Поразка крижового відділу остеохондрозом

Попереково-крижовий відділ хребта відрізняється великою рухливістю (він складається з 5 хребців). Щодня він приймає на себе величезні навантаження, незалежно від того, який спосіб життя людина пропагує. У зв’язку з цим, остеохондроз крижового відділу вважається досить закономірним захворюванням і останнім часом став досить поширеним явищем не лише у осіб похилого віку, але і у молодих людей.

Захворювання являє собою патологічний стан крижового відділу, при якому відбуваються дистрофічно-дегенеративні зміни позвонковых дисків. Патологія супроводжується значними больовими відчуттями клубово-крижового відділу, які посилюються по мірі прогресування захворювання та формування тяжких форм.

Симптоми порушень у попереково-крижовому відділі

Як правило, остеохондроз попереково-крижового відділу протікає в хронічній формі з рецидивами. Фази рецидиву проходять як у вигляді гострої, так і у вигляді підгострої форми з проявом відповідної симптоматики.

Спровокувати загострення можуть такі чинники:

• систематичні переохолодження;
• підйом значних тягарів, перевищення допустимих навантажень;
• незграбні рухи і т. д.

Остеохондроз даного відділу хребта, характеризується появою раптового гострого болю, яка найчастіше виникає в момент, коли крижовий відділ перебуває у стані напруги. При цьому відбувається рефлекторний спазм м’язів, що змушує хворого прийняти вимушену позу, тим самим оберігаючи крижовий відділ від рухів, в момент яких болі можуть значно посилюватися, поширюючись в область сідниць, поверхня стегон, гомілки. Пацієнт може відчувати в цей момент незначне полегшення болю, якщо прийме горизонтальне положення з зігнутою хворою ногою в колінному і тазостегновому суглобі. Такі болі здатні тривати тижнями. Поступово вони згасають, що призводить до розслаблення мускулатури і відновлення втраченої можливості до нормальних руху.

Що стосується підгострій стадії остеохондрозу, то вона супроводжується болями ниючого характеру з іррадіацією в ногу або сідницю. При цьому пацієнт не позбавлений можливості самостійно пересуватися, хоча рухи даються насилу. Переміщатися необхідно дуже акуратно, так як будь-який різкий рух може погіршити ситуацію.

Крім больового синдрому пацієнти відчувають наступні симптоми:

• порушення чутливості;
• відчуття поколювання або печіння;
• оніміння в ураженій зоні і присутність мурашок;
• присутність підвищеної пітливості шкірних покривів або їх надмірної сухості;
• шкірні покриви стають блідими і набувають мармуровий відтінок;
• в зоні порушення іннервації присутнє відчуття мерзлякуватості і холоду;
• у вкрай важких випадках у чоловіків може порушуватися статева функція і сечовипускання.

Нерідко остеохондроз призводить до порушень гнучкості спини, з-за чого хворий відзначає підвищену загальну стомлюваність, дратівливість і порушення нічного сну, коли важко знайти позу для відпочинку, при якій зникають больові відчуття. Дискомфорт, супроводжуючий остеохондроз, тягне за собою зниження якості життя, фізичної активності, адже пацієнтам часом стає важко виконувати навіть елементарні побутові потреби.

Рекомендуємо до прочитання:

• Поперековий остеохондроз;
• Остеохондроз грудного відділу.

Які існують методи лікування?

Діагностувати та лікувати остеохондроз крижів необхідно своєчасно. Як правило, лікуванням пацієнтів з цим діагнозом займається невролог. При первинному огляді лікар проводить візуальний огляд хворого, досліджує його поставу, промацує хребці. Для підтвердження діагнозу призначаються додаткові дослідження, наприклад, МРТ, КТ або рентгенографія. Тільки після остаточного підтвердження діагнозу призначається відповідне лікування.

Першочерговим завданням лікування захворювання вважається зняття больового синдрому, який приносить значний дискомфорт пацієнта, заважає повноцінно відпочивати і виконувати прості повсякденні завдання. Для цих цілей застосовуються знеболюючі препарати, переважно у вигляді ін’єкцій. Лікар може також прийняти рішення щодо новокаїнової блокади ураженої ділянки.

Подальше лікування буде спрямовано на відновлення нормального функціонування нервових корінців і припинення руйнівних процесів дисків.

Основними методами лікування при цьому вважаються:

• медикаментозна терапія;
• фізіотерапія;
• мануальна терапія;
• лікувальна гімнастика;
• масаж;
• нетрадиційні методи лікування;
• хірургічне лікування.

Медикаментозна терапія має на увазі лікування за допомогою протизапальних засобів (наприклад, мазей) препаратів, що поліпшують мікроциркуляцію, хондропротекторів, міорелаксантів, усувають спазми м’язів, сечогінних препаратів для зменшення набряклості, мінералів, які сприяють зняттю набряклості і зменшення запалення, вітамінів, у тому числі групи В.

Що стосується місцевого впливу в підгострій стадії захворювання за допомогою фізіотерапевтичних процедур, то це можуть бути:

• ультразвук;
• лазер;
• електрофорез;
• фонофорез;
• низькочастотний струм.

Всі ці кошти мають протизапальну, а також біо-стимулюючою ефектом.

Мануальна терапія по засобу ручного впливу досвідченого фахівця в цій області, допомагає зняти суглобові і м’язові блоки, усуває компресію нервових корінців, спазми м’язів. Також домогтися більш швидкого позитивного результату лікування, допомагає нетрадиційна терапія, включаючи голкотерапію, стоун-терапію, моксотерапию.

Щоб домогтися повного одужання, а також закріпити позитивну динаміку лікування, рекомендується систематично проводити заняття лікувальною фізкультурою. Спеціальний комплекс вправ спрямований на поліпшення трофіки крижової зони, розробку суглобів і м’язів, зміцнення м’язового корсета. Не варто забувати про ці вправи і після лікування. Щоденна ранкова гімнастика стане відмінним профілактичним засобом від хвороби надалі.