МОДИФІКАЦІЯ ДІЇ ГЛЮКОКОРТИКОЇДІВ

Лікарські фактори

Підвищення активності глюкокортикоїдів відзначається при супутньому призначенні еритроміцину (уповільнює метаболізм глюкокортикоїдів в печінці), саліцилатів (збільшення не зв’язаної з білками фракції глюкокортикоїдів), естрогенів.

Послаблення ефекту глюкокортикоїдів спостерігається при паралельному прийомі індукторів мікросомальних ферментів печінки — фенобарбіталу, дифеніну, рифампіцину та інших.

Поряд з модифікацією дії глюкокортикоїдів під впливом інших лікарських засобів слід пам’ятати, що самі глюкокортикоїди можуть змінювати активність ряду ліків:

— послаблюють дію антикоагулянтів, антидіабетичних та антигіпертензивних лікарських засобів;

— посилюють дію теофіліну, симпатоміметиків, їм-муносупрессантов, нестероїдних протизапальних засобів.

Нелікарські фактори

Підвищення активності глюкокортикоїдів із зростанням небезпеки розвитку небажаних реакцій відмічається при гіпо-альбуминемии, гострих захворюваннях печінки, гіпотиреозі, підвищення рівня естрогенів.

Зниження активності глюкокортикоїдів спостерігається при гіпертиреозі.