Інфекції сечовивідних шляхів у чоловіків – весь список

Інфекційні захворювання виникають із-за попадання в організм патогенних мікроорганізмів.

Інфекція сечовивідних шляхів у чоловіків вражає такі органи, як нирки, сечовий міхур, передміхурову залозу, сечоводи та сечовий канал.

Види захворювань

При попаданні інфекції в сечовивідні шляхи, розвиваються такі хвороби:

• Уретрит. Запалення сечовипускального каналу характеризується сильною різзю і болем при сечовипусканні і виділеннями з нього. Далі процес передається висхідним чи низхідним шляхом на інші органи. При лікуванні хвороби виникає таке ускладнення – як стриктура, що виявляється ослабленням напору сечі.
• Цистит. При залученні сечового міхура в патологічний процес, чоловік відчуває болючі відчуття, відчуття печіння та свербежу під час акту сечовипускання. Характерний симптом – гематурія (поява крові в сечі).
• Простатит. Запалення передміхурової залози буває як гострим, так і хронічним. При першому попаданні інфекції в організм чоловіка, захворювання виникає гостро, але при лікуванні, процес стає хронічним і вилікувати його вже неможливо.
• Пієлонефрит. При проникненні патогенних мікроорганізмів в ниркові балії, порушується відтік сечі, знижуються захисні сили організму і з’являються інші специфічні і неспецифічні ознаки хвороби.
• Гломерулонефрит. Інфекційне захворювання характеризується залученням в запальний процес ниркових клубочків. Супроводжується такими симптомами як – набряки, гематурія, підвищення артеріального тиску, біль у поперековій області.

Симптоми інфекційних захворювань

Для циститу, пієлонефриту, простатиту, уретриту, гломерулонефриту характерні різні ознаки.

При наявності патогенних бактерій в сечовивідних шляхах чоловіки, не залежно від органу-мішені переважають такі симптоми:

• біль під час акту сечовипускання,
• біль в поперековій області,
• слабкий напір струменя сечі,
• часті позиви сечовипусканні,
• неможливість випорожнитись,
• кров у сечі.

Крім цих ознак, можливі:

• підвищення температури тіла до фебрильних цифр,
• озноб,
• нудота,
• слабкість.

Діагностика патології

Перед призначенням антибіотика, лікар повинен врахувати такі фактори як:

• тривалість захворювання,
• стан сечовивідних шляхів чоловіки,
• супутні захворювання інших органів,
• вид збудника патології.

Зібравши повний анамнез, необхідно зробити додаткові дослідження у вигляді:

• загального аналізу крові,
• загального аналізу сечі,
• біохімічного аналізу крові,
• бактеріологічного посіву сечі,
• ПЛР – діагностики (при не ефективності бактеріологічного методу).

Так само необхідні інструментальні методи дослідження:

• ультразвукова діагностика органів сечовивідних шляхів;
• рентгеноконтрастная діагностика;
• комп’ютерна томограма;
• цистоскопія.

Лікування інфекції сечовивідних шляхів

Лікування інфекції сечовивідних шляхів у чоловіків полягає в знищенні патогенних мікроорганізмів, які і викликали хворобу. Головні ліквідатори бактеріальної флори — це антибіотики.

Лікування антибіотиками

Для боротьби з патологією сечовивідних шляхів використовуються наступні групи антибіотиків.

1. Сульфаніламіди. Група препаратів має широкий спектр дії, тому ліквідує як грамнегативних, так і грампозитивні мікроорганізми. У сульфаніламідів багато побічних дій у вигляді нудоти, головного болю, поліневритів, анемії. Тривалість лікування становить 7-10 днів, використовувати ці антибіотики довше цього терміну — не можна, так як це викличе ускладнення. Найбільш поширені препарати з цієї групи – Бісептол, Сульфазин, Етазол, Стрептоцид.
2. Нітрофурани. Ця група відноситься до синтетичних антибіотиків. Користуються попитом для лікування циститів і пієлонефритів. Побічні ефекти пов’язані з диспепсичними розладами. Побічні ефекти будуть мінімальні, якщо приймати антибіотик перед їжею, і поєднувати прийом з вітамінами групи Ст. До препаратів групи відносять: Фуразолідон, Нитрофурантоин, Фурагін, Ніфуроксазид.
3. Пеніциліни. Ряд антибіотиків використовується в тому випадку, якщо вищеперелічені не матимуть ніякого лікувального впливу. Пеніциліни діють на широкий спектр мікроорганізмів. Сечостатеві інфекції лікуються такими препаратами як: Ампіцилін (володіє мінімальними побічними діями та низькою токсичністю), Амоксицилін (володіє високим рівнем резистентності).
4. Аміноглікозиди. Антибіотик впливає переважно на грамнегативні бактерії. Найбільш поширені — Гентаміцин, Амікацин.

Ліки з групи аміноглікозидів надають високу токсичну дію на печінку і нирки.

Симптоматичне лікування

Потрібно знати, не менше ніж лікувати безпосередньо інфекцію сечовивідних шляхів, але і як полегшити перебіг хвороби і прибрати супутні симптоми.

Чоловікам в період гострого перебігу патології необхідний прийом:

• знеболювальних засобів, при вираженому больовому синдромі,
• гіпотензивних засобів, при підвищеному артеріальному тиску,
• діуретиків, при затримці сечовипускання,
• при підвищеній температурі – жарознижуючих засобів.

Симптоматичне лікування повинно призначатися та контролюватися лікарем, так як перевищення доз, так само викличе ускладнення.

Додаткове лікування

• Вітамінотерапія. При інфекції сечовивідних шляхів, чоловікам потрібно підвищувати імунітет і захисні сили організму. Потрібен прийом полівітамінів з додаванням –мікро і –макроелементів. Особливу увагу приділяють вітамінам групи В, аскорбінової кислоти і токоферолом.
• Фізіотерапії. При даній групі патологій можливе використання сухого тепла на поперекову область, що чинить аналгезуючу і легку сечогінну дію.

  Так само можна скористатися парафинотерапией і лікувальними грязьовими ваннами.

  Важливо! Фізіотерапевтичні методи лікування краще використовувати в періоди ремісії та відновлення, так як в гостру фазу хвороби їх застосування виключають.

Профілактика інфекцій

Щоб не допустити розвитку хвороби потрібно дотримуватись правила:

• стежити за гігієною геніталій;
• не переохолоджуватися;
• в осінньо-зимовий період приймати вітамінні комплекси;
• лікувати патології сечовидільної системи на початкових стадіях;
• правильно харчуватися, не перевищувати добову норму вживання солі;
• виключити безладні статеві зв’язки;
• одяг не повинна облягати на тілі чоловіка, так як це призводить до застою крові в органах малого тазу і розмноженню інфекції.

Висновок

При дотриманні всіх перерахованих вище правил, можна не допустити розвитку хвороби. Якщо ж інфекція потрапила в організм, треба якнайшвидше звертатися за медичною допомогою, для своєчасної діагностики та лікування захворювання.