Як сифіліс проявляється у жінок на різних стадіях?
Не залежно від віку та статі сифіліс в організмі людини протікає по одному, характерному для недуги, сценарієм. Але у жінок ця венерична хвороба проявляється специфічними симптомами, про які важливо знати, щоб своєчасно виявити наявність захворювання і запобігти виникненню небезпечних для здоров’я і життя ускладнень.
Сифіліс у жінок, виявлений в організмі на початкових стадіях розвитку, в більшості випадків підлягає повного виліковування попередження рецидивів. Тому після випадкових незахищених статевих контактів рекомендується відвідати лікаря-дерматовенеролога та пройти повне обстеження, щоб виключити наявність зараження або підтвердити його і почати боротися з недугою до настання незворотних змін у внутрішніх органах.
Етіологія захворювання
Сифіліс – це небезпечна венерична хвороба інфекційної природи, розвиток якої в організмі людини провокує бактерія спірохета (бліда трепонема). Для цього захворювання характерний системний патогенний процес з поступовим ураженням шкірних покривів, слизових оболонок, нервових волокон, судин, тканин внутрішніх органів, головного і спинного мозку.
Основний шлях інфікування – незахищений статевий контакт з носієм бактерії. Враховуючи неможливість тривалого існування збудника в умовах зовнішнього середовища, передача блідої трепонеми при побутовому контакті практично виключена. Але заразитися сифілісом можна також під час купання у воді стоячих водойм, гемотрансфузийным (при переливанні крові, через використаний шприц, хірургічні нестерильні інструменти) і трансплацентарным (в утробі матері або під час пологів) способом.
Особливості патогенезу
Перебіг сифілісу у жінок відрізняється стадійністю патогенезу, розвивається за стандартним механізмом:
- Попадання бактерії в організм.
- Інкубаційний період (від 12 до 45 діб, тривалість визначається станом імунної системи).
- Первинна форма патології (поява твердого шанкра).
- Вторинний сифіліс (виникнення вузликової, плямистої, гнійничкових генералізованої висипки).
- Третинний (занедбаний) сифіліс (ураження всіх внутрішніх органів глибокими пізніми сіфілідамі).
Для кожної з стадій розвитку захворювання характерні специфічні ознаки, якими організм сигналізує про патологічному процесі.
Первинні симптоми
Після закінчення інкубаційного періоду в місці проникнення блідої спірохети в слизові оболонки виникає первинний сіфілід – твердий шанкр. Поразка може локалізуватися на статевих органах, а також в порожнині рота, в області анального отвору, біля сосків, на животі або стегнах.
Твердий шанкр – одиничне монетовидное виразкові ущільнення з круглими або овальними піднятими краями. Колір освіти яскраво-червоний, поверхня покрита сальним нальотом.Первинний сіфілід може з’явитися і в прямій кишці або в піхви. Помітити його самостійно в такому випадку неможливо, враховуючи характерну особливість цього виду виразкового ураження – безболісність.
Через 5-7 днів після розвитку перших ознак сифілісу у жінок спостерігається збільшення розташованих поблизу вогнища прояви лімфатичних вузлів. Після закінчення 25-30 днів первинні симптоми зникають самі по собі, після чого розвивається наступна стадія захворювання.
Фото сифілісу у жінок
Вторинний сифіліс
Для другої стадії алкоголізму характерно поява поліморфних висипань по всьому тілу у вигляді плям (розеола), гнійників (пустул) і вузликів (папул). Якщо сіфіліди проявляються вперше, має місце вторинна свіжа патологія з такими особливостями:
- яскравий червоний колір висипки;
- хаотична локація по тілу, але зі збереженням симетрії сіфілід («намисто Венери»);
- відсутність лущення і схильності висипки до злиття.
Сіфіліди поступово знебарвлюються і зникають самостійно, не залишаючи рубців, через 2-3 місяці після появи. Перед їх утворенням у жінок може нерідко підвищується температура тіла, лімфатичні вузли збільшуються на різних ділянках.
Для рецидивного процесу характерні такі ознаки:
- темний (найчастіше мідний) відтінок висипки;
- великі елементи в невеликій кількості;
- переважаючі папули;
- групування висипу у вигляді візерунків або «гірлянд»;
- лущення по краях елементів («комірець Биетта»), асиметрія їх локації.
Рецидивні сіфіліди поступово бліднуть і повністю зникають через 2-4 місяці після утворення. В цілому сифіліс у вторинній формі може розвиватися в організмі до 4 років.
Третинний сифіліс
На третій стадії, яка розвивається через 3-6 років після моменту зараження, бактерія спірохета поширюється по всьому організму, вражаючи тканини, органи, системи. Патогенез захворювання набуває яскраво виражений системний характер, недуга стає небезпечним для життя і провокує критичний стан носія інфекції.
Основними симптомами сифілісу у жінок в третинній стадії його розвитку є сифілітичні гуми. Це вузли або горбки, що з’являються в місцях розплавлення і переродження хрящової тканини. У хворих спостерігається руйнування кісткової системи, прорив носа.
Принципи терапії і можливі прогнози
Сучасні методики пропонують ефективний комплексний підхід у лікуванні сифілісу:
- Застосування антибіотиків (препаратів пеніцилінового ряду).
- Корекція і зміцнення захисних сил організму імуномодуляторами.
- Збереження мікрофлори за допомогою пробіотиків.
- Підтримуюче лікування вітамінно-мінеральними комплексами, антиоксидантами.
Для жінок, у яких діагностували сифіліс в період вагітності, лікування антибіотиками проводять тільки в першому триместрі, подальші заходи проводяться після народження дитини.
Найбільш ефективна медикаментозна терапія на початковій стадії сифілісу у жінок. Своєчасно розпочате лікування, а також суворе дотримання рекомендацій лікаря щодо ізоляції носія інфекції, підтримання постільного режиму, обмеження в алкоголі і статевих контактах, забезпечує сприятливий прогноз з повним, що виключає виникнення рецидивів, лікуванням.