Льнянка звичайна

Багаторічна трав’яниста рослина з родини ранникових. Трава містить алкалоїд пеганін, флавоноїди, органічні кислоти. Рослина отруйна.

Лікувальне застосування.

У традиційній медицині країн широко застосовується з метою поліпшення роботи шлунка, кишечника, посилення виділення сечі, поту і жовчі, видалення газів при метеоризмі, зменшення запалення та інфільтрацію різних органів, усунення глистів у кишечнику. Настій трави використовують при жовтяниці, атонічних запорах, при геморої і різних шкірних захворюваннях (екзема, псоріаз та ін). У Німеччині настій трави призначають при запаленні жовчного міхура, млявості кишечника, хвороби Меньєра та нетриманні сечі. Внутрішнє застосування льнянки, як отруйної рослини, вимагає обережності.

Форма застосування

–Настій 1,5 чайної ложки трави на 1 склянку окропу для прийому по столовій ложці 3 рази в день.

Зовнішньо вживається у вигляді компресів при різних шкірних захворюваннях, для поліпшення росту волосся.