Як сифіліс проявляється у жінок на різних стадіях?

Не залежно від віку та статі сифіліс в організмі людини протікає по одному, характерному для недуги, сценарієм. Але у жінок ця венерична хвороба проявляється специфічними симптомами, про які важливо знати, щоб своєчасно виявити наявність захворювання і запобігти виникненню небезпечних для здоров’я і життя ускладнень.

Сифіліс у жінок, виявлений в організмі на початкових стадіях розвитку, в більшості випадків підлягає повного виліковування попередження рецидивів. Тому після випадкових незахищених статевих контактів рекомендується відвідати лікаря-дерматовенеролога та пройти повне обстеження, щоб виключити наявність зараження або підтвердити його і почати боротися з недугою до настання незворотних змін у внутрішніх органах.

Етіологія захворювання

Сифіліс – це небезпечна венерична хвороба інфекційної природи, розвиток якої в організмі людини провокує бактерія спірохета (бліда трепонема). Для цього захворювання характерний системний патогенний процес з поступовим ураженням шкірних покривів, слизових оболонок, нервових волокон, судин, тканин внутрішніх органів, головного і спинного мозку.

Основний шлях інфікування – незахищений статевий контакт з носієм бактерії. Враховуючи неможливість тривалого існування збудника в умовах зовнішнього середовища, передача блідої трепонеми при побутовому контакті практично виключена. Але заразитися сифілісом можна також під час купання у воді стоячих водойм, гемотрансфузийным (при переливанні крові, через використаний шприц, хірургічні нестерильні інструменти) і трансплацентарным (в утробі матері або під час пологів) способом.

Особливості патогенезу

Перебіг сифілісу у жінок відрізняється стадійністю патогенезу, розвивається за стандартним механізмом:

Попадання бактерії в організм.
Інкубаційний період (від 12 до 45 діб, тривалість визначається станом імунної системи).
Первинна форма патології (поява твердого шанкра).
Вторинний сифіліс (виникнення вузликової, плямистої, гнійничкових генералізованої висипки).
Третинний (занедбаний) сифіліс (ураження всіх внутрішніх органів глибокими пізніми сіфілідамі).

Для кожної з стадій розвитку захворювання характерні специфічні ознаки, якими організм сигналізує про патологічному процесі.

Первинні симптоми

Після закінчення інкубаційного періоду в місці проникнення блідої спірохети в слизові оболонки виникає первинний сіфілід – твердий шанкр. Поразка може локалізуватися на статевих органах, а також в порожнині рота, в області анального отвору, біля сосків, на животі або стегнах.

Твердий шанкр – одиничне монетовидное виразкові ущільнення з круглими або овальними піднятими краями. Колір освіти яскраво-червоний, поверхня покрита сальним нальотом.Первинний сіфілід може з’явитися і в прямій кишці або в піхви. Помітити його самостійно в такому випадку неможливо, враховуючи характерну особливість цього виду виразкового ураження – безболісність.

Через 5-7 днів після розвитку перших ознак сифілісу у жінок спостерігається збільшення розташованих поблизу вогнища прояви лімфатичних вузлів. Після закінчення 25-30 днів первинні симптоми зникають самі по собі, після чого розвивається наступна стадія захворювання.

Фото сифілісу у жінок

Вторинний сифіліс

Для другої стадії алкоголізму характерно поява поліморфних висипань по всьому тілу у вигляді плям (розеола), гнійників (пустул) і вузликів (папул). Якщо сіфіліди проявляються вперше, має місце вторинна свіжа патологія з такими особливостями:

яскравий червоний колір висипки;
хаотична локація по тілу, але зі збереженням симетрії сіфілід («намисто Венери»);
відсутність лущення і схильності висипки до злиття.

Сіфіліди поступово знебарвлюються і зникають самостійно, не залишаючи рубців, через 2-3 місяці після появи. Перед їх утворенням у жінок може нерідко підвищується температура тіла, лімфатичні вузли збільшуються на різних ділянках.

Для рецидивного процесу характерні такі ознаки:

темний (найчастіше мідний) відтінок висипки;
великі елементи в невеликій кількості;
переважаючі папули;
групування висипу у вигляді візерунків або «гірлянд»;
лущення по краях елементів («комірець Биетта»), асиметрія їх локації.

Рецидивні сіфіліди поступово бліднуть і повністю зникають через 2-4 місяці після утворення. В цілому сифіліс у вторинній формі може розвиватися в організмі до 4 років.

Третинний сифіліс

На третій стадії, яка розвивається через 3-6 років після моменту зараження, бактерія спірохета поширюється по всьому організму, вражаючи тканини, органи, системи. Патогенез захворювання набуває яскраво виражений системний характер, недуга стає небезпечним для життя і провокує критичний стан носія інфекції.

Основними симптомами сифілісу у жінок в третинній стадії його розвитку є сифілітичні гуми. Це вузли або горбки, що з’являються в місцях розплавлення і переродження хрящової тканини. У хворих спостерігається руйнування кісткової системи, прорив носа.

Принципи терапії і можливі прогнози

Сучасні методики пропонують ефективний комплексний підхід у лікуванні сифілісу:

Застосування антибіотиків (препаратів пеніцилінового ряду).
Корекція і зміцнення захисних сил організму імуномодуляторами.
Збереження мікрофлори за допомогою пробіотиків.
Підтримуюче лікування вітамінно-мінеральними комплексами, антиоксидантами.

Для жінок, у яких діагностували сифіліс в період вагітності, лікування антибіотиками проводять тільки в першому триместрі, подальші заходи проводяться після народження дитини.

Найбільш ефективна медикаментозна терапія на початковій стадії сифілісу у жінок. Своєчасно розпочате лікування, а також суворе дотримання рекомендацій лікаря щодо ізоляції носія інфекції, підтримання постільного режиму, обмеження в алкоголі і статевих контактах, забезпечує сприятливий прогноз з повним, що виключає виникнення рецидивів, лікуванням.