Папілярний кон’юнктивіт при глистяній інвазії
Алергічні захворювання займають одне з провідних місць серед патології дитячого віку. Прояви їх дуже різноманітні.
В офтальмологічному дослідженні спостерігалося 444 дитини з діагнозом алергічний кон’юнктивіт. Серед цих пацієнтів було виділено 298 дітей з папілярним кон’юнктивітом, при якому немає характерних для алергічного кон’юнктивіту набряку повік і кон’юнктиви, скарг на свербіж, сльозотеча.
Діти не відзначають зниження гостроти зору і не пов’язує цей стан з порушенням дієти або контактом зі знайомим алергеном. Пацієнти скаржилися на головні болі, дискомфорт і різі в очах, нерідко спостерігалося прискорене моргання, нав’язливі рухи головою, плечима. При обстеженні виявлено нормальна гострота зору, гіперемія кон’юнктиви (іноді нормальна забарвлення), відсутність виділень і сльозотечі.
У всіх випадках спостерігалася гіпертрофія сосочків кон’юнктиви, аж до круглих фолікулів. Ці зміни, на відміну від «весняного катару», відзначалися в нижньому зводі кон’юнктиви, не нагадували «бруківку». Середовища і очне дно при цьому залишалися без патологічних змін.
Було звернуто увагу на те, що пацієнти з папілярним кон’юнктивітом пред’являли скарги на періодичні болі в області пупка, диспептичні явища та інші ознаки дискінезії жовчовивідних шляхів. Тому всім пацієнтам в даній групі проводилося комплексне обстеження, що включає: загальний аналіз крові, дослідження калу на яйця глистів і цисти лямблій (триразове), пробу Швахмана, ІФА на виявлення антитіл до антигенів лямблій і рідкісних гельмінтів, УЗД ШКТ, ФГС з мікроскопією вмісту ДПК (за показаннями).
У 179 дітей (60,1 %) з 298 віком від 3 до 14 років діагностовано гельмінтоз та інвазії найпростішими. Серед даної групи переважав лямбліоз (107 випадку, 59,7%). Токсокароз виявлено у 6 випадках (3,4%), лямбліоз з энтеробиозом у 51 випадку (28,5%), токсокароз у 6 випадках (3,4%), у 15 пацієнтів лямбліоз поєднувався з аскаридозом (8.4%),.
Лікування проводилося комплексно за участю офтальмолога, гастроентеролога педіатра. Тривалість курсу лікування коливалася від 2 тижнів до 1 місяця. В офтальмологічному кабінеті призначалися інстиляції протиалергічних препаратів в кон’юнктивальний мішок, антигістамінні препарати, дієта.
Гастроентерологом призначалась специфічна противоглистное терапія.
Поліпшення стану кон’юнктиви зазначалося вже після 10-14 днів комплексного лікування. Повністю зникали скарги на дискомфорт в очах, поліпшувалися самопочуття і апетит. Гіпертрофія сосочків кон’юнктиви нижнього склепіння зберігалася протягом 1-2 місяців.
За результатами спостереження зроблено висновок, що глистова інвазія може бути одним з етіологічних факторів папілярного кон’юнктивіту. При цьому лямбліоз займає перше місце серед гельмінтозів і може розглядатися як аллергизирующий фактор при кон’юнктивіті.
Враховуючи вищевикладене, доцільно при огляді шкірних покривів і слизових оболонок у дітей на прийомі у педіатра і при профогляді у дитячих колективах приділяти увагу стану кон’юнктиви нижнього склепіння. При виявленні явищ папілярного кон’юнктивіту слід більш ретельно обстежити дитину на лямбліоз. Вважаємо, що це може сприяти профілактиці алергозів у дітей.
Ключові слова: папілярний кон’юнктивіт, глистяна інвазія, діти.