ЛІКАРСЬКІ ВЗАЄМОДІЇ ДІУРЕТИКІВ

Петльові діуретики (фуросемід, етакринова кислота) потенціюють нефро – та ототоксичні ефекти аміноглікозидів, особливо при наявності у пацієнтів дисфункції нирок.

На фоні гіпокаліємії, спричиненої петльовими та тіазидними діуретиками, можливе посилення дигіталісної інтоксикації.

При поєднанні діуретиків з антиаритмічними препаратами можливий розвиток порушень ритму за рахунок подовження інтервалу QT.

Спіронолактон знижує ниркову екскрецію дигоксину.

Що передує прийом тіазидних і петльових діуретиків призводить до вираженого гіпотензивного ефекту першої дози празозину та інгібіторів АПФ, а поєднання останніх з калійзберігаючими діуретиками може призвести до розвитку тяжкої гіперкаліємії.

Тіазидні діуретики послаблюють ефекти пероральних гіпоглікемічних засобів та інсуліну.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) послаблюють дію діуретиків і підвищують ризик розвитку ниркової недостатності за рахунок блокади синтезу простагландинів у нирках та погіршення ниркового кровотоку.

Діуретики підсилюють токсичність препаратів літію за рахунок зниження його кліренсу.

Холестерамин і колестипол знижують всмоктування діуретиків уШКТ.