ПРИНЦИПИ ВИБОРУ ПРЕПАРАТУ СЕРЦЕВИХ ГЛІКОЗИДІВ

1. У більшості пацієнтів найбільш кращим препаратом є дигоксин.

2. Строфантин слід використовувати при вираженій декомпенсації (коли

потенційно можливе порушення всмоктування СГ в ШКТ), якщо відсутній

ін’єкційна форма дигоксину.

3. У хворих з хронічною ПН препаратом вибору є дигітоксин. При

призначення дигоксину дозу препарату коригують з урахуванням функції нирок. Застосування

строфантину менш бажано.

4. При порушеннях функції печінки слід застосовувати полярні або щодо

полярні СГ. Не слід призначати дигітоксин.

В останні роки при призначенні СГ зазначаються наступні тенденції:

— максимальне обмеження їх внутрішньовенного введення, так як це дозволяє знизити ризик розвитку глікозидній інтоксикації;

— використання для тривалого прийому всередину малих доз (не більше 0.25 мг/добу дигоксину), так як це дозволяє зменшити ризик глікозидній інтоксикації. Крім того, доведено, що залежність ступеня позитивного інотропного дії СГ від дози не є лінійної, тобто при досягненні певної концентрації СГ в сироватці крові подальше збільшення дози часто не викликає приросту інотропного ефекту.