Короткострокова пам’ять

Щодо слухового і вестибулярного сприйняття місця їжі ми змогли вловити лише невелике збільшення максимуму відстрочки. Причиною, мабуть, було те обставина, що порівняно рідко випробовувалася відстрочка на слухове і вестибулярне сприйняття. Але при певних умовах, коли собака вже привчена до даного роду дослідів, а постукування мискою з підгодовуванням проводиться систематично на одній чи на іншій стороні кімнати, то тривалість збереження в пам’яті напрямку джерела звуку з прямим ходінням точно до місця звуку доходила до 15-18 хв.

Короткострокова пам’ять вивчалась нами також на комплексне сприйняття місцезнаходження їжі: тварина відводилося з клітки на нове місце їжі в експериментальній кімнаті, йому давали поїсти або понюхати їжу і відводили назад у клітку. Після звільнення через багато хвилин воно бігло до місця їжі. Такі досліди проводилися нами з давніх пір на різних тварин. Але в новітніх дослідах, спільно з Айвазашвілі, ми вивчили максимум відстрочки на комплексне сприйняття їжі і знайшли, що він значно більше, ніж при ізольованому сприйнятті одним органом чуття. Собака може піти до місця їжі не тільки через десятки хвилин, але і через кілька годин, і в наступні дні.

Якщо досліди проводяться при незмінною обстановці, тобто якщо собаці дати їжу в новому місці, відвести в клітку і залишити там надовго в повній тиші, при відкритті клітини через 25-30 хв. вона може вийти з неї, але до місця їжі не піде. Але це не означає, що у неї відсутня в пам’яті це місце їжі. Якщо після комплексного сприйняття нового місця їжі повернути собаку в клітку, а через деякий час відвести в віварій і потім через різні проміжки часу приводити її назад, вона може піти прямо до місця їжі не тільки через 25-30 хв. після сприйняття, ло і через кілька годин, і в наступні дні.