Які можна застосовувати таблетки від кольорового позбавляючи?

Які потрібні таблетки від кольорового позбавляючи? Кольоровий лишай – хвороба, яка вперше була виявлена і досліджена вченим Р. Робіном в 1853 році. Захворювання є грибок, який не небезпечний для здоров’я людини, але може заподіяти дискомфорт в моральному плані.

1

Причини, що викликає захворювання

Розмноження різнобарвного лишаю часто сприяє знижений імунітет людини. Заразитися лишаєм, як і будь-яким іншим грибком, можна при:

• безпосередньому контакті хворої людини зі здоровим;
• використання засобів особистої гігієни, з якими до цього користувався переносник хвороби;
• перебування в громадських місцях, таких як роздягальні, примірочні кабінки.

Перші ознаки хвороби – це дрібні жовті плями з чіткою кордоном на шкірі хворого. Грибок у дорослих в першу чергу вражає шкіру на животі, грудях, шиї. Дуже рідко різнобарвний лишай охоплює епідерміс особи. Іноді хвороба вражає волосисту частину голови, при цьому не приносячи шкоди волоссю. В такому випадку виявити хворобу можна лише за допомогою спеціального обладнання. З-за цього кольоровий лишай має властивість повторюватися, навіть якщо лікування пройшло успішно. Якщо захворювання вражає дитячий організм, то перші прояви лікарі знаходять на грудях, спині, шиї та кінцівках.

З розвитком хвороби плями збільшуються, з’єднуючись і вражаючи все більшу частину шкіри людини. З перебігом захворювання, якщо нічого не робити, плями починають змінювати свій колір. Вони стають темно-бурими, а на більш пізніх етапах – кавовими. Саме через здатність змінювати колір даний грибок і отримав свою назву.

У лікарні лікарі діагностують кольоровий лишай різними способами. Діагностика допомагає визначити характер захворювання і призначити правильний курс лікування.

2

Ефективні засоби

Існує безліч препаратів, здатних допомогти людині позбутися від різнобарвного грибка. Одним з найбільш популярних і ефективних є Микозорал. Це таблетки від кольорового позбавляючи у людини, виробляються на основі кетоконазолу. Вони дають хороший результат у боротьбі з дрожжевидными грибками і дерматофітами. Ще цей препарат успішний в лікуванні стафілококів і стрептококів.

При застосуванні цього засобу хворий зауважує різке зникнення симптомів і нерідко, вважаючи що він здоровий, припиняє лікування. Але висівкоподібний лишай має властивість повторюватися, тому курс, призначений лікарем, потрібно обов’язково виконати до кінця.

Микозорал не призначають людям, які не переносять головні компоненти цього кошти. Даний препарат не рекомендується приймати в період годування грудьми, так як деякі з компонентів ліків проникають у грудне молоко.

Побічними ефектами Микозорала є головний біль, запаморочення, сонливість, гіперчутливість до світла, анемія. В якості алергічних реакцій на препарат може з’явитися кропив’янка, висип на шкірі, лихоманка. В деяких випадках – анафілактичний шок. Застосування Микозорала протипоказано при наявності хронічних захворювань печінки, хвороб надниркових залоз та алкоголізмі, а також дітям до 3 років.

Фунготербин – препарат, що виробляються на основі тербінафіну. Продається в аптеках у вигляді спрею, мазі і таблеток. Цей препарат, як і Микозорал, не можна переставати вживати відразу після зникнення симптомів. Потрібно пройти курс до кінця, інакше різнобарвний лишай може повернутися.

Засіб не слід застосовувати у період вагітності, так як не до кінця вивчено його вплив на плід. У період лактації застосування можливе за умови припинення грудного вигодовування.

Такі таблетки від кольорового позбавляючи можуть викликати у людини висип, міалгії, артралгії, болі в животі, нудоту, діарею, іноді – втрата смакових відчуттів. Фунготербин практично не шкодить організму протягом курсу лікування і переноситься краще інших препаратів.

Бинафин, як і попередній препарат, заснований на тербинафине. Його не призначають людям, які погано переносять цей компонент. Бинафин містить широкий спектр інгредієнтів, які сприяють знищенню грибків, що викликають висівкоподібний лишай та інші хвороби епідермісу.

Іноді пацієнти скаржаться на побічні дії з боку ШКТ (шлунково-кишкового тракту), наприклад на нудоту, сепсис, болі в животі, втрату апетиту. Крім цього, відзначаються проблеми з іншими системами організму: шкірні реакції, м’язові і скелетні реакції. Але найчастіше Бинафин переноситься хворими нормально, без побічних ефектів.

При передозуванні препарату можливий головний біль, нудота, болі в епігастральній ділянці, втрата рівноваги. Бинафин можна застосовувати при вагітності, так як є ризик завдати шкоди плоду. Основні компоненти речовини виділяються з грудним молоком, тому не можна годувати груддю при прийомі Бинафина у вигляді таблеток.

Румикоз – засіб, що призначається, коли у людини запущена форма хвороби. Основний компонент кошти – итраконозол. Цей препарат показує гарні результати в лікуванні висівкоподібного лишаю та інших шкірних захворювань.

Румикоз не можна застосовувати вагітним, так як це засіб представляє великий ризик для плода. Якщо препарат призначений в період лактації, то потрібно припинити грудне вигодовування. Побічні дії Румикоза: біль у животі, запор, запаморочення, алопеція, гіпокаліємія та інші. У дуже рідкісних випадках – тяжке токсичне ураження печінки.

3

Що вибрати із наведених препаратів?

Кожен препарат по-своєму гарний і визначати, який підійде краще, треба не пацієнта, а лікаря.

Тільки в лікарні є можливість провести діагностичні дослідження і дізнатися характер перебігу хвороби, її терміни. Після отримання такої інформації буде призначений індивідуальний курс лікування. Самолікуванням ж займатися не варто, адже це не так ефективно, а іноді навіть небезпечно.