Рак передміхурової залози за МКХ 10: розшифровка та визначення

Захворювання під назвою «рак передміхурової залози» зазвичай виникає у літніх людей. У міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду (МКБ 10) рак простати значиться під шифром діагнозу (захворювання) C61 — злоякісне новоутворення передміхурової залози.

Коли лікарі мають справу з захворюваннями, такими як рак простати, код МКБ використовується для того, щоб перетворити словесну формулювання діагнозу і різних медичних проблем в буквено-цифрові коди. Це полегшує медикам зберігання, отримання та аналіз інформації.

Рак простати МКБ відносить до злоякісних пухлин, так як нормальні клітини зазнають трансформації, при яких вони аномально швидко ростуть і розмножуються. Змінюється також їх зовнішній вигляд.

• Ракові клітини простати утворюють злоякісні пухлини або маси, які потім вливаються в простір оточуючих тканин і забирають життєво важливий кисень і поживні речовини.
• Ракові клітини в кінцевому підсумку можуть вторгнутися в інші органи через кров і лімфатичну систему. Їх вторгнення і поширення на інші органи називається метастазуванням.

Найбільш поширеним типом раку простати у чоловіків є аденокарцинома. У жінок же дуже часто діагностується аденокарцинома молочної залози.

Основна відмінність раку передміхурової залози (МКБ 10) від більшості інших видів раку в тому, що невеликі уражені хворобою ділянки в передміхуровій залозі дуже поширені і можуть залишатися неактивними довгі роки.

Локалізація раку простати за мкх 10:

• Ранній (локалізований). Знаходиться тільки в простаті.
• Місцево-поширений — пухлина прорвала капсулу (зовнішнє покриття) простати і поширилася на близько розташовані тканини.
• Розширений (метастатичний) — хвороба «пішла» в інші частини тіла.

Рак простати (код МКБ — З 61), як правило, діагностується до виходу за межі передміхурової залози. Але були випадки, коли рак простати у хворого визначається тільки на розширеній стадії. Початкові симптоми раку можуть бути схожі з симптомами простатиту.

Для діагностики раку простати (код за МКХ 10 — З 61) використовуються:

• Тест на простатспецифічний антиген (ПСА). В нормі його кількість в крові не перевищує 3-4 нг/мл Якщо ж концентрація ПСА в крові збільшена, це говорить про те, що тканина передміхурової залози пошкоджена, а її проникність збільшена. Тест ПСА не з 100% вірогідністю відповідає на питання про те, чи є у людини рак простати. Він дозволяє виявити не всі види раку. Тому деякі чоловіки з нормальним рівнем ПСА хворі на рак, але помилково впевнені в тому, що здорові. А у 2 з 3 чоловіків з піднятими рівня ПСА немає раку, але вони будуть відчувати непотрібне занепокоєння і хвилювання. Тому чоловікам з високим рівнем ПСА рекомендується пройти додаткові обстеження.
• Ректальне обстеження (проводиться пальцями).
• Біопсія тканин простати.

Низка факторів, що сприяють виникненню захворювання (вік, раса і сімейна схильність) не можуть бути взяті під контроль. Однак, є кілька способів зменшити ризик виникнення злоякісного новоутворення. До них відносяться:

• Щоденне споживання овочів і фруктів.
• Підтримання здорового ваги.
• Вживання вітамінно-мінеральних добавок, таких як вітамін Е і селен.
• Прийом препаратів «Фінастерид» і «Аводарт». Вони використовуються для лікування аденоми простати. Ще не ясно, чи переважують вигоди їх використання для профілактики розвитку злоякісного утворення ризики для більшості чоловіків. Прийом цих ліків можна проводити тільки після консультації з урологом.
• Дані декількох досліджень показують, що люди, які тривалий час приймають аспірин на щоденній основі, можливо, рідше хворіють і вмирають від раку простати. Але немає точних даних про те, чи переважують можливі переваги аспірину його ризики. Не можна приймати ці ліки без попереднього узгодження з лікарем, так як аспірин має ряд протипоказань.

Рак передміхурової залози МКБ відносить до злоякісних новоутворень. Однак, для багатьох хворих літнього віку при симптомах раку передміхурової залози 1 ступеня лікування полягає в активному спостереженні за прогресуванням раку простати. Існують і інші методи лікування:

• Хірургічний — видалення простати.
• Гормональна терапія. У своїй ранній стадії рак простати потребує чоловічому гормоні тестостерон, щоб рости і виживати. З допомогою таблеток або ін’єкцій лікар зменшує рівень тестостерону в організмі хворого.
• Радіотерапія. Рентгенівські промені знищують ракові клітини, завдаючи при цьому якомога менше шкоди не порушених хворобою клітинам.
• Кріотерапія. Через голки-криозонды в простату вводиться охолоджуючий газ, і кілька разів проводиться цикл заморожування-відтавання пухлини.
• Лазерна абляція — видалення ураженої тканини з допомогою направленого лазерного випромінювання.

Фактори, що впливають на ухвалення рішення про спосіб лікування:

• як себе почуває і чим ще хворий пацієнт;
• як далеко поширився по організму рак простати;
• рівень ПСА;
• можливе побічна вплив лікування на організм.

Близько 84% чоловіків з раком простати за МКБ 10 виживають протягом десяти років після діагностування у них захворювання.

Вчені з Бельгії досліджували ефект, який надають кісткові метастази на виживання чоловіків з раком простати. Результати їх дослідження описані нижче.

При метастатичному раку без метастазів у кістки:

• виживаність протягом одного року зафіксована у 87% хворих;
• п’ятирічна виживаність зафіксована у 56% хворих.

При метастатичному раку з метастазами в кістки:

• виживаність протягом одного року зафіксований у 47% хворих;
• п’ятирічна виживаність зафіксована у 3% хворих.

На тривалість життя людини з раком простати впливає ряд факторів, у тому числі:

• скільки хворому років;
• є супутні захворювання раку;
• ступінь і розташування метастазів;
• ступінь пухлини;
• рівень ПСА;
• види одержуваного лікування.