Лейкоцитурія — наслідок запалення в нирках і сечовивідних шляхах

Загальний аналіз сечі, який здавав, напевно, кожен з нас — простий та інформативний тест, що дозволяє лікареві судити про роботу нирок і сечовивідних шляхів. За допомогою цього лабораторного дослідження виявляються патологічні симптоми, але найчастіше медики діагностують лейкоцитурию. Що це таке, чому розвивається, як лікується — спробуємо розібратися.

Поняття лейкоцитурії та класифікація симптому

Важливо розуміти, що лейкоцитурія — це не якесь конкретне захворювання, а симптом, який може супроводжувати різні недуги. Він характеризується виявленням лейкоцитів — білих кров’яних тілець — в аналізі сечі (ОАМ).

У нормі лейкоцити в сечі практично не потрапляють. Їх фізіологічне кількість при мікроскопії сечового осаду складає:

• 0-3 в п/з (в полі зору) — у чоловіків;
• 0-6 в п/з — у жінок.

Підвищення кількості лейкоцитів — поширене порушення. Найчастіше воно є наслідком запального процесу в органах сечовидільної системи. Причому ця патологія може бути як інфекційного (при пієлонефриті, циститі, простатиті), так і неінфекційного (при гломерулонефриті, інтерстиціальному нефриті) характеру.

У своїй лікарській практиці мені доводиться стикатися з підвищеним вмістом лейкоцитів у сечі досить часто. Така проблема зустрічається у пацієнтів будь-якого віку і статі, але найчастіше вона діагностується у жінок, в тому числі вагітних. На жаль, нерідко симптом виявляється і у дітей.

Цікаво, що не завжди він пов’язаний саме із захворюваннями сечовидільної системи. Пам’ятаю цікавий клінічний випадок: у дитини 6 років виявилося велика кількість лейкоцитів у сечі. Перевірили нирки — все в порядку. Виявилося, що так організм зреагував на глистові інвазії: позбавилися від паразитів, і аналізи прийшли в норму.

Головна небезпека лейкоцитурії полягає в тому, що вона тривалий час може протікати абсолютно безсимптомно. Тому я рекомендую не ігнорувати щорічні запрошення на профілактичні огляди і регулярно здавати аналізи.

У медицині існує кілька класифікацій цього симптому.

1. В залежності від концентрації лейкоцитів:
   • незначна — 8-10 в п/з;
   • помірна — 50-100 в п/з;
   • виражена (піурія) — суцільно в п/з.
2. За типом виявлених клітин:
   • нейтрофільна — при інфекційному процесі в нирках, сечовому міхурі, сечівнику;
   • мононуклеарная — при різних варіантах гломерулонефриту;
   • лімфоцитарна — при системних аутоімунних захворюваннях (ревматоїдному артриті, системному червоному вовчаку);
   • еозинофільна — при алергозах.
3. За рівнем ураження:
   1. Ниркова:
      • тубулярная і гломерулярная — при гломерулонефритах, межуточном нефриті;
      • чашкова, мискова — при пієлонефриті, туберкульозі нирки, полікістозі, гідронефрозі.
   2. Внепочечная:
      • мочеточниковая — при мегалоуретере, ектопії, перегині, дивертикулі сечоводу;
      • внаслідок ураження сечового міхура при циститі, каменях сечового міхура, уретероцеле;
      • внаслідок ураження уретри — при уретриті, фімозі, стриктуре, свище уретри.

Причини розвитку

У більшості випадків лейкоцитурія розвивається на тлі запального процесу в органах сечовидільної системи.

Уретра, сечовий міхур, сечоводи

Неспецифічний уретрит і цистит частіше зустрічаються у представниць прекрасної статі. Із-за особливостей анатомії (короткий і широкий сечовипускальний канал) мікроорганізмів простіше проникнути в сечовий міхур жінки, ніж чоловіки. Основними збудниками захворювання є:

• кишкова паличка;
• умовно-патогенні грибки роду Candida;
• уреаплазми;
• хламідії.

Серед факторів ризику розвитку інфекцій сечовивідних шляхів:

• переохолодження;
• зниження імунітету;
• гормональний дисбаланс;
• порушення кровообігу в органах малого тазу внаслідок сидячої роботи, носіння тісної білизни, вагітності.

Ниркові балії

Запальний процес в нирках найчастіше викликається:

• бактерією E. coli;
• протея;
• стафілококом;
• синьогнійною паличкою.

Можливий як висхідний шлях поширення інфекції з нижчих відділів, так і гематогенний (з током крові).

В окремих випадках через 2-3 роки після первинного зараження M. tuberculosis розвивається специфічне туберкульозне ураження нирок.

Крім інфекції, виділення лейкоцитів з сечею викликають сечокам’яна хвороба та інші урологічні патології.

Інтерстиціальна тканина нирок

Ураження інтерстиціальної (проміжної) тканини нирок зазвичай має аутоіммунну природу (при гломерулонефриті), а також розвивається при впливі токсикантів.

Незначна лейкоцитурія спостерігається при:

• хронічної ниркової недостатності (ХНН);
• амілоїдозі нирок;
• діабетичному гломерулосклерозе;
• нефротичному синдромі;
• системних сполучнотканинних захворюваннях.

У дітей патологічний симптом може бути наслідком будь-якого захворювання, описаного вище. Нерідкі і випадки помилкової лейкоцитурії (частіше у дівчаток), пов’язані з недотриманням гігієни, появою попрілостей біля статевих органах.

Відео: зміни в аналізах сечі у дітей

Лейкоцитурія при вагітності зустрічається часто. Вона є проявом інфекційного процесу в нирках і сечовивідних шляхах, а також у піхву (при недотриманні правил збору сечі).

Як проявляється лейкоцитурія

Оскільки лейкоцитурія супроводжує найрізноманітніші захворювання, вона може проявлятися по-різному. У таблиці нижче — симптоми, типові для недуг нирок і сечовивідної системи в цілому.

Захворювання, що супроводжуються лейкоцитурією, і додаткові симптоми — таблиця

Захворювання	Симптоми
Уретрит	печіння, різі при сечовипусканні; слизово-гнійні виділення з сечовипускального каналу; часті позиви до сечовипускання; відчуття неповного випорожнення сечового міхура; помутніння урини; почервоніння, набряклість слизової оболонки навколо зовнішнього отвору уретри.
Цистит	часті виражені позиви до сечовипускання; відчуття печіння під час виділення сечі; гематурія — поява крові в сечі; біль, дискомфорт у нижній частині живота, над лобком; іноді — підвищення температури тіла до 37-38 °С.
Пієлонефрит	болі в області попереку; втрата прозорості сечі, поява в ній домішок крові, гною; набряклість після нічного сну; підвищення температури тіла; ознаки інтоксикації організму — озноб, нудота, головні болі, різка слабкість.
Гідронефроз	односторонні болі в попереку за типом ниркової кольки; прискорені позиви на сечовипускання; утруднення, болючість сечовипускання; гематурія; артеріальна гиперензия; нудота, блювання.
Туберкульоз нирки	симптоми інтоксикації — слабкість, швидка стомлюваність, різке схуднення; субфебрильна температура тіла; масивна гематурія і піурія (зазвичай не супроводжуються больовими відчуттями.
Сечокам’яна хвороба	відчуття печіння, різі над лобком і по ходу уретри; болі в попереку; помутніння сечі; при виході каменю з балії — напад ниркової коліки.
Гломерулонефрит	болі в області попереку; набряки; підвищення артеріального тиску; зміна кольору сечі — вона набуває відтінок «м’ясних помиїв» з-за присутності великої кількості білка і еритроцитів; головний біль, нудота, блювання.
Інтерстиціальний нефрит	олигоурия — зниження добового діурезу; набряки, підвищення артеріального тиску та інші ознаки ниркової недостатності; млявість, різка слабкість, втрата апетиту; нудота, блювання.

Сучасні методи діагностики

Щоб виявити лейкоцитурию, досить здати загальний аналіз сечі. При цьому важливо мінімізувати ризик похибок. Виконуйте нескладні правила:

1. Для дослідження підходить ранкова сеча.
2. Перед збиранням необхідно провести ретельний гігієнічний туалет статевих органів.
3. Використовуйте чисту і суху посуд для збору. Сьогодні в будь-якій аптеці можна придбати спеціальні контейнери для аналізів.
4. Потрібна середня порція урини: для цього трохи помочитесь в унітаз, потім в баночку, а залишок сечі знову направте в унітаз.
5. Жінкам додатково рекомендується закрити піхву сухою ватою.
6. Під час менструації сечу на аналіз здавати небажано.

Якщо за результатами обстеження перевищення допустимої кількості лейкоцитів у сечі все ж виявлено, буде потрібно додаткове обстеження. Воно включає:

1. Клінічні методи:
   1. Збір скарг і анамнезу — дозволяє фахівцю з’ясувати наявні проблеми зі здоров’ям і окреслити коло діагностичного пошуку.
   2. Загальний огляд — допомагає побачити типові «ниркові» симптоми, наприклад, набряк повік і обличчя.
   3. Термометрія.
   4. Вимірювання артеріального тиску.
   5. Визначення симптому Пастернацького (у випадку розвитку запального захворювання нирок у пацієнта спостерігається сильна болючість при легкому постукуванні кулаком по попереку).
2. Лабораторні тести:
   1. Загальний аналіз крові (ОАК) — з його допомогою можна виявити запальний процес в організмі (його ознаки — лейкоцитоз, прискорення ШОЕ).
   2. Біохімічний аналіз крові — підвищення концентрації креатиніну та сечовини в крові свідчить про розвиток ниркової недостатності.
   3. Проба сечі по Нечипоренко з метою виявлення запального ураження в сечовидільній системі. Дозволяє визначити точну кількість формених елементів (лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів) в 1 мл сечі.
3. Інструментальні тести:
   1. УЗД — ефективний, швидкий і безпечний метод діагностики структурних змін у паренхімі нирки і стінках сечового міхура.
   2. Екскреторна урографія — рентгеноллогическое дослідження, що дозволяє візуалізувати контури нирок і чашково-мискової системи, а також оцінити функціональний стан нирок.
   3. КТ, МРТ — сучасні методи, з допомогою яких можна отримати тривимірне пошарове зображення органів.

Фотогалерея: методи діагностики хвороб нирок

До якого лікаря звернутися, якщо у ваших аналізах сечі підвищений вміст лейкоцитів? Спеціаліст первинної ланки — терапевт або педіатр. Після додаткового обстеження він зможе призначити лікування або, якщо це необхідно, направить до лікаря вузького профілю. Залежно від причин лейкоцитурії це може бути:

• нефролог;
• уролог;
• дерматовенеролог;
• фтизіатр;
• ревматолог;
• алерголог та ін.

Принципи лікування

Лікування лейкоцитурії завжди повинне бути спрямоване на захворювання, що стало її причиною. При запальних ураженнях нирок і сечовивідних шляхів воно спрямоване на:

• видалення збудника з організму;
• зменшення запальної реакції;
• підвищення загального та місцевого імунітету;
• профілактику ускладнень.

Корекція способу життя і дієта

На час гострого періоду захворювання пацієнту рекомендовано постільний режим. До повного одужання виключаються важкі фізичні навантаження, підйом вантажів. Слід уникати переохолоджень, тримати поперек в теплі.

Ниркові захворювання вимагають дотримання спеціальної лікувальної дієти:

1. Обмежте кількість вживаної солі до 2-3 р/добу.
2. Відмовтеся від солінь і маринадів, фастфуда, ковбас, копченостей, надмірно гострих і пряних страв.
3. Віддайте перевагу пісним, маложирним сортів м’яса і риби.
4. Пийте більше чистої негазованої води (якщо лікар не рекомендував вам інше).

Медикаментозна терапія

Медикаментозне лікування запалення органів сечовидільної системи включає використання:

1. Антибіотиків. Ці ліки знищують патогенні бактерії, що потрапили в нирки або сечовивідні шляхи, тобто борються із основною причиною захворювання. Препарати вибору:
   1. Фторхінолони — Левофлоксацин, Офлоксацин, Ципрофлоксацин.
   2. Цефалоспорини III-IV покоління — Цефтріаксон, Цефотаксин.
   3. Пеніциліни — Флемоксин солютаб, Амоксицилін, Аугментин.
   4. Аміноглікозиди — Гентаміцин, Тобраміцин.
   5. Макроліди — Азитроміцин, Кларитроміцин.
2. НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби). Призначаються для пригнічення запальної реакції, зменшення больового синдрому та ознак інтоксикації. Найчастіше лікарі віддають перевагу таким препаратам, як Кетонал, Індометацин.
3. Спазмолітиків. Знімають патологічне напруження гладкої мускулатури сечовивідних шляхів, полегшують відтік сечі. Популярні ліки — Но-шпа, Папаверин.
4. Уросептиків. Це натуральні препарати на рослинній основі, які зменшують запалення, перешкоджають застою рідини в організмі. Можна купити Канефрон, Фитолизин.
5. Сечогінних препаратів. Діуретики призначаються тільки при хронічних захворюваннях з метою полегшити роботу нирок. За свідченнями лікаря використовуються Фуросемід, Індапамід, Верошпірон.
6. Імуномодуляторів. Такі ліки спрямовані на підвищення захисних сил організму. Перевага віддається натуральним рослинним препаратам — Имуналу, настоянки ехінацеї.
7. Полівітамінів.

Обов’язкові антибіотики. Тут радити не беруся, оскільки в залежності від бактерії прописують різні види антибіотиків, це вже краще призначить лікар. Після курсу антибіотиків є дуже гарна штучка, мені нещодавно мій нефролог прописав, називається «Канефрон» — класні таблеточки на травах, дуже раджу. Крім них рекомендую Фитолизин (така паста на травах зі специфічним запахом) 4 рази в день і Уролесан (краплі на шматочок цукру капаєте і рассасываете). Ось мій звичайний набір. Звичайно 2 тижні такого лікування і все добре!

Мені хочеться детальніше зупинитися на протимікробної терапії пієлонефритів і інших запальних захворювань системи виділення. Підбір антибіотика для пацієнта — справа не проста, адже потрібно враховувати масу нюансів. Приміром, фторхінолони дуже ефективні, але мають масу протипоказань і часто викликають у хворих на дисбактеріоз (тому я завжди призначаю їх у поєднанні з пробіотиками). Амінопеніциліни без побоювання можна використовувати для лікування дітей (навіть новонароджених) та вагітних жінок, але стійкість до них бактерій беспристанно зростає. А антибіотики з групи макролідів найкраще діють, якщо уретрит або цистит спричинений збудниками ЗПСШ — хламідіями, мікоплазмами.

Тому ніколи не займайтеся самолікуванням. Нехай відповідні ліки підбере для вас лікар. Не забувайте про те, що таблетки потрібно приймати регулярно, і обов’язково завершіть курс терапії до кінця. При інфекціях сечовивідних шляхів антибіотики треба приймати в середньому 5-7 днів, при пієлонефриті — 15-20 днів і навіть більше.

Рецепти народної медицини

Нетрадиційна медицина використовується як доповнення до медикаментозного лікування. При хронічних захворюваннях народні засоби покращують роботи системи виділення і навіть можуть зробити загострення більш рідкісними. Вони володіють наступними лікувальними ефектами:

• протимікробний;
• протизапальний;
• спазмолітичний;
• сечогінний.

Відмінно зарекомендували себе рецепти:

1. У сезон приймати свіжий сік журавлини по 1 склянці 3 р/д.
2. Приготувати відвар мучниці. Столову ложку подрібнених сушених листя залити 250 мл окропу, витримати 25-30 хвилин на водяній бані. Готовий розчин остудити і процідити, кип’яченою водою довести його обсяг до повних 250 мл Приймати по 2 ст. л. 5 разів на добу. Курс лікування — два тижні.
3. Закип’ятити 200 г вівса у літрі незбираного молока. Остудити і процідити. Пити по чверті склянки 4 р/д.
4. Взяти в рівній пропорції лікарські рослини — шипшина, березові листя, хмелю, корінь цикорію, деревій. 2 ст. л. готової суміші залити 500 мл гарячої води, настоювати 2-3 години. Процідити і приймати по 100 мл 3 р/д протягом тижня.

За багато років вже призвичаїлася лікувати хворі нирки сама… По-перше, треба як можна більше пити. Дуже гарні різні трав’яні відвари: мучниця, звіробій, петрушка та інші травички. Особисто мені найкраще звіробій допомагає, перевірено. Крім цього в день випиваю 1, 5 літра мінеральної води, тільки гарною, типу Баггиати або Гарчав-Су. Наливаєте в склянку, газ випускаєте і п’єте. Не менше 1 літра в день, а то результату не буде. Ще як не дивно мені допомагає чай каркаде, заварюєте і пити гарячим, теж добре при нирках.

Важливо! Як і будь-які інші ліки, засоби народної медицини мають свої протипоказання. Перед початком застосування того або іншого рецепту обговоріть його з вашим лікарем.

Як не можна лікувати лейкоцитурию

Якщо у ваших аналізах виявлено лейкоцитурія, суворо забороняється:

1. Ігнорувати цей факт і відкладати візит до лікаря.
2. Займатися самолікуванням.
3. При наявності ознак інтоксикації займатися спортом, вести активний спосіб життя.
4. Вживати алкоголь (особливо на тлі лікування антибіотиків).
5. Без узгодження з лікарем замінювати одні призначені препарати на інші.
6. Переривати курс лікування достроково.

Прогноз захворювання і можливі ускладнення

Лейкоцитурія, навіть якщо вона протікає безсимптомно — це лабораторний ознака, який повинен насторожити. Вона є показником того, що в організмі є вогнище запалення, з яким потрібно боротися. Небезпека запущеного патологічного процесу полягає в тому, що він поширюється усе вище і вище. Так, нелікований уретрит рано чи пізно призводить до запалення сечового міхура, цистит — чашково-мискової системи. У підсумку уражається паренхіматозна тканина нирок, а їх функції грубо порушуються.

Серед можливих ускладнень:

• формування фурункула, карбункула нирки;
• хронічна ниркова недостатність;
• сепсис;
• вторинне ураження органів репродуктивної системи, безпліддя.

Своєчасна діагностика симптому, встановлення його причини і грамотне лікування дозволять уникнути таких серйозних проблем і надовго збережуть здоров’я нирок.

Заходи профілактики

Щоб запобігти проблеми зі здоров’ям сечовидільної системи, досить дотримуватися простих правил:

1. Дотримуватися раціональну дієту з різким обмеженням жирної, гострої, зайво солоної їжі.
2. Щодня випивати 1,5–2 л чистої води.
3. Уникати переохолоджень.
4. Відмовитися від шкідливих звичок.
5. Дотримуватися принципів ЗСЖ.
6. Своєчасно лікувати інфекційні захворювання.
7. Регулярно проходити профілактичні огляди і здавати аналізи.

Особливу увагу до свого здоров’я слід приділити майбутнім мамам, оскільки виношування дитини — серйозне навантаження на організм і нирки зокрема. Щоб уникнути можливих патологій, рекомендується:

1. При плануванні дитини пройти ретельне обстеження організму для виключення патології з боку сечовидільної системи.
2. Регулярно здавати загальний аналіз сечі.
3. При появі щонайменших скарг негайно звертатися за медичною допомогою.

Важлива також і рання УЗД-діагностика стану нирок плода (починаючи з 20 тижня вагітності). Це дозволить своєчасно виявити вроджені вади розвитку і скласти план лікування малюка після народження.

Саме по собі підвищення лейкоцитів в сечі не представляє небезпеки. Однак воно свідчить про васпалительном процесі в організмі, який потрібно діагностувати і лікувати. Чим раніше пацієнт звернеться до лікаря, тим простіше з’ясувати причини патологічного симптому і призначити адекватну схему терапії. Це значно знизить ймовірність розвитку ускладнень з боку сечовидільної системи.