Інструкція по застосуванню Декариса для дорослих і дітей

Фармакодинаміка

Декарис добре всмоктується в травному тракті. Препарат починає діяти вже через 1-1,5 години. Максимальна концентрація Левамізолу (0,13 мкг/мл) в плазмі крові досягається через 90-120 хв після прийому ліків. Препарат діє швидко – при контакті з тілом паразита, що викликає параліч протягом 1-3 годин. Період напіврозпаду препарату становить 3-6 годин, його метаболітів – 16 годин.

Декарис виводиться з організму через травну та сечовидільну системи. Вихід препарату здійснюється двома шляхами – у незміненій формі (до 5%) з фекаліями, у вигляді продуктів розпаду (95%) з сечею. З каловими масами виходить кількість препарату, що не всмокталася в кров. З кровотоком Левамізол надходить у печінку людини, де біотрансформується з утворенням неактивних метаболітів (продуктів розпаду) – п-гидроксилевамизола і його глюкуроніду. Протягом трьох наступних діб після прийому таблеток до 70% продуктів розпаду виводиться з організму людини з сечею.

На замітку!

Декарис – високоефективний протиглистовий препарат. Час дії ліків триває протягом доби. Глисти пропадуть після одноразового прийому таблеток в терапевтичній дозі.

Імуномодулюючі властивості

В результаті клінічних досліджень Декариса були встановлені його властивості як імуномодулятора. Левамізол має неспецифічним імуностимулюючим ефектом – активує вироблення імунних тіл (антитіл) різної спрямованості, не пов’язаних з конкретними збудниками або речовинами. Препарат підвищує захисні сили та імунний статус організму людини.

Показання до застосування

Декарис швидко і ефективно вбиває паразитів, що володіють розвиненою мускулатурою. Препарат незамінний в терапії нематодозів – від круглих черв’яків, наділених сильним м’язовим апаратом. Таблетки неефективні при зараженні плоскими і стрічковими черв’яками, не відноситься до антибіотиків і не діє проти бактерій. Левамізол є засобом від найпростіших паразитів– Toxoplasma gondii з класу споровиков, збудника токсоплазмозу у людей.

Декарис призначають при наступних гельмінтозах:

• від аскарид при аскаридозі;
• при ентеробіозі (від гостриків);
• при неакторозе (від некатор);
• при трихоцефальозі (від волосоголовця);
• при анкилостомозе (від анкілостом);
• при стронгілоїдозі (від вугриці кишкової);
• при трихостронгилоидозе (від трихостронгилоидов);
• при токсоплазмозі (від токсоплазм Гонді).

Декарис – препарат широкого спектру дії, ефективність якого доведена для дітей і дорослих. Препарат згубно впливає не тільки на статевозрілих особин в кишечнику, але і мігруючих личинок. Таблетки рекомендується застосовувати при легеневій формі аскаридозу.

На замітку!

Якщо Декарис не допоміг, то рекомендується лікування антигельмінтними препаратами інших груп, ефективними від всіх типів червів (круглих, стрічкових, плоских).

Протипоказання

Декарис від глистів не призначають при порушенні функції печінки, нирок. Препарат заборонений до застосування в наступних випадках:

• у ранньому дитячому віці – до 3 років;
• таблетки 150 мг не призначають дітям молодше 14 років;
• при підвищеній чутливості до Левамизолу;
• у період виношування дитини і лактації;
• при агранулоцитозі, ураженні кісткового мозку;
• при гострих лейкозах, лейкопенії.

При необхідності прийому препарату проти глистів під час грудного вигодовування дитини тимчасово переводять на штучне харчування. Можливість застосування Декариса при вагітності на будь-якому терміні узгоджується з лікарем, виходячи з безпеки матері і плода. Категорично заборонено лікування препаратом малюків віком до 3 років.

На замітку!

Пити Декарис при холециститі допускається за погодженням з лікуючим лікарем. Щоб уникнути негативних наслідків схема лікування, дозування встановлюється після здачі лабораторних аналізів.

Сумісність Декариса з алкоголем

Під час лікування та протягом 24 годин після прийому препарату забороняється вживання алкогольних напоїв. Також рекомендується утриматися від лікарських засобів, які містять етиловий спирт – настоянок, настоїв. Декарис і алкоголь несумісні, оскільки існує ризик розвитку дисульфирамоподобных явищ.

Побічні ефекти

Подібно всім антигельмінтною засобів, Декарис має гепатотоксичними властивостями. Температура після прийому таблеток іноді піднімається до високих значень (38⁰С), що пов’язано з індивідуальною реакцією на лікарський препарат. Гіпертермія може бути наслідком після прийому медикаменту і токсичної дії загиблих паразитів. Прийом препарату іноді супроводжується побічним дією на різні системи організму:

• органи травлення – нудота, біль у животі, діарея, метеоризм, гіркота у роті;
• нервова система – головний біль, судоми, безсоння, неприємний запах в носі;
• шкірні покрови – алергічна висипка, кропив’янка, гіперемія, лущення;
• органи кровотворення – маткові кровотечі, агранулоцитоз, лейкоз;
• при передозуванні – набряк Квінке, тремор кінцівок, порушення мови, галюцинації.

Важливо!

Допомога при отруєнні Декарисом полягає в промиванні шлунка слабким розчином перманганату калію або харчової соди. Потім проводиться постійний контроль життєвих показників (рівня гемоглобіну, лейкоцитів). При виявленні ознак антихолинэстреназного дії вводиться атропін. Якщо зовсім погано від Декариса, то необхідна екстрена кваліфікована медична допомога.

Декарис для дітей: спосіб застосування

Щоб уникнути шкоди для здоров’я антигельмінтивний препарат дитині не дають без призначення лікаря. З урахуванням можливої побочки, протипоказань встановлюється оптимальна доза:

• використовується тільки дитячий Декарис в дозуванні 50 мг/таб.;
• для малюків від 3 до 6 років показано 25-50 мг;
• у віці від 6 до 10 років – від 50 до 75 мг;
• у віці 10-14 років – до 100 мг разова доза.