Як навчити дитину ділитися іграшками – 6 порад батькам

Здрастуйте, дорогі читачі. Як Ви думаєте, чи треба вчити дітей ділитися? Давайте поговоримо, сьогодні, як навчити дитину ділитися. Адже в процесі дорослішання дитина переживає кілька значущих вікових періодів, кожен з яких має свої особливості, як фізіологічні, так психологічні. Ставлення його до належного йому майна зазнає ряд змін у різні періоди. Будь-яким батькам хотілося б, щоб малюк спокійно і дружелюбно без жалю, ділився своїми речами з друзями по садку і школі. Та й з батьками та родичами був готовий розділити що завгодно. Щоб був добрим і турботливим.

У дитини є особисті речі. Чомусь мало хто при цьому замислюється про те, що для дитини речі – це єдине майно, що цілком належить тільки йому. Тому що практично у всьому іншому він поки що, в силу віку, залежна від батьків.

А тепер уявіть на хвилинку, що до вас на вулиці підійшов незнайомець і попросив у вас телефон. Просто так, подивитися. Віддасть потім, через декілька хвилин. Можливо, ви дасте. Але перед цим точно десять разів подумаєте.

Точно так само і для дитини вибір – ділитися своїми речами або, приміром, частуваннями, з іншими чи не ділитися, – складний і неоднозначний.

По мірі дорослішання, він зрозуміє, що є ще правила пристойності, що речі відіграють не таку вже велику роль в нашому житті, що з кожним прожитим роком їх стає все більше, і немає великого сенсу їх жаліти. Але всі ці міркування приходять з віком. А до кого-то, можливо, і зовсім не приходять.

Як навчити дитину ділитися іграшками — поради батькам

Що ж тоді робити батькам? Як тактовно, без образ, принижень і непотрібного порівняння з іншими, «хорошими» і «не жадібними» хлопчиками і дівчатками навчити свою дитину добровільно й безболісно ділитися з оточуючими? Є декілька хитрощів на цей рахунок.

Порада №1

Найдієвіший метод навчити ділитися – це обмін. Не важливо, рівноцінний він чи ні, лише б предмет обміну привернув увагу вашої дитини і зацікавив його. А вже з приводу термінів цього самого обміну з іншою стороною завжди можна полюбовно домовитися.

Міняти можна машинку на конструктор, ведмедика на зайчика, ляльку на книжку, все, що завгодно. На дитячому майданчику, з сусідами по під’їзду, в дитячому саду.

Порада №2

Спробуйте доступно пояснити, що улюблена річ забирається не назавжди, а на певний час, а потім повернеться назад. Діти часто відчувають страх, що втратили своє майно з виду тепер назавжди.

Правда, цей метод працює, якщо малюк вже розуміє поняття часових відрізків: 5 хвилин, годину, день, тиждень. Потрібно, щоб він розумів, на який час забирається іграшка, тоді йому легше буде віддати.

Порада №3

Іноді дитина не хоче ділитися чимось конкретним, тим, що знаходиться у нього в руках. Але з радістю дозволить взяти іншому якусь іграшку, з наявних з собою, але не настільки необхідну йому в даний момент. Тому, на прогулянку бажано прихопити з собою кілька різних іграшок, для таких випадків.

Порада №4

Якщо вік вже достатньо свідомий, попросіть дітей уявити, що це він дуже хоче щось взяти на час покористуватися, а йому не дають. Або нагадайте йому ті випадки, коли така ситуація відбувалася з ним, і нехай він згадає свої емоції і почуття при цьому.

Порада №5

Дуже добре діє на дітей особистий приклад батьків. Коли вони бачать, як тато часто віддає мамі найсмачніше, а мама постійно ділиться з дитиною різними речами, то їм стає легко перейняти такий стереотип поведінки стосовно до себе. Діти за своєю природою всі повторюють за батьками.

Рада №6

Хваліть дитину за кожен раз, коли він охоче і без сперечань ділиться з іншими. Але хваліть не формально, а щиро, від душі, вкладаючи в похвалу всю радість і гордість за нього. І тоді, можливо, таке бажання буде з’являтися у нього все частіше.

Ключовий момент у виробленні у дитини звички безболісно для себе ділитися з оточуючими – це добровільність. Примус і покарання не дадуть доброго результату, віддалять дитини від батьків. Адже він не зрозуміє, чому найрідніша для нього людина змушує просто так взяти і віддати те, що йому дорого.

Не можна також віддавати іграшки та речі дитини без його згоди. Ніхто з близьких часто не здогадується про справжньої цінності для малюка який-небудь палички, старого, страшного на вигляд ведмедики, порожньої коробки з фантиками. З цієї ж причини не потрібно викидати іграшки дитини, не порадившись з ним. Образа може запам’ятатися надовго.

При правильному підході, з часом все стане на свої місця, і малюк виросте доброю і щедрою людиною.

ДИТЯЧА ЖАДІБНІСТЬ: чому дитина не хоче ділитися іграшками?

Дитина та іграшки — Школа доктора Комаровського

Автор статті Маркіна Алла Вікторівна.