Як лікувати сифіліс: основні види терапії
У більшості випадків хворі при виникненні перших клінічних ознак сифілісу, точно ще нічого не знаючи про присутнім недугу, звертаються за допомогою до терапевта або сімейного лікаря. Однак лікарі цього профілю не проводять лікування цього захворювання, тому, при ідентифікації сифілісу, хворого відразу ж направляють до лікаря-венеролога, який і займається даною патологією.
Зараз те, як лікувати сифіліс, не викликає ніяк розбіжностей — бліда трепонема, збудник сифілісу, проявляє високу чутливість до антибіотиків пеніцилінового ряду. Однак антибактеріальні засоби були створені значно пізніше, ніж був виявлений сифіліс.
Протягом багатьох років, намагаючись знайти відповідь на те, якими препаратами лікувати сифіліс, лікарі пробували різні засоби. Першими, відносно ефективними засобами, стали ртутні з’єднання і ртутної мазі на основі. Їх почали використовувати завдяки тому, що ртуть, так само як і миш’як, вісмут і йод, здатні інгібувати тіоловою ферменти блідої трепонеми. Незважаючи на досить сильний токсичний вплив цих препаратів на організм, вони входили до списку рекомендацій по лікуванню сифілісу протягом більш ніж 450 років.
Починаючи з 1943 року, при лікуванні сифілісу почали використовувати антибіотики з групи пеніцилінів. Однак в СРСР тільки в 1963 році препарати ртуті були замінені на антибактеріальні засоби, які дозволили лікувати сифіліс в домашніх умовах, так і істотно збільшити ефективність проведеної терапії.
Сучасне лікування сифілісу можна розділити на кілька підвидів:
- Специфічна терапія. Дане лікування починається з моменту постановки остаточного діагнозу і може проводитися в умовах стаціонару, амбулаторії та стаціонарно-амбулаторному режимі.
- Превентивне лікування. Включає в себе комплекс заходів, спрямованих на профілактику захворювання сифілісом осіб, які перебували в безпосередньому контакті (статевому або тісному побутовому) людиною у якого був виявлений сифіліс.
- Профілактичне лікування. Воно включає в себе використання противосифилитических коштів у вагітних жінок, які хворіють або раніше хворіли на сифіліс, а також у дітей, які народилися у таких матерів.
- Пробна терапія. До неї вдаються у випадку прояву клінічних ознак сифілітичного ураження внутрішніх тканин і органів (центральної і периферичної нервової системи, органів сприйняття, опорно-рухового апарату) при відсутності можливості встановити точний діагноз лабораторними методами діагностики.
- Синдромне або епідеміологічний лікування. Використовується в осіб мають анамнестичні та/або клінічні дані про зараження блідою трепонемою і неможливості підтвердити діагноз за допомогою лабораторних аналізів.
Те, скільки буде проходити лікування, залежить від того, якими препаратами будуть лікувати сифіліс і від його стадії розвитку. Первинний сифіліс можна вилікувати за
Незважаючи на велику кількість рекламної інформації про те, як лікувати сифіліс в домашніх умовах за допомогою народних засобів — нетрадиційна медицина при даній патології виявляє малу ефективність, а її використання в якості основного лікування тільки погіршить стан хворого. Однак, при особистому бажанні пацієнта та дозвіл лікаря, можна застосують певні народні засоби, які так чи інакше будуть надавати допоміжну дію.
Члени сім’ї хворого на сифіліс повинні розуміти, що заразитися ним можна не тільки статевих, а й побутовим шляхом — через зубну щітку, стакан або інший посуд. Для профілактики можливого зараження в сім’ї превентивне лікування проводиться не пізніше 2 місяців після виявлення хворого.
Так як сифіліс може передаватися трансплацентарно, жінкам варто відкласти планування вагітності. Вважається, що при проведеному повноцінному лікуванні і позитивних його результати планувати зачаття дитини можна не раніше ніж через
Якими препаратами лікувати сифіліс: основні схеми специфічного лікування
Тривалість лікування залежить від багатьох факторів, в тому числі те, якими препаратами лікувати сифіліс, і яка його форма розвинулась у пацієнта — первинна, вторинна або третинна.
Первинний і вторинний сифіліс лікуються за стандартними схемами специфічної терапії. Схеми лікування сифілісу безпосередньо залежать від того, якими препаратами буде проводитися лікування, і в яких умовах це відбуватиметься — стаціонарно, стаціонарно-амбулаторно або амбулаторно.
Лікування в умовах спеціалізованого стаціонару може проводитися за двома схемами:
- Схема № 1. В ролі основного препарату виступає водорозчинний пеніцилін. Спосіб застосування — внутрішньом’язова ін’єкція в дозі 400 тис. ОД (одиниць дії) кожні 3 години впродовж 2 тижнів.
- Схема № 2. Основний препарат — новокаїнова сіль бензилпеніциліну. Вводитися вона в/м способом в дозі 600 тис. ОД 2р/д курсом у 16 днів.
Стаціонарно-амбулаторна схема лікування. Перший тиждень терапевтичного курсу проводиться в стаціонарі, де хворий отримує в/м ін’єкції водорозчинного пеніциліну по 500 тис. ОД кожні 3 години. Також, починаючи з 2 дня лікування, пацієнту роблять ін’єкції імуностимуляторів (тимогена) або біогенних стимуляторів (спленіну). Далі хворий виписується додому, де продовжує лікування за допомогою препаратів Біцилін-3 або Біцилін-5. Дози препаратів становлять 2.4 млн. і 1.5 млн. ОД дії відповідно. Кратність застосування — 2 ін’єкції протягом 1 тижня.
Амбулаторне лікування. Те, як лікувати сифіліс в домашніх умовах безпосередньо залежить від стадії захворювання і обраного препарату. Для амбулаторної терапії застосовують Біцилін-1, Біцилін-3 і Біцилін-5. Разові дози цих препаратів становлять 1.2 млн. ОД., 2.4 млн. ОД і 1.5 млн. ОД відповідно. Перше введення, незалежно від препарату становить 300 тис. ОД, друга ін’єкція виконується у повній дозі на наступний день. Подальша кратність застосування становить 2 р/тиж. В залежності від форми сифілісу кількість введень може коливатися від 7 до 10.
Те, як лікувати сифіліс третинної форми, залежить від органів, які були вражені. У більшості випадків основне лікування починають з прийому Еритроміцину або Тетрацикліну протягом 2 тижнів, після чого приступають до введення пеніциліну. Кратність прийому коштів, разова доза і тривалість загальної терапії підбирається індивідуально. Як правило, для більш ефективного лікування до пеніцилінотерапії додають препарати вісмуту, за умови збереження функції печінки і нирок. При необхідності курс лікування включають загальнозміцнюючі препарати та симптоматичну терапію.
Як лікувати сифіліс в домашніх умовах і можливі побічні ефекти препаратів
Незважаючи на всю серйозність даної патології, її також можна лікувати у себе вдома. Те, якими препаратами лікувати сифіліс, має бути обов’язково узгоджене з лікарем-венерологом. Для амбулаторного лікування використовуються антибіотики пеніцилінового ряду — Біцилін-1, 3, 5. Те, як лікувати сифіліс в домашніх умовах цими медикаментозними засобами, детально описано в амбулаторній схеми специфічного лікування.
Так як лікувати сифіліс в домашніх умовах доводиться без постійного нагляду лікаря, пацієнтам слід бути особливо уважними до свого власного стану, так як пенициллиновые препарати здатні чинити певні побічні дії на організм людини. До них, у першу чергу, відносяться алергічні реакції у вигляді висипань на шкірі та слизових оболонках; кропив’янки і артральгии (болі в певних суглобах).
При виникненні подібних реакцій слід негайно звернутися до лікаря, так як в подальшому можуть виникнути небезпечні для життя хворого стану: ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) або анафілактичний шок.
При особистому бажанні пацієнта та дозвіл лікаря можна вдаватися до народних засобів, так як лікувати сифіліс у певних випадках потрібно за допомогою комплексного і загальнозміцнюючого впливу на організм, препарати нетрадиційної медицини можуть надати, нехай і мінімальний, але позитивний ефект.
До потенційно ефективним народних засобів при сифілісі відносяться:
- Суміш вина і часнику.
- Відвар з кореня осоки піщаної.
- Настій з трави польовий якутки.
- Настій з хмелю.
- Відвар з кореня лопуха.
