Порівняльне дію адреналіну і дроперидола

Гіпотонія, яка погіршує кровопостачання органів, при цьому не розвивається, так як зберігається стимулюючу дію адреналіну на р-рецептори. Блокуючи 3-адренорецептори, розташовані переважно внутриорганно, ми можемо краще зберегти запаси АТФ в клітині. Однак при використанні р-блокаторів розвиваються такі порушення гемодинаміки (гіпотонія), які самі ведуть до гіпоксії органів і активують в них гліколіз. Саме з цієї причини ми зупинили свій вибір на речовини з переважно а-адренолітичний дією. До них відносяться: фентоламін, пипероксан (звичайно використовувані в дозах 10 мг/кг), дигідроерготамін, феноксибензамін (1 мг/кг) та ін. Поряд з цими речовинами а-адренолітична дію виражено у ганглиолитиков, нейролептанальгетиков. До останніх відносяться похідні фенотіазину (ацетазин, ацетилпромазин, хлорпромазин, аміназин, піпольфен) та похідні бутирофена (дроперидол). Дроперидол (дегидробензперидол) робить сильний адренолітична дію, що триває близько години. У собак вже в дозі 0,15 мг/кг він знижує пресорний ефект адреналіну і споживання 02 (А. В. Кудрін, В. Р. Воробйов, 1970). За здатністю гальмувати летальний ефект токсичних доз адреналіну дроперидол у 5 разів активніше аміназину.

Ставлячи своєю метою спрямований придушення витрати енергоресурсів клітини, ми порівнювали дію адреналіну в дозі 100 мг/кг і а-адренолитика дроперидола в дозі 0,15 мг/кг на вмирання ізольованою нирки. Реєструючи динаміку стабілізації змін ОВП ниркової тканини, ми судили про настання в неї незворотних змін після попереднього введення адреналіну і дроперидола.