Кмин звичайний – Carum carvi L.

Кмин звичайний – Carum carvi L.Родина зонтичні — Umbelliferae.

Ботанічна характеристика

Дворічна трав’яниста рослина. Стебло пряме, гіллясте, 30-60 см у висоту. Листки чергові, піхвові, тричі перисторозсічені, з линейноланцетоподобными частками. Квітки дрібні, білі, зібрані в складні парасольки. Насіння дрібне, гладкі, на смак трохи гіркуваті, пряні. Рослина поширена по всій території України. Росте на вологих луках, узліссях, ярах. Розводять його на присадибних ділянках як пряне, лікарська рослина.

Сировину

З лікувальною метою використовують насіння кмину. Насіння заготовляють під час дозрівання в липні-серпні.

Хімічний склад

Насіння кмину містять ефірні олії (3-8%), в яких містяться близько 50% карвона, який обумовлює різкий запах його. Крім того, насіння кмину містять клітковину, оксидазу, пентозани (5,9%), фурфурол (3,4%), пектин (0,8-1,4%), кверцетин, цукру (2-4%), смоли, віск, крохмаль (4-5%), слиз, мінеральні солі (калію, натрію, фосфору, кальцію, магнію, заліза, сірки, кремнію, хлору).

Біологічного дію і корисні властивості

Користь кмину звичайного досить широко використовується в народній і науковій медицині. Рослина підсилює секреторну діяльність залоз шлунка і кишечника, воно активізує утворення шлункового соку, покращує перистальтику кишечника, знижує артеріальний тиск. Препарати кмину вживають як антисептичну, жовчогінну, протиспазматичний засіб. Крім того, рослина має відхаркувальну властивість, має седативну і болезаспокійливу дію.

Показання до застосування

У терапевтичній офтальмології вживається кмин звичайний для лікування гострих і хронічних кон’юнктивітів, блефаритів, ячменей, екзематозних захворювань повік, дерматитів століття. Препарат кмину звичайного широко використовується при хронічних гастритах з недостатньою секреторною функцією, при болях у шлунку і кишечнику з явищами метеоризму, при гепатиті, гепатохолециститі, холангіті. Рослина з успіхом використовують для лікування гіпертонічної хвороби.

Способи застосування або як приймати кмин

При гіпертонічній хворобі слід з’єднати кмин звичайний з барвінком малим, омелою білою, глодом колючим, коренем валеріани лікарської, листям меліси лікарської. Готують суміш у співвідношенні 1:1:3:3:2:2. Беруть 1 столову ложку суміші, заливають склянкою окропу, настоюють 2 години, проціджують і п’ють по 100 мл 2 рази на добу за 30 хвилин до їжі.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code