Перстач гусяча
На довгих, сланких стеблах розташовані попарно сильно зазубрені по краях листочки, стебло закінчується таким же окремим листом. Вся ця конструкція нагадує лапку гусака, піднесену в кроці. А може бути, цю траву люблять гуси. Чи Не тому як наукове, так і багато народні назви пов’язані з цим птахом. Ось, наприклад, деякі з них: гусяча трава, гусятник, гусятниця, гусяча пасовисько.
Зміцнюється рослина в землі потовщеним м’ясистим кореневищем, розмножується як насінням, так і повзучим укореняющимся стеблом довжиною 15–45см. Квітки перстачу знаходяться на довгих квітконосах. Вони поодинокі, порівняно великі, золотисто-жовтого кольору, пелюстки їх удвічі довше чашечок. Цвіте перстач з травня до вересня.
Лікарською сировиною служить наземна частина, зібрана в період цвітіння, так і кореневища, які заготовляють восени. Збирають її далеко від доріг та випасання худоби. Сушать під навісом, розстеляючи шаром 3–5см, обережно і часто перевертають і стежать, щоб не опало квіти. Зберігають у коробках не більше двох років.
Хімічний аналіз показує, що наземна частина містить велику кількість вуглеводів (глюкоза, фруктоза, рамноза), вітамін С (220–297мг), каротин, кумарини, дубильні речовини, флавоноїди, ефірні олії. У кореневищах міститься велика кількість крохмалю.
Лікувальне застосування.
З лікарською метою використовують тільки у народній медицині. Народні цілителі використовують її як помірну протисудомну, в’яжучий і болезаспокійливий засіб. Вона здатна знімати спазм гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту і викликати послаблюючий ефект.
Настій на молоці, особливо на козячому, має сечогінну дію. Це ліки не дратує нирки і рекомендується при нефриті, циститі і простатиті.
Відвар і настій трави перстачу гусячої застосовують при нирково-кам’яної хвороби, для цього ж використовують і настойку на горілці.
Настій перстачу призначають і для полоскання при виразках порожнини рота, кровоточивості ясен і у вигляді примочок при висипах, вуграх.
Форма застосування
Вважається, що перстач гусячий – нешкідливе рослина. Рекомендується застосовувати навіть концентрований настій цієї трави. Для цього 20г
сировини заливають склянкою гарячої води, кип’ятять на водяній бані 15хв, потім охолоджують і проціджують. Застосовують по 1/4—1/2
склянки 4-5 разів у день до їжі. Такий настій призначають всередину при хворобливих менструаціях, залишки сировини у вигляді теплого компресу прикладають на низ живота.
Сік рослини вважається корисним при жовчно-кам’яної хвороби. Для його приготування траву добре промивають у проточній воді, ошпарюють окропом, пропускають через м’ясорубку, віджимають сік, розводять його гарячою водою в два рази і кип’ятять 1–2хв. Приймають теплим по 1/3 склянки 4 рази на день до їжі, його використовують для промивання свіжих чи гнійних ран.
Враховуючи, що препарати перстачу гусячої діють повільно, їх слід приймати профілактично при хронічних запаленнях жовчного міхура, запорах.
Перстач входить у збори трав, що використовуються для лікування захворювань суглобів. Збори, до складу яких входить перстач гусячий, застосовують при аденомі простати, імпотенції і спазмах в сечовому міхурі.
Ось, наприклад, збір, використовуваний при лікуванні аденоми простати (в г):
Трава меліси лікарської 15 г
Кореневище з корінням валеріани лікарської 15 г
Трава перстачу гусячої 45 г
Трава рути запашної 45 г
Одну столову ложку суміші заливають склянкою окропу, настоюють на водяній бані 15хв і проціджують. Теплий настій випивають за один прийом.
Фитодиететика.
Вважається, що листя рослини особливо смачні і цінні в період його цвітіння, вони використовуються для приготування пюре і приправ, готують з них салати і супи. Листя застосовують як сурогат чаю. Кореневище, особливо багата крохмалем частина, годиться майже всі, для чого використовується картопля. З висушених, наприклад в духовці, кореневищ виходить при помелі борошно, з якої, як стверджують знавці, випікають смачні млинці, оладки і коржики.