Причини виникнення псоріазу та його лікування у домашніх умовах

Лускатий лишай (псоріаз) є хронічним захворюванням неінфекційного характеру, має хвилеподібний перебіг. Недуга вражає шкірні покриви, буває різних видів (вульгарний, пустульозний, атиповий та ін). У хворих спостерігається поява на епідермісі сухих плям червоного кольору (псоріатичних бляшок). Для оточуючих людей захворювання небезпеки не представляє.

З-за тенденції до прогресування та рецидивування хвороба є важкою для терапії. Вилікувати її повністю не виходить. Використовуючи медикаментозні і народні засоби, можна домогтися настання тривалих (у тому числі і довічних) періодів ремісії недуги. Однак ризик виникнення рецидиву завжди існує.

1

Причини виникнення різних видів псоріазу

При розвитку псоріазу на поверхні шкірних покривів з’являються плями (бляшки). Вони покриті легкоотделяемыми лусочками сіруватого або білого кольору. З-за цієї особливості у захворювання є друга назва – лускатий лишай.

Найчастіше виникнення плям спостерігається на волосистої частини голови людини, колінах, ліктях, а також на ділянках шкіри, які піддаються тертю. Для атипових форм псоріазу характерні й інші місця локалізації висипань (в паху, в пахвових западинах).

Форми, в яких проявляється захворювання, класифікують за ступенем тяжкості. Легка ступінь захворювання характеризується ураженням менше 3% площі шкіри, середня – від 3% до 10%, важка – понад 10%.

При оцінці тяжкості псоріазу беруть до уваги ступінь вираженості різних симптомів:

• червоності;
• набряклості;
• свербежу;
• лущення;
• кровоточивості;
• загальних ознак (стомлюваності, підвищення ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів), рівня вмісту сечової кислоти).

Якщо патологія вразила суглоби, форму вважають важкою незалежно від площі, локалізації та ступеня вираженості симптомів.

Фахівці виділяють безліч видів недуги. Основними є:

• вульгарний (простий, звичайний, бляшковидный);
• псоріатична еритродермія;
• пустульозний (ексудативний);
• каплевидний (точковий);
• атиповий;
• псоріаз нігтів.

Кожний вид виникає з різних причин, має характерну клінічну картину і перебіг.

1.1

Вульгарний

Найпоширенішим є вульгарний (звичайний, простий) псоріаз. Він діагностується в 90% випадків.

Симптомами цього виду лускатого лишаю є утворення бляшок, які мають характерні ознаки:

• з них легко соскабливаются лусочки;
• після видалення можна побачити тонку білу плівку;
• виникнення крапельного кровотечі (симптом кров’яної роси).

Зовнішній вид бляшок може бути різним. Первинними вважаються яскраво-червоні (або бордові) папули. Поступово вони збільшуються в розмірах, зливаються в утворення більшої площі.

Висипання протягом довгого часу мають одну і ту ж локалізацію. Найчастіше це волосисту частину голови, шкіра, знаходиться над великими суглобами, попереково-крижова зона.

Розвиток вульгарного псоріазу в більшості випадків протікає поступово (гострий початок хвороби спостерігається дуже рідко):

• на шкірі з’являється висип у вигляді піднімаються над поверхнею епідермісу вузликів рожевого або червоного кольору;
• починається лущення уражених ділянок.

При легкому ступені тяжкості недуги розміри плям збільшуються до певних розмірів, але після цього аномальний процес зупиняється без проведення лікування. Відбувається поступове зникнення бляшок (вони бліднуть і зливаються зі здоровою шкірою).

Середня ступінь тяжкості характеризується подальшим поширенням псоріатичних плям. Первинні поодинокі папули починають розташовуватися групами, зливаються з сусідніми ураженими ділянками. З часом формуються великі вогнища епідермісу, посипані облущеними папулами.

При важкій формі захворювання бляшки починають поширюватися на обличчя, шию, ноги і руки. Псоріатичні елементи займають більше 10% шкірних покривів, вони ущільнюються і набрякають.

Вульгарний псоріаз вважається дерматозом мультифакторного характеру. Його розвиток можуть спровокувати багато причин:

• спадковість;
• порушення процесів метаболізму;
• проникнення в організм вірусів;
• збої в роботі ендокринної та нервової систем;
• наявність травм;
• захворювання атеросклерозом, цукровим діабетом;
• прийом медикаментозних засобів;
• вплив хімічних речовин.

1.2

Псоріатична еритродермія

Недуга спостерігається в 1-2% пацієнтів з підтвердженим діагнозом. Найчастіше його розвиток відбувається у пацієнтів, які вже мають вульгарну форму захворювання. Однак патологія може з’явитися і у здорової людини.

Можливими причинами виникнення аномалії є:

• неадекватна терапія звичайного псоріазу;
• ультрафіолетове випромінювання (як природне, так і штучне);
• медикаментозні засоби;
• скасування системних препаратів (цитостатиків і кортикостероїдів).

Протягом недуги починається стрімко. У людини спостерігаються:

• поява неприємних відчуттів у м’язах і головних болів;
• підвищення температури тіла;
• порушення диспептичного характеру;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• випадання волосся ;
• печіння, свербіж.

Вогнища запалення характеризуються сильною набряклістю, що поширюється по всьому тілу. Шкіра набуває червоний колір, на обличчі стає стягнутою. Вражений епідерміс лущиться: на волосистій частині голови – отрубевидно, на інших ділянках – пластинчато.

1.3

Пустульозний

Важкою формою псоріазу є ексудативна (пустулезная). Розвиток хвороби характеризується появою маленьких пухирців. Всередині них знаходиться рідина – ексудат.

Поява висипу спостерігається на підошвах стоп, кистях рук, гомілках, передпліччях. Причиною утворення бульбашок, які мають подібну локалізацію, багато фахівців вважають застосування агресивних методів терапії при лікуванні інших патологій (кортикостероїдів, цитостатиків).

У 60% хворих розвиток пустульозної форми відбувається на тлі вже наявного вульгарного псоріазу. В інших випадках недуга з’являється у здорових людей.

Ексудативний псоріаз може бути генералізованим і локалізованим. Захворювання має кілька різновидів:

• Пустульозний псоріаз Цумбуша. Розвиток хвороби характеризується появою гарячих запалених ділянок (еритема), виникнення яких супроводжується відчуттям печіння. Через деякий час на уражених місцях утворюються бульбашки, які в подальшому перетворюються в пустули. Аномальні шкірні освіти зливаються. Вогнища ураження укрупнюються. Для захворювання характерне періодичне повторення рецидивів. Висип може з’явитися на будь-якій ділянці шкіри, через кілька місяців після цього зникнути, а потім виникнути на раніше здоровому епідермісі.
• Акродерматит Аллопо. На підошвах і кистях з’являються висипання, які мають чітку межу. Після того як вони розкриються, на шкірі утворюються ерозії, вкриті гнійними кірками. Патологія має хронічний перебіг. З часом вона прогресує, уражені ділянки шкіри атрофуються.
• Герпетиформное імпетиго. Найчастіше діагностується у вагітних жінок. Недуга розвивається раптово. З’явилися пустули викликають хворобливі відчуття.
• Пустульозний псоріаз Барбера. Хронічне захворювання, при якому з’являється висип на кистях рук і підошвах ніг. Згодом пухирі лопаються і підсихають. На їх місці утворюється коричнева щільна кірка.
• Псоріаз з пустулизацией. Патологія розвивається в результаті лікування звичайного псоріазу. Пустули виникають на місці раніше існуючих вогнищ або на шкірі навколо них.

1.4

Каплевидний

При розвитку каплевидної псоріазу неможливо передбачити місце локалізації нового осередку ураження. Псоріатичне пляма може з’явитися на визначеному ділянці, самостійно зникнути, а потім несподівано виникнути на іншому. Це сильно ускладнює лікування.

Бляшки з’являються у людей різного віку, проте найбільшою кількістю хворих від 16 до 27 років.

Розмір плям різноманітний. У деяких пацієнтів місце ураження може нагадувати дрібну точку, в інших спостерігається поява бляшок, мають діаметр близько 10 див. За формою уражені ділянки виглядають, як краплі (звідси і назва виду). Їх колір може бути рожевим, ліловим і навіть фіолетовим.

При каплевидном псоріазі симптоми з’являються раптово. Плями можуть всипати:

• стегна;
• гомілки;
• передпліччя;
• волосисту частину голови;
• спину;
• шию.

Загострення недуги припадає на осінньо-зимовий період.

Причинами виникнення каплевидної псоріазу вважаються:

• генетична схильність;
• інфекційні захворювання;
• збої неврологічного та гормонального характеру;
• порушення обміну речовин;
• сильне зниження захисних властивостей організму.

Каплевидний псоріаз є єдиною формою, прогресуючої в результаті виникнення або загострення інфекційних захворювань (наприклад, фарингіту, тонзиліту, отиту, стрептококової ангіни). Висипання з’являються на 2-3-му тижні після перенесеної недуги.

Хвороба з часом стає хронічною. Під впливом провокуючих чинників (однак часто і без видимих причин) вона має властивість періодично загострюватися.

1.5

Атиповий

Найбільш складними вважаються атипові форми псоріазу. Під час їх перебігу спостерігається характерна локалізація висипки:

• в області згинальних поверхонь;
• на інтимних місцях;
• в шкірних складках;
• в пахвових западинах ;
• під грудьми (у жінок);
• на внутрішній поверхні стегон.

Захворювання проявляється у жінок і чоловіків будь-якого віку. Його перебіг має хронічний характер. Рецидиви відбуваються в осінньо-зимовий період. При правильному лікуванні ремісія може тривати кілька місяців і навіть років.

Симптоми можуть проявлятися як у вигляді виникнення окремих бляшок, так і у вигляді великих за площею плям. Характерне для інших форм недуги лущення практично завжди відсутній. Це утруднює діагностику патології.

Причинами розвитку атипових форм псоріазу можуть бути:

• сильне емоційне перенапруження;
• спадковий фактор;
• зниження імунітету;
• збої в роботі органів малого тазу;
• порушення функції нервових закінчень хребетного стовпа.

Уражені ділянки шкіри болючі. Псоріатичні плями можуть мати ерозивну або мокнучу поверхню. Їх локалізація в місцях, що мають підвищену температуру і утруднену вентиляція, ускладнює процес лікування.

Вражений епідерміс розташовується в зонах, схильних до високого ступеня травматичності одягом. Це збільшує ризик інфікування через з’явилися мікротріщини. Внаслідок цього протягом основного захворювання часто ускладнюється появою стрептококової піодермії або грибка.

1.6

Псоріаз нігтів

Причинами виникнення патології фахівці вважають негативні зміни, пов’язані з імунними факторами, і спадковість. Під їх впливом відбувається збій при оновленні епідермісу: недорозвинені частинки шкіри відокремлюються, розростаються. Це викликає потовщення нігтьових пластин і виникнення запального процесу.

Перебіг хвороби має кілька стадій:

1. 1. Ніготь темніє і мутніє. Пластина змінює зовнішній вигляд – на ній можуть з’явитися вкраплення, смуги, поглиблення.
2. 2. Ніготь потовщується. Відбувається зміна відтінку його поверхні. Вона може ставати коричневого, сірого, жовтого кольору. У деяких випадках з’являються гнійні вогнища і криваві прожилки.
3. 3. На нігтях виникають бляшки і маслянисті плями. Відбувається атрофування тканин пластини та її відшарування. На цьому етапі часто спостерігаються ускладнення у вигляді приєднання грибкових і бактеріальних інфекцій.

Наслідком виникнення недуги стає підвищена ламкість нігтів або його повна втрата.

2

Лікування

Позбутися від симптомів псоріазу в домашніх умовах можна за допомогою медикаментозних препаратів і засобів народної медицини. Однак існують і загальні правила, що допомагають боротися з проявами недуги.

Людині, яка страждає патологією, необхідно:

• відмовитися від вживання шкідливої їжі (копченостей, жирного м’яса, алкогольних напоїв, шоколаду, кави, солодощів, прянощів);
• ввести в раціон кисломолочні продукти, рибу, салати зі свіжих овочів, печені яблука;
• є всі тільки у вареному, запеченому або сирому вигляді;
• під час гігієнічних процедур користуватися гончарним або дитячим милом;
• 1-2 рази на тиждень влаштовувати голодування або розвантажувальні дні.

2.1

Використання зовнішніх препаратів

Першим кроків при лікуванні псоріазу в домашніх умовах є застосування ліків місцевої дії. Вони випускаються у формі мазей, розчинів і кремів, наносяться на уражені ділянки шкіри.

Використання зовнішніх препаратів сприяє скороченню площі запалення, зменшення лущення, зниження ступеня інфільтрації епідермісу. В ліках, які застосовуються в процесі лікування, можуть міститися:

• Сірка. Сірчана мазь має дезінфікуючі і протимікробними властивостями. Утворилися в результаті хімічної реакції сульфіди сприяють регенерації шкірних тканин.
• Сечовина. Препарати володіють кератолітичними (розм’якшуючими) властивостями. Це сприяє видаленню надлишкових шкірних нашарувань. Ефективно лікувати захворювання допомагає мазь Уродерм.
• Саліцилова кислота. При купировании гострої форми псоріазу призначають застосування саліцилової мазі. Позитивного результату вдається добитися в 70% випадків.
• Дитранол. Креми і мазі, що містять активну речовину, мають протизапальний і противопролиферативный (перешкоджає розростанню тканин) ефекти. Найчастіше використовують Цигнодерм, Цигнолин, Псоракс. Застосування зовнішніх засобів може викликати поява еритеми, свербежу, набряку.
• Глюкокортикоїди. Для лікування літніх людей і дітей використовують мазі Элоком і Адвантан. В їх складі відсутні фтор і хлор (на відміну від інших подібних препаратів), завдяки чому знижується ризик виникнення побічних ефектів.

Зовнішні засоби періодично міняють. Це допомагає уникнути звикання організму до одного препарату.

2.2

Прийом системних медикаментів

Якщо місцеве лікування в домашніх умовах не дає позитивних результатів, лікар призначає застосування фармацевтичних засобів всередину або у вигляді ін’єкцій. Основними системними препаратами є ароматичні ретиноїди (похідні від вітаміну А).

Найчастіше застосовують:

• Ацітретіна. Чинить системну дію широкого антипсориатического спектру. Має протизапальні та імуномодулюючі властивості. Застосовується для лікування всіх видів недуги в гострій формі. При хронічному вульгарному псоріазі використовується в якості підтримуючої терапії. Після застосування препарату поліпшення помічаються в 50% випадків. Протипоказанням до прийому ліків є виношування дитини і годування груддю.
• Етретінат. Випускається у формі капсул. Дози підбираються індивідуально. Ліки застосовують у серйозних випадках (якщо не допомогли інші медикаменти). Може викликати побічні ефекти: свербіж, сухість в роті, випадання волосся, кальциноз (відкладення солей кальцію в організмі), окостеніння хрящової тканини. Препарат заборонений для лікування жінок дітородного віку, так як надає тератогенну (шкідливу плід) дію.

Крім ретиноїдів для лікування псоріазу використовують і інші медикаментозні засоби:

Антибіотики при лікуванні псоріазу зазвичай не використовують. Проте їх можуть призначати при виникненні вторинного інфікування уражених ділянок шкіри, а також у разі загрози виникнення рецидиву з-за розвитку стрептококової ангіни, фарингіту, піодермії.

Деякі антибіотики, що входять до групи макролідів, використовують при лікуванні псоріазу завдяки їх не антибактеріальну, а імуномодулюючим властивостям. До них відносяться Еритроміцин, Кларитроміцин, Рокситромицин.

Для зменшення неприємних відчуттів і зменшення ступеня травматичності шкіри рекомендується приймати антигістамінні (Цетиризин).

2.3

Застосування народних засобів

При лікуванні псоріазу часто використовують рецепти нетрадиційної медицини. Найбільш популярними народними засобами є:

• Мазь з прополісом. Для її приготування знадобиться каструля. У ємність кладуть 200 г вершкового масла і 10 г прополісу, доводять до кипіння. Проварюють (на слабкому вогні, постійно помішуючи, протягом чверті години. Склад знімають з плити, остуджують, проціджують. Засіб втирають в уражену ділянку декілька разів на день. Обробку проводять до повного зникнення симптомів недуги. Зберігають засіб в холодильнику.
• Настій з лікарських трав. Подрібнені коріння кульбаби (200 г), кропиву і лопух (по 300 г) змішують. Збір (1 ст. л ) заливають половиною літра фільтрованої води. Рідина кип’ятять 5 хвилин, потім настоюють 1 годину. П’ють складу тричі на добу за годину до прийому їжі. Разова доза становить 100 мл.
• Мазь з дьогтем. Змішують 20 г вазеліну, 30 г меду і 50 г березового дьогтю. Додають білок 1 яйця, риб’ячий жир і борну кислоту (по 10 г). Мажуть складом уражені ділянки шкіри. Зберігають засіб в холодильнику.
• Очищаючі ванни. З календули, чистотілу, польового хвоща роблять відвар (5 столових ложок на 1 літр води). Приймаючи ванну, склад додають у воду. Трави можна використовувати як разом, так і окремо. Процедура допомагає позбутися від псоріатичних бляшок.
• Содова кашка. Соду розбавляють водою до кашоподібного стану. Суміш наносять на уражені ділянки шкіри, не змивають до повного висихання складу. Обробка допомагає зменшити свербіж, зняти запалення.

При лікуванні псоріазу в домашніх умовах використовують активоване вугілля. Він очищує організм, виводить шлаки та шкідливі речовини. Часто цього буває достатньо, щоб позбутися від неприємних симптомів захворювання назавжди.

Спосіб застосування активованого вугілля:

• Беруть необхідну кількість таблеток (з розрахунку 1 штука на 10 кг ваги).
• Процедуру повторюють двічі на добу.
• Курс триває два тижні.
• Під час лікування в день випивають не менше 2 л рідини. По закінченні курсу рекомендується пропити пробіотики.

3

Особливості лікування захворювань різної локалізації

Псоріаз з’являється на різних ділянках тіла. Способи його терапії в домашніх умовах залежать не тільки від ступеня вираженості недуги або його форми, але і від місця розташування бляшок.

Найбільш складно позбавитися від симптомів патології, що з’явилися на нігтях. Процес займає багато часу, а нігтьова пластина може так і залишитися деформованою.

3.1

На підошвах і кистях

Якщо псоріаз вражені кисті рук і підошви ніг, рекомендується:

• не мити їх занадто гарячою водою;
• при застосуванні агресивних хімічних засобів використовувати рукавички;
• при утворенні тріщин на ступнях змащувати їх гидроколлоидным розчином (допомагає зняти свербіж, відновити епідерміс, зменшує подразнення);
• використовувати препарати місцевої дії, що містять саліцилову кислоту.

У разі неефективності цих методів призначають терапію системними ліками.

3.2

На ліктях

Якщо псоріатичні бляшки з’явилися на ліктях, лікарі призначають комплексне лікування. Воно включає:

• застосування спеціальної дієти;
• прийом вітамінів;
• використання зовнішніх медикаментозних і народних засобів (зволожуючих, знімають свербіж, прибирають запалення).

При запущених стадіях хвороби застосовують кортикостероїдні зовнішні препарати.

3.3

На нігтях

Позбутися від симптомів псоріазу, що розвинувся на нігтях, складно. Важливою умовою успішної терапії є постійне дотримання гігієни. Слід:

• коротко підрізати нігті;
• негайно обробляти виникли травми;
• не використовувати косметичні засоби;
• надягати господарські рукавиці (при виконанні домашніх робіт).

Якщо на нігтях розвинулася легка або хронічна форма лускатого лишаю, то ліки не використовують. Щоб приховати косметичний недолік, можна нанести спеціальний лікувальний лак. Він приховує уражені ділянки пластини, уповільнює розвиток патології, запобігає виникненню рецидивів.

При важкій формі хвороби використовують зовнішні засоби (мазі, креми, ванночки з лікарських трав), пропивають препарати, що містять кальцій, і антигістаміни.

3.4

На волосистої частини голови

При лікуванні псоріазу, що виник на голові, рекомендується приймати:

• вітаміни групи А, В;
• препарати, що містять нікотинову, аскорбінову, фолієву кислоту;
• засоби, до складу яких входить кальцій.

Хороший результат спостерігається при терапії за допомогою кортикостероїдних медикаментозних препаратів і зовнішніх складів, зроблених на основі саліцилової кислоти.

Як один із способів комплексного лікування застосовується змочування волосистої частини голови відварами лікарських трав (шавлії, чистотілу, квіток ромашки).

Позбутися від симптомів псоріазу допомагає використання розчину Содерм. Його наносять на проблемні зони вранці і перед сном. При поліпшенні стану засіб використовують один раз на добу, а потім – через день.

Зменшити ознаки прояви недуги допомагають:

• компреси з соку чистотілу;
• екстракт череди;
• маска з морської солі.

3.5

На обличчі

При розвитку патології на обличчі не можна приховувати уражені ділянки за допомогою косметики. Пошкоджені тканини відновлюються набагато швидше під впливом свіжого повітря і помірного сонячного світла.

При розвитку псоріазу на обличчі слід:

• не витирати обличчя рушником після вмивання;
• користуватися засобами, призначеними для догляду за чутливою епідермісом;
• дотримуватися дієти;
• приймати вітамінні комплекси;
• використовувати лікувальні креми, мазі та розчини;
• уникати перебування в приміщеннях з сухим повітрям, а також погано провітрюваних;
• не допускати контакту з димом, хімічними речовинами;
• стежити, щоб на шкіру не потрапило масло (в тому числі харчове).

Якщо патологія почала поширюватися на вії і брови, слід робити примочки з соляного розчину. Їм просочують чисту натуральну тканину, яку прикладають до особі на кілька хвилин. Процедуру повторюють 2-3 рази в день. Після обробки шкіру слід ретельно просушити.