходять як від власного тіла, так і від оточуючих предметів); спостерігається також трансформація галлюцинаторного синдрому в параноїдний.