Позбавлення від шкірного свербежу та висипань: ефективні мазі та засоби
Висип і відчуття печіння на шкірі може бути симптомом інфекційних або хронічних захворювань. Місцевий свербіж може з’являться в місцях укусів комах. У деяких випадках кошти від недуг призначені для комплексної боротьби з першопричиною висипань — дерматологічних захворювань, в інших же вони потрібні для тимчасового усунення неприємних відчуттів. Постійно відчуває дискомфорт заважає нормального життя хворого, змушує відчувати хвилювання з приводу свого зовнішнього вигляду і викликає хворобливі відчуття. Розчісування уражених зон лише погіршує картину.
Для найбільш ефективного лікування слід звернутися до лікаря відразу ж після того, як проблема була виявлена. Неможливо поставити діагноз за типом висипань самостійно, для цього необхідно обстеження дерматолога і здача аналізів. Сучасна медицина здатна надати багатий асортимент лікувальних засобів, здатних займатися проблему. Для орієнтації у величезному виборі продукції мазей від свербіння і почервоніння, необхідно володіти певним запасом знань.
1
Причини поразки шкіри і вибір необхідного ліки
Мазь від сверблячки виступає високоефективним лікарським препаратом. Застосовувати засіб можна тільки після точного встановлення діагнозу та виявлення причин роздратування. У разі якщо хворому необхідно комплексне лікування, використання одних тільки мазей може виявитися марною тратою коштів.
Причини виникнення свербежу та висипань:
- шкірні захворювання: нейродерміт, псоріаз;
- алергічна реакція: контактний дерматит, атопічний дерматит, кропив’янка;
- комахи-паразити, що викликають коросту або педикульоз;
- укуси комах;
- ураження грибком;
- у випадку якщо шкіра свербить в області геніталій, причина може бути в запальних захворюваннях статевих органів;
- довге перебування на сонці;
- захворювання крові, нирок та печінки;
- пошкодження шкірного покриву.
Виходячи з причин роздратування, лікуючим лікарем підбирається протисвербіжний засіб. Крім того, важливо враховувати стан і тип шкіри хворого: для жирної шкіри рекомендується застосування кремів і гелів, для сухої шкіри більше підійдуть мазі і розчини з охолоджуючим і заспокійливим ефектом.
По можливості слід віддавати перевагу антиалергенним препаратів, що надають протизапальні дії. При виборі засобу важливо орієнтуватися на його склад. Активні речовини мазей і кремів проти свербіння:
- димедрол;
- анестезин;
- гепарин;
- лимонна кислота;
- ментол;
- карболова кислота;
- дифенгідрамін;
- основа квіток льнянки;
- свиняче сало.
Після нанесення на шкіру лікувального крему з гепарином, активна речовина швидко всмоктується в шкіру. Завдяки цьому уражена область перестає свербіти і свербіти. Засіб не в змозі проникнути в кров, тому легко виводиться з організму у вигляді поту. Однак щоб не перевищити добову норму, не рекомендується наносити препарат частіше трьох разів за добу.
У лікуванні також активно використовуються протигрибковий препарат Ністатин і противірусна Оксолінова мазь від свербіння на шкірі, допомагає при прояві герпесу, грипу, запаленнях слизової, дерматиті і лишаї. Протипоказання до застосування лікарських засобів — алергічна реакція на їх активні компоненти.
Сірчана мазь від шкірного свербежу, будучи антисептиком, прекрасно справляється з коростою при захворюванні дерматит, псоріаз, себореї. Засіб може бути використано під час вагітності та в період годування дитини грудним молоком.
Для роздратування в анальному отворі або на геніталіях, найчастіше використовуються препарати спеціально призначені для слизової. При виборі засобу від геморою обов’язково слід отримати консультацію лікаря-проктолога, оскільки дане захворювання супроводжується низкою інших симптомів, крім свербежу. При подразненні під час молочниці пропонується використання протигрибкових засобів, таких як: Клотримазол, Міконазол та Пімафуцин. Для змазування слизової оболонки носа рекомендується використовувати бороментол — засіб, що володіє антисептичною і знеболюючим ефектом.
Поразка голови найчастіше відбувається завдяки зараження вошами і грибком, при екземі і псоріазі. Для боротьби з цими недугами найчастіше використовують Низулин і Бензилбезоат.
Протисвербіжні мазі поділяються на кілька типів: локальні анестетики, топічні імуномодулятори, антигістамінні засоби та кортикостероїди. Кожен з препаратів має свої відмітні особливості.
Локальні анестетики часто містять в собі новокаїн або лідокаїн, які блокують передачу больових імпульсів. Завдяки дії активних речовин, знижується загальна чутливість шкіри і свербіж перестає приносити стільки дискомфорту. Завдяки анестетиків можливо перестати розчісувати і заново пошкоджувати уражену зону, що сприятливо впливає на її загоєння.
Топічні імуномодулятори надають протизапальний ефект і часто використовуються при кураторстві наслідків алергії — дерматиту.
Антигістамінні препарати підвищують проникність капілярів, чим допомагають прибрати набряк, гіперемію і роздратування шкіри. Ефект від них настає не відразу, а через деякий час, від 10 до 30 хвилин.
Кортикостероїди допомагають впоратися з роздратуванням, зосереджених в одному місці. Найчастіше вони використовуються при лікуванні захворювань шкіри. Мазь дає хороший результат при поєднанні з зволожують і заспокоюють кремами. Тільки для короткострокового використання: засіб протипоказано для тривалого застосування, щоб уникнути можливої атрофії шкіри.
Знімати подразнення можна з допомогою методів народної медицини. Для виготовлення домашньої мазі від сверблячки використовують свине сало. Також в альтернативній медицині задіяні фенол, масло камфори та ментолу, ванночки з ромашки, кори дуба, шовковиці, вівсянки і пажитника. Саморобні засоби рекомендується використовувати в комплексному лікуванні з застосуванням аптечних лікарських препаратів.
2
Рекомендації при відсутності прогресу в лікуванні
У деяких випадках протисвербіжні засоби мають ризик не мати належного ефекту. Крім відсутності лікування, на постійне печіння шкіри можуть впливати наступні фактори:
- зневоднення;
- контакти з дратівної поверхню шкіри побутовою хімією та косметикою;
- побічні ефекти лікарських препаратів;
- знижена вологість;
- одяг, що містить шерсть або синтетику;
- тісний одяг;
- прийом душа гарячою водою;
- прийом алкоголю;
- сильне емоційне перенапруження.
При відсутності результатів при застосуванні кремів, мазей і відварів, вдаються до допомоги фототерапії — опромінення ультрафіолетовими променями.
3
В якості висновку
Краще, коли мазь від сверблячки підбирається лікарем-дерматологом після обстеження та здачі аналізів. Проте, коли немає можливості відразу звернутися до лікаря, для усунення сильного дискомфорту допустимо користуватися простими локальними охолоджуючими препаратами, що дають заспокійливий ефект, зволожуючими кремами і відварами трав і кори дуба.
Важливо виявити причину роздратування, оскільки у разі захворювання, допомогти від свербіння шкіри може тільки проведення комплексного лікування іноді з застосуванням медикаментозного лікування або призначеної дієти. При відсутності виявлення джерела ураження шкірного покриву, є ризик того, що навіть після ефективного лікування мазями, свербіж і подразнення повернуться.
Під час використання лікарських аптечних препаратів слід строго дотримуватися інструкції по застосуванню, а також стежити за закінченням терміну дії засобу і дотримання умов зберігання. Після закінчення терміну придатності і при порушенні умов зберігання, мазь проти свербіння необхідно викинути.